Інфляція в США перевищила 4% у квітні: чи вийде вона з-під контролю і що очікує світ?

Все про економіку та фінанси

Видання Liga.net опублікувало колонку Юрія Городніченка - професора Університету Каліфорнії, Берклі (відповідний матеріал надало "Вокс Україна") - щодо високої інфляції в США за підсумками квітня та впливу цього фактора на глобальну економіку:

"У квітні 2021 року інфляція в США сягнула понад 4%, і світ затамував подих. Якщо Федеральний резерв почне підвищувати процентні ставки задля боротьби з інфляцією, усі країни – і великі, і малі – зіткнуться з підвищенням вартості запозичень.

Для багатьох урядів, фірм та домогосподарств, що потонули в боргах, таке підвищення може виявитись руйнівним. Для таких країн, як Україна, що дуже залежать від світових ринків, це може мати досить серйозні наслідки.

Та чи вийде інфляція в США з-під контролю? І чи підвищуватиме Федеральна резервна система процентні ставки?

Гадаю, що такий сценарій не є ймовірним.

<...> Ринок праці у США ще достатньо слабкий. Напередодні ковідної кризи у світі ринок праці США перебував у стадії повільного відновлення після Великої рецесії. Навіть наприкінці 2019 року частка зайнятого населення, що є звичним показником дефіциту робочої сили, була нижчою за рівень до Великої рецесії.

Пандемія знищила мільйони робочих місць, і останнє значення коефіцієнта є нижчим за його мінімальне значення з початку Великої рецесії. Інакше кажучи, нинішній стан ринку праці гірший, ніж за часів Великої рецесії, однієї з найглибших рецесій в історії США.

У нижній точці Великої рецесії розрив між фактичним і потенційним обсягом виробництва становив понад шість відсоткових пунктів. Тобто фактичний обсяг виробництва економіки США був приблизно на 1 трильйон доларів нижчим за її потенціал.

 

Чому це важливо?

Макроекономісти стверджують: що більший розрив між потенційним та фактичним виробництвом (тобто неповне використання ресурсів), то нижчою має бути інфляція. Ця залежність називається кривою Філіпса. Попри суперечки щодо того, чи крива Філіпса жива чи мертва, у разі використання правильної специфікації, ця крива жива і здорова.

За допомогою даних багатьох країн [можна відстежити] взаємозв`язок між інфляційним розривом (інфляція мінус інфляційні очікування) і розривом безробіття (різниця між фактичним та "природним" рівнем безробіття, тобто таким, який би спостерігався у разі, якби економіка функціонувала нормально). Що вище безробіття, то нижча інфляція.

<...> Чи означає це, що економіці США нічого не загрожує, а на горизонті не видно інфляції? Прогнозування – невдячна справа, оскільки багато що може статися в таких складних системах, як сучасна економіка. До прикладу, вузькі місця в економіці, які сьогодні сприяють підвищенню цін (як-от відсутність мікрочіпів, великі затримки в галузі вантажних перевезень, люди, які воліють не повертатися до лав робочої сили через занепокоєння щодо ковіду тощо) можуть бути більш стійкими, ніж гадають багато економістів.

Фірми можуть бути змушені перекладати збільшення витрат на споживачів. Бум цін на сировинні товари є ще одним джерелом занепокоєння. Справді, ціна бензину сильно корелює з інфляційними очікуваннями домогосподарств. Якщо ціни на сировину залишатимуться високими, це може "налякати" споживачів та підвищити їхні інфляційні очікування.

Отже, відновлення після ковідної кризи є багато в чому унікальним, і ми маємо замало даних для прогнозування того, як поводитиметься економіка в короткостроковій перспективі. Однак, незважаючи на цю невизначеність, здається малоймовірним те, що одна точка даних з високою інфляцією може вивести економіку США на траєкторію, яка веде до 1970-х років. Відновлення ще занадто слабке.

Раціональні "гравці", як-от фінансові ринки та професійні прогнозисти, "заякорили" інфляційні очікування. Менш інформовані гравці, як-от домогосподарства та певною мірою менеджери, не приділяють багато уваги інфляції. Поліпшення економічних умов може знизити інфляційні очікування цих гравців. ФРС навчилася на своїх помилках 1970-х. Цих сил має вистачити, щоб тримати інфляцію під контролем навіть у разі несприятливих умов. Тож навряд чи ми скоро опинимося в 1970-х".