Мінекономіки погодило план реструктуризації китайського боргу ДПЗКУ

Все про економіку та фінанси

Державна продовольчо-зернова корпорація (ДПЗКУ) повідомила, що Мінекономіки погодило проект реструктуризації внесення змін до кредитного договору, укладеного між ДПЗКУ та Експортно-імпортним банком Китаю, пише "БізнесЦензор".

"Міністерство економіки, як орган управління, надало згоду на вчинення АТ «ДПЗКУ» значного правочину щодо внесення змін до договору.

Наступний крок – ініціювання переговорів на міждержавному рівні, що наразі опрацьовується Урядом України, та безпосередній діалог з китайською стороною", - констатує ДПЗКУ. 

На днях в.о. голови правління ДПЗКУ Василь Коваленко в інтерв`ю "Укрінформу" заявив, що ДПЗКУ не має коштів, аби зробити 21 січня 2022 року черговий платіж за користування китайським кредитом.

"Проблема у тому, що кредит китайський Ексімбанк видав під державні гарантії уряду України. Якщо ми не знайдемо вихід, то доведеться відкривати державну гарантію, тобто сплачувати з держбюджету. Тут можливі два сценарії: або держава оплатить черговий платіж по кредиту, а це 96 млн доларів, або ж, на вимогу банку, сплачує залишок кредиту 900 млн доларів, плюс відсотки", - розповів Коваленко.

Жоден варіант нас не влаштовує, наголосив він, "тому треба поспішати з рішенням".

"Терміни дуже стислі, а ще навіть переговори (з китайською стороною - ред.) не починалися. При тому, що треба обговорити реструктуризацію кредиту, зміну ставки й строків та окремо домовитися із торговельним партнером про ціни та умови постачання", - додав очільник ДПЗКУ.

За його словами, за угодою 2012 року Україна мала постачати в Китай 5 млн тонн зерна щорічно, але насправді за всі роки поставлено близько 6 млн тонн.

"За всі ці роки було поставлено близько 6 млн тонн. Проте, претензії за невиконання постачань ми постійно отримуємо", - сказав Коваленко, пояснивши, що угоду складено за принципом "вантаж або плати".

Іншою проблемою, на його переконання, є те, що контракт спочатку передбачав закупівлю цілої низки культур, зокрема, ячменю, пшениці, кукурудзи.

"Однак відколи контракт підписано, українська пшениця досі не сертифікована для постачання до Китаю. Тобто, у них на державному рівні постачання пшениці з України заблоковано. І це друга причина, через яку ми не можемо виконувати свої зобов`язання повною мірою", - підсумував очільник ДПЗКУ.

Контекст

Як писав Finbalance, за даними Міністерства фінансів, станом на 01.01.2021 АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація" (ДПЗКУ) мало заборгованість по залученим під держгарантії запозиченням на суму 29,7 млрд грн.

У 2021-2024 року ДПЗКУ має здійснити виплати за гарантованими державою запозиченням на суму 23,8 млрд грн.

Як зазначав Мінфін, враховуючи збиткову діяльність ДПЗКУ, є висока ймовірність настання гарантійних випадків за зобов’язаннями вказаної держкомпанії у 2022 році – на 6,3 млрд грн, у 2023 році – на 6,0 млрд грн, у 2024 році – 5,7 млрд грн.

За інформацією Міністерства фінансів, держбюджетом на 2021 рік планові витрати, пов`язані з виконанням державою гарантійних зобов’язань, визначено в сумі 4,9 млрд грн, у т.ч. по зобов`язанням ДПЗКУ - 3,33 млрд грн.

Як повідомлялося, збиток ДПЗКУ за перше півріччя - 87,5 млн грн; за весь 2020 рік - 5,86 млрд грн, за 2019 рік - 1,55 млрд грн.

Нагадаємо, в 2012 році Кабмін надав ДПЗКУ держгарантії на залучення позик на 3 млрд дол в Експортно-імпортного банку Китаю для фінансування проектів у сфері сільського господарства.

При цьому був отриманий лише один кредитний транш на 1,5 млрд дол.

Як зазначалося, з цієї суми близько 1 млрд дол було розміщено на депозитному рахунку в Укрексімбанку.

У той же період ДПЗКУ уклала договір про співпрацю з Китайською національною корпорацією машинної промисловості і генеральних підрядів (далі – ССЕС), за яким ДПЗКУ зобов’язалася постачати зернові впродовж 15 років (починаючи з 2013/2014 маркетингового року) в обсязі не менше 4 млн метричних тон і не більше 6 млн метричних тон на рік, з очікуваною загальною кількістю не менше 80 млн метричних тон. Передбачалося, що ДПЗКУ має надавати пріоритет щодо виконання щорічних поставок зернових для ССЕС з урахуванням щорічних експортних можливостей України. Було домовлено, що якщо ДПЗКУ не зможе поставити щорічний мінімальний обсяг по контракту, CCEC матиме право повідомити про це Ексімбанк Китаю, щоб він в свою чергу відкоригував суму надання кредитів відповідно до фактичної щорічної поставки зернових.