Мецгер: подати у відставку - це було моє персональне рішення

Все про економіку та фінанси

Екс-глава правління Укрексімбанку Євген Мецгер в інтерв`ю для агентства "Українські новини" описав своє сприйняття/бачення конфлікту з журналістами програми "Схеми", після якого він подав у відставку:

"Ще раз хочу наголосити, що вважаю надмірною свою емоційність в той момент. Я в принципі не мав би так гостро сприймати провокаційні та звинувачувальні закиди журналістів і настільки емоційно реагувати. Тим більше – як керівник державного банку.

Саме тому я приніс вибачення, в першу чергу - журналістам "Схем" і журналістській спільноті в цілому. Також я вибачаюся за цей інцидент перед співробітниками Укрексімбанку, партнерами, клієнтами та усіма іншими небайдужими людьми.

Як голова правління Укрексімбанку, оцінивши ситуацію, я подав у відставку. Це було моє персональне, свідоме рішення. Це рішення навряд чи можна назвати "популярним" чи "звичайним" на даний час.

Я вважав це єдиним правильним кроком для захисту репутації державного банку та його колективу. Мені не треба було чекати, щоб хтось "попросив" мене з посади. Я сам створив цю ситуацію, і сам ухвалив своє персональне рішення про відставку. На моє переконання – це форма професійної відповідальності.

Як громадянин – я максимально співпрацював зі слідством, виконував і продовжуватиму виконувати рішення суду.

Тобто я не знімаю з себе моральної відповідальності за наявність самого інциденту і свою надто емоційну поведінку. Водночас, думаю, ніхто не буде сперечатися: я маю право не погоджуватися з твердженням про те, що мої дії є кримінальним злочином. Щоб визначити так це чи ні - є суд. І саме суд має винести рішення з цього приводу. Я впевнений в тому, що воно буде об’єктивним і неупередженим.

<...> Якщо говорити безпосередньо про те, що сталося, то я спочатку хотів би зупинитися на кількох позиціях, які є принципово важливими.

Перше. Я розумію як виглядали мої дії з точки зору журналістів. Але дуже хотілося б, щоб на ситуацію спробували подивитися і з моєї точки зору, яка сформована специфікою роботи в державному банку. Так само як для журналістів є свої принципові речі: доступ до інформації, свобода слова, суспільний інтерес, для банкірів також є поняття, які суттєво впливають на їхні оцінки будь-якої ситуації. Це, зокрема, такі принципові речі, як банківська таємниця, конфіденційність, репутація банку.

Друге. Я розумію обурення суспільства, яке викликано ситуацією. Як вона виглядала. Але, на жаль, за формою того, як все відбувалося, суть окремих речей, які говорилися під час інциденту, залишилася не почутою суспільством.

<...> Давайте почнемо з того, що я завжди був відкритим до спілкування зі ЗМІ. Ми завчасно погодили теми, які планували обговорити, фахові підрозділи підготували робочі матеріали. Перед інтерв’ю журналісти були попереджені: якщо запитання будуть суттєво відступати від заявленої ними ж теми чи порушуватимуть банківську таємницю – можемо зупинити інтерв’ю. Вони погодились на такий формат. І в заявленій тематиці не було жодного питання про кредит, виданий компаніям під заставу ТЦ SkyMall.

Важливий момент - інтерв’ю відбувалося в службовому кабінеті голови правління державного банку. Це кабінет із спеціальним режимом перебування, є низка положень, які регулюють правила перебування і поводження в ньому. Ці положення пов’язані із збереженням державної таємниці, розглядом документів, які становлять банківську таємницю, а також наявності в кабінеті спеціального урядового зв’язку.

Серед іншого це означає, що особи, які заходять до кабінету, зобов’язані виконувати вимоги голови правління банку та уповноважених ним осіб. Ще раз наголошу - це обумовлюється спеціальним статусом посади і статусом державної банківської установи.

Коли я зрозумів, що дискусія щодо останнього питання стає конфліктною, я попросив припинити інтерв’ю. Я декілька разів попередив про це журналістів. Наскільки я зрозумів тоді для себе, відеозапис був припинений.

Разом з тим, журналіст продовжив ставити питання. А як виявилося пізніше, попри мої прохання, оператор запис також не зупинив. Я не знаю, наскільки це відповідає стандартам журналістської етики, але, з моєї точки зору, запис вже почав проводитися не санкціоновано. Думаю, будь-якій людині було б вкрай неприємно, коли її законні права не просто ігнорують, а ще й прямо порушують попередні домовленості.

Крім того, під час спілкування журналіст продемонстрував копії документів, які стосувалися видачі кредиту Укрексімбанком і становили банківську таємницю. Я дозволю собі, можливо не зовсім коректну, але більш зрозумілу паралель. Якою б була ваша реакція, якби незнайома людина під час спілкування почала діставати зі своїх кишень ваші речі і демонструвати їх вам? Думаю, перша думка, яка б у вас майнула – що вас обікрали. І, скоріш за все, ви би були дуже здивовані та роздратовані.

Саме такі емоції я відчував на той момент. А тепер спробуйте поставити себе на моє місце: ви домовляєтесь з людиною, журналістом, банкіром, будь-ким, про спілкування на певну тему. Людина приходить до вас у гості і раптом робить все те, про що я казав вище. Ваша реакція?

<...> Ще раз хочу зазначити. Конфліктна ситуація із журналістами виникла не через конкретне питання. Єдиною причиною було те, що журналісти приховано здійснювали зйомку після того, як інтерв’ю вже було завершене.

<...> Це був перший такий випадок [конфлікту з журналістами] і останній. Урок вивчено".