Марченко - про ОВДП-портфель банківської системи

Все про економіку та фінанси

Міністр фінансів Сергій Марченко вважає, що під час оцінки масштабів інвестицій банківської системи в ОВДП не варто враховувати облігації, які були внесені державою в капітал держбанків.

“Якщо відкинути облігації, які були вкладені державою в капітал державних банків або були, скажімо так, використані для порятунку банківської системи в період кризи, то на сьогоднішній день на ринку всього до 20% облігацій в обігу, які були залучені з депозитів або в цілому з банківської системи”, - сказав глава Мінфіну в ефірі одного з телеканалів.

За його словами, хоча в НБУ з цього приводу інше бачення, “у нас немає конфлікту” (цитата).

“Які можуть бути конфлікти? Різне бачення може бути. Це нормально. На цю конкретну тему ми не комунікували”, - додав С. Марченко.

Нагадаємо, глава НБУ Кирило Шевченко в квітні заявив, що межа портфелю ОВДП у банківській системі до настання ефекту “фіскального витіснення” в 35% від депозитів уже порушена.

"Сьогодні цю межу вже перевищено – це 39,6% від депозитів банківської системи. Ми встали на слизький шлях фіскального витіснення", - сказав керівник Нацбанку.

У кінці 2020 року Кирило Шевченко публічно теж вказував на ризик ефекту "фіскального витіснення":

"Обсяги запозичень [у 2021 році], які закладено в закон, тільки на внутрішньому ринку – 497 мільярдів гривень. Це майже пів трильйона. Загальна ліквідність банківської системи, в залежності від дня, становить 160-170 мільярдів.

Щоб запозичити таку величезну суму, треба сподіватись на те, що всі борги, які держава має повернути в 2021 році на внутрішньому ринку, будуть перекладені в нові – так званий "роловер". З нашої точки зору, припущення, що всі 100% боргів знову вкладуть в ОВДП, досить оптимістичне.

Це означає, що Міністерство фінансів, для здійснення такого великого запозичення буде конкурувати з бізнесом за кошти банків. <...> Тобто банк може дати кредит малому, середньому, великому бізнесу, фізичній особі, або вкластися в ОВДП фактично, без витрат і без ризиків".

Перед цим - у жовтні 2020 року - глава НБУ попереджав, що ефект фіскального витіснення може призвести до того, що "кредитування, розвиток якого — пріоритет для всіх як у НБУ, так і в уряді та ОПУ, може сповільнитися, а відсоткові ставки — зрости" (цитата).

За даними НБУ, станом на 28.05.2021 обсяг ОВДП в обігу з початку цього тижня збільшився на 5,9 млрд грн (до 991 млрд грн): ОВДП-портфель банків зріс на 3,15 млрд грн (до 512,6 млрд грн), юросіб - на 1,54 млрд грн (до 45,5 млрд грн), нерезидентів - на 1,03 млрд грн (до 97 млрд грн), фізосіб - на 180,6 млн грн (до 16,9 млрд грн). ОВДП-портфель Нацбанку (318,8 млрд грн) і територіальних громад (192,2 млн грн) не змінився.

З початку травня обсяг ОВДП в обігу скоротився на 6,47 млрд грн, у т.ч. ОВДП-портфель банків зменшився на 7,94 млрд грн, НБУ - на 2,2 млрд грн, територіальних громад - на 73,8 млн грн, тоді як ОВДП-портфель юросіб збільшився на 1,93 млрд грн, фізосіб - на 914 млн грн, нерезидентів - на 901 млн грн.

Нагадаємо, 25 травня Мінфін розмістив ОВДП на 5,96 млрд грн, 18 травня - на 14,2 млрд грн, 11 травня - на 1,43 млрд грн.

Як писав Finbalance, за даними НБУ, обсяг ОВДП в обігу в квітні зменшився на 12,4 млрд грн (-1,2%) до 997,5 млрд грн.

При цьому ОВДП-портфель нерезидентів у квітні скоротився на 6,9 млрд грн (-6,7%) до 96,1 млрд грн, банків - на 4,15 млрд грн (-0,8%) до 520,6 млрд грн, НБУ - на 1,1 млрд грн (-0,3%) до 321 млрд грн, юросіб - на 1,06 млрд грн (-2,4%) до 43,6 млрд грн.

ОВДП-портфель фізосіб зріс на 782 млн грн (+5,1%) до 16 млрд грн, а територіальних громад - не змінився (266 млн грн).

Обсяг ОВДП в обігу в січні-квітні збільшився на 5,75 млрд грн (+0,6%).

При цьому ОВДП-портфель юросіб за чотири місяці скоротився на 13,5 млрд грн (-23,7%), а НБУ - на 3,6 млрд грн (-1,1%).

ОВДП-портфель нерезидентів за січень-квітень зріс на 11,7 млрд грн (+13,9%), банків - на 6,05 млрд грн (+1,2%), фізосіб - на 4,99 млрд грн (+45,3%), територіальних громад - на 86 млн грн (+47,6%).

Як писав Finbalance, зі статистики НБУ випливає, що в І кварталі ОВДП-портфель держбанків скоротився на 8,3 млрд грн - до 394 млрд грн. При цьому в Укрексімбанку він зменшився на 5,45 млрд грн (-9,2%), в Укргазбанку - на 2,95 млрд грн (-6,9%), в Ощадбанку - на 104,5 млн грн (-0,1%), а в Приватбанку зріс на 193,4 млн грн (+0,1%).

ОВДП-портфель знизився у т.ч. в банку "Південний" - на 1,07 млрд грн (-24,9%), Альфа-Банку - на 470,2 млн грн (-4,2%), Райффайзен Банку Аваль - на 393,3 млн грн (-3,3%).

Найсуттєвіше ОВДП-портфель збільшився в Універсал Банку - на 3,07 млрд грн (+43,2%), банку "Восток" - на 2,9 млрд грн (+195,1%), Таскомбанку - на 2,63 млрд грн (+60,4%), ПУМБ - на 2,43 млрд грн (+17,7%), Сбербанку - на 2 млрд грн (+100%), Сітібанку - на 1,35 млрд грн (+14,7%), Кредобанку - на 780 млн грн (+12,9%).

На 01.04.2021 найбільші ОВДП-портфелі (з урахуванням "докапіталізаційних" паперів) мали держбанки: Приватбанк (195,5 млрд грн), Ощадбанк (105 млрд грн), Укрексімбанк (53,6 млрд грн), Укргазбанк (39,9 млрд грн).

За ними йшли ПУМБ (16,2 млрд грн), Райффайзен Банк Аваль (11,4 млрд грн), Альфа-Банк (10,8 млрд грн), Сітібанк (10,5 млрд грн), Універсал Банк (10,2 млрд грн), Таскомбанк (6,97 млрд грн), Кредобанк (6,82 млрд грн), ОТП Банк (6,78 млрд грн), Восток (4,37 млрд грн), Сбербанк (4 млрд грн), Кредит Дніпро (3,78 млрд грн).

На 01.04.2021 частка ОВДП у чистих активах вказаних банків була такою: Приватбанк - 51,9%, Ощадбанк - 41%, Укрексімбанк - 28,3%, Укргазбанк - 30,5%, ПУМБ - 19,1%, Райффайзен Банк Аваль - 10,2%, Альфа-Банк - 11,1%, Сітібанк - 38,2%, Універсал Банк - 26,4%, Таскомбанк - 27,7%, Кредобанк - 26%, ОТП Банк - 11%, Восток - 26,8%, Сбербанк - 13,2%, Кредит Дніпро - 28,4%.

Деякі з вказаних банків у І кварталі хоч і залучали рефінанс, але у менших обсягах, ніж у них зріс ОВДП-портфель: йдеться, передусім, про Універсал Банк (+1,5 млрд грн рефінансу) і Таскомбанк (+800 млн грн). Водночас Універсал Банк, маючи борг перед регулятором на 01.04.2021 на 3,5 млрд грн, володів ОВДП-портфелем, як уже зазначалося, на 10,2 млрд грн, а Таскомбанк, маючи зобов`язання по рефінансу на 3 млрд грн, володів ОВДП-портфелем на 6,97 млрд грн (причому задекларував намір і далі його нарощувати).

Низка банків, які в І кварталі купували ОВДП, боргів перед регулятором не мали (банк "Восток", Сбербанк, Сітібанк) або ж їх дещо скорочували (ПУМБ, Кредобанк). Деякі фінустанови, залучаючи рефінанс, свій ОВДП-портфель зменшували (Ощадбанк, Укргазбанк). Або ж знижували і ОВДП-портфель, і заборгованість по рефінансуванню (Укрексімбанк, Альфа-Банк, Райффайзен Банк Аваль). У Приватбанку - найбільшого тримала ОВДП - боргів по рефінансу не було.

Як писав Finbalance, за 2020 рік ОВДП-портфель найсуттєвіше збільшився в Приватбанку (+55,1 млрд грн), Укргазбанку (+22,3 млрд грн), Ощадбанку (+21,9 млрд грн), Укрексімбанку (+17,6 млрд грн), Райффайзен Банку Аваль (+6,5 млрд грн), ПУМБ (+6,3 млрд грн), Універсал Банку (+5,7 млрд грн), Таскомбанку (+4,25 млрд грн), Сітібанку (+4,2 млрд грн), Кредит Дніпро (+3,6 млрд грн).

На 01.01.2021 частка ОВДП в чистих активах Приватбанку становила 50,5%, Ощадбанку - 44,6%, Укрексімбанку - 30,7%, Укргазбанку - 30%, ПУМБ - 18,3%, Райффайзен Банку Аваль - 10,6%, Альфа-Банку - 11,6%, Сітібанку - 32,9%, Універсал Банку - 21%, ОТП Банку - 10,8%.

У законі про держбюджет на 2021 рік закладено граничний обсяг дефіциту на суму 246,6 млрд грн (5,5% ВВП).

При цьому передбачені запозичення на 701,8 млрд грн (у т.ч. 497,3 млрд грн - на внутрішньому ринку та 204,5 млрд грн - на зовнішньому), а також надходження від приватизації на 12 млрд грн.

29.04.2021 Верховна Рада прийняла закон про приєднання ДІУ до "Укрфінжитло", який передбачає збільшення плану внутрішніх держзапозичень на 20 млрд грн (це має сприяти реалізації держпрограми "Доступна іпотека 7%").

У 2020 році держбюджет був зведений з дефіцитом 217,1 млрд грн (тоді як встановлений законом максимум був 298,4 млрд грн). Це майже втричі перевищило дефіцит у 2019 році (тоді він становив 78,05 млрд грн).

Запозичення в 2020 році становили 638 млрд грн (внутрішні - 388,5 млрд грн, а зовнішні - 249,5 млрд грн).

За даними Міністерства фінансів, станом на 01.05.2021 виплати за держборгом у 2021 році оцінювалися на суму 602,4 млрд грн, у т.ч. в травні - на 48,9 млрд грн, у червні - на 74,5 млрд грн, у липні - на 39,1 млрд грн, у серпні - на 26,3 млрд грн, у вересні - на 104,2 млрд грн, у жовтні - на 42,7 млрд грн, у листопаді - на 42,3 млрд грн, у грудні - на 36,7 млрд грн.

Таким чином, у травні-грудні Мінфін має виплатити по держборгам 414,8 млрд грн.

У січні-квітні було виплачено 187,6 млрд грн, у т.ч. у січні - 29,4 млрд грн, у лютому - 35,9 млрд грн, у березні - 79 млрд грн, у квітні - 43,3 млрд грн.

Загальні виплати за зовнішнім держборгом у 2021 році - 161,3 млрд грн, причому 50,45% з цієї суми (тобто 81,4 млрд грн) припадає на вересень.

Загальні виплати за внутрішнім держборгом у поточному році - 441,1 млрд грн, причому найбільше з них припадає на червень (62,8 млрд грн).