Лепушинський: облікова ставка 25% - запобіжник проти валютної кризи

Все про економіку та фінанси

Директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Економічної правди" пояснив рішення Національного банку щодо підвищення облікової ставки до 25%:

"Може видаватися, що НБУ намагається "діяти за підручником" і проводити таргетування інфляції в умовах війни. Але це не зовсім так.

Річ у тім, що НБУ не повернувся до інфляційного таргетування. Наразі облікова ставка – все ще не основний монетарний інструмент НБУ.

Основний інструмент – це продаж валюти з міжнародних резервів для забезпечення фіксації курсу.

Політика – це мистецтво можливого. Монетарна політика – також. Що наразі можливо – це надати змогу населенню/бізнесу, які мають кошти в гривні, убезпечити її від знецінення.

Підвищення облікової ставки, здійснене саме в розмірі, що перекриває очікувану інфляцію, вирішує кілька завдань:

- зменшення каналу відпливу гривневої маси у валюту;
- збільшення часу, упродовж якого економіка може протриматися за рахунок міжнародних резервів, доки не відновляться можливості для експорту;
- утримання курсової стабільності й зниження у такий спосіб тиску на ціни;
- збереження довіри до гривні. Наявність власної стійкої валюти – величезна перевага не лише у війні, а й під час мирного відновлення.

І головне – все це відвертає загрозу валютної кризи, наслідки останньої з них у 2014-2015 роках все ще живі в пам’яті.

Саме тоді в НБУ вичерпалися міжнародні резерви і перехід до плавання курсу відбувався стихійно, що призвело до болісного обвалу курсу.

Кризу необхідно будь-якою ціною відвернути, адже, якщо це станеться, постраждає вся економіка, яка втратить і в обороноздатності, і в шансах на успішне відновлення.

Для того, щоб підвищення облікової ставки повністю спрацювало, необхідна адекватна реакція ставок за гривневими інструментами, тобто за ОВДП та депозитами.

За умови підвищення ставок за ОВДП витрати Міністерства фінансів на залучення нового гривневого боргу дійсно зростуть. Але ці витрати майже непомітні на тлі значного бюджетного дефіциту.

Натомість за справедливою для інвестора дохідністю зростуть і можливості збільшити обсяги залучень для покриття дефіциту бюджету. І це дасть змогу менше опиратися на емісійне фінансування НБУ.

Зниження обсягів фінансування бюджету Національним банком означатиме зниження втрат доходів та заощаджень від інфляції.

Дійсно, вартість кредитування також зросте. Але будемо відверті: в умовах воєнних ризиків воно здійснюється переважно в межах державних програм, частину ставки за якими компенсує держава.

Відповідно, дія таких програм має розширюватися за тими напрямами, які є пріоритетними для функціонування економіки.

Однак, варто відзначити, що лише кредитуванням не відбудувати економіку, необхідні інвестиції. А це вже питання "плану Маршалла", який зараз розробляється. До того часу, доки його буде запущено в дію, економіка має перебувати в стійкому стані.

І очевидно, що такий "план Маршалла" має набагато більше шансів на успіх у разі збереження макрофінансової стабільності, а не за необхідності подолання валютної кризи чи галопуючої інфляції.

Отже, саме на забезпечення макрофінансової стабільності й спрямовані дії НБУ".