Хто хотів би купити Приватбанк: глава НБУ не виключає інтерес з боку екс-власників фінустанови

Все про економіку та фінанси

Глава НБУ Кирило Шевченко в інтерв’ю для Lb.ua розповів, що Приватбанк “треба продавати, але для цього потрібна низка кроків” (цитата).

Пряма мова К. Шевченка:

“Допоки кількість судів навколо нього вимірюється сотнями в українських чи закордонних юрисдикціях, цей банк не буде викликати інтерес у серйозного профільного інвестора.

Ми бачили ознаки зовнішньої зацікавленості стосовно Приватбанку. Але на мою суб’єктивну думку, за цим інтересом могли стояти екс-власники банку. Бо будь-якого інвестора буде відлякувати наявність судових спорів з довгим терміном розгляду та невідомим фіналом.

Тому аби Приват був цікавий серйозному інвестору, його треба розділити на «поганий» і «гарний» банки. Це перший крок. А далі з’ясувати низку моментів, що пов’язані з диджитал-процесами і так далі.

І цю низку кроків має зробити менеджмент банку до продажу”.

Глава НБУ наголосив, що є переконаним прихильником приватизації державних банків:

“Чому? Коли ми сьогодні порахуємо, скільки держава тільки з 2014 року вклала в держбанки, це буде 222 млрд грн. А з урахуванням того, що їхня докапіталізація потребує внесення не грошей, а ОВДП, то до цієї суми ще треба додати купони, які сплачує Мінфін.

Як дивіденди з 2014 року уряд отримав від держбанків 58 млрд грн. Із них 55 млрд грн було сплачено одним банком – ПриватБанком, на капіталізацію якого було витрачено 155 млрд грн. Решта ж державних банків сплатили лише 2,6 млрд грн дивідендів.

Як ви вважаєте, це ефективно?

Держава все ще не є ефективним власником.

А для того, щоб продати ці банки, потрібні дві речі, якими ми і займаємося.

Перше – рівень «поганих» кредитів, про який ми говоримо постійно. І він упевнено знижується, і зараз на рівні 35%. А ще два роки тому, влітку 2019, був більш ніж 50%. Це непросто. У мене регулярні зустрічі з наглядовими радами усіх держбанків, менеджерами.

І другий блок питань – це питання корпоративного управління.

Не буде серйозний покупець купувати організацію, якщо не буде впевнений у прозорості корпоративного управління. А вона передбачає прозорість процесів прийняття рішень, прозорість і достовірність фінансової звітності.

Тому в нас є перша угода ще на початку року щодо Укргазбанку і входження в його капітал IFC (Міжнародна фінансова корпорація, що входить у структуру Світового банку). Зараз відбувається процес взаємодії Європейського банку реконструкції та розвитку з Ощадбанком”.