Казахстан: Токаєв наказав армії та поліції стріляти "на ураження і без попередження"

Все про економіку та фінанси

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв наказав відкривати вогонь по протестувальниках «на ураження і без попередження». Про це Токаєв заявив у вже третьому зверненні до нації, опублікованому у п’ятницю, 7 січня, на тлі масових протестів проти влади в Казахстані, пише "НВ".

«Правоохоронним органам та армії я віддав наказ відкривати вогонь на ураження без попередження», — заявив президент Казахстану.

Токаєв також заявив, що не має наміру проводити переговори з протестувальниками, й назвав їх терористами.

«За кордоном висловлюються заклики до сторін провести переговори для мирного розв’язання проблем. Яка дурість! Які можуть бути переговори зі злочинцями, убивцями?» — сказав він у зверненні до нації.

«Нам довелося мати справу з озброєними та підготовленими бандитами, як місцевими, так і іноземними. Саме з бандитами та терористами. Тож їх треба знищити. І це буде зроблено найближчим часом», — додав він.

Токаєв звинуватив у пособництві та підбурюванні до порушень правопорядку «„вільні“ засоби масової інформації та „забугорних“ діячів», а також правозахисників та активістів.

Президент Казахстану заявив, що теракти нібито готувалися підпільно, а учасники акції мали чіткий план атак. За його словами, «лише на Алмати напало 20 тисяч бандитів».

«Схоже на те, що їхньою підготовкою та керівництвом займався єдиний командний пункт… Обіцяю нашим громадянам, що всі ці особи будуть притягнуті до найсуворішої кримінальної відповідальності», — сказав Токаєв.

За його словами, «антитерористична» операція в країні, спрямована проти протестувальників, продовжується «силами поліції, Національної гвардії та армії».

«Введення режиму надзвичайного стану дає свої результати», — зазначив Токаєв.

Він також повідомив про рішення відновити в країні доступ до інтернету, щоправда, поки що лише «в окремих регіонах» та «на певні часові інтервали». Він зазначив, що у разі появи матеріалів, які включатимуть наклеп, образи та підбурювальні заклики, «ми вживатимемо заходів щодо виявлення та покарання їх авторів».

Звернення прозвучало російською мовою.

У перші дні січня 2022 року Казахстан охопили масові протести. Вони почалися як акції проти підвищення цін на газ, але швидко перетворилися на демонстрації з політичними гаслами. Одна з вимог мітингувальників «Старий, йди» — повний відхід з влади Нурсултана Назарбаєва. Назарбаєв, який майже 30 років правив країною, очолив Раду безпеки у 2019 році, залишивши пост президента.

Протести швидко переросли у зіткнення із силовиками. За офіційними даними, десятки людей загинули, понад тисячу постраждали. По всій країні запроваджено режим надзвичайного стану.

Президент Касим-Жомарт Токаєв підписав указ про відставку уряду та змінив Нурсултана Назарбаєва на посаді голови Ради безпеки.

Рада ОДКБ пізно ввечері 5 січня ухвалила рішення ввести війська до Казахстану після відповідного звернення президента країни Касим-Жомарта Токаєва.

Вранці 6 січня секретаріат організації повідомив, що передові підрозділи контингенту вже розпочали виконання завдань у Казахстані.

Офіційно завданнями сил ОДКБ у Казахстані є  охорона державних та військових об`єктів і сприяння силам правопорядку

Так, у країну прибули перші підрозділи російських військових зі складу сил ОДКБ, які в організації називають «миротворчими». За даними міжнародного розвідувальної спільноти InformNapalm, ці підрозділи РФ брали участь в агресії проти України як під час операції із захоплення та окупації Криму, так і у бойових діях на Донбасі.

Також у країну вилетіла білоруська рота зі 103-ї повітряно-десантної бригади сил спецоперацій.

Увечері 6 січня уряд Вірменії ухвалив рішення про участь підрозділу своїх збройних сил у військовій операції ОДКБ у Казахстані. 7 січня рішення про приєднання своїх військових до місії було ухвалено у Киргизстані та Таджикистані.