Глава Райффайзен Банку позитивно оцінює рішення НБУ під час війни

Все про економіку та фінанси

Глава правління Райффайзен Банку, екс-перший заступник глави НБУ Олександр Писарук в інтерв`ю для агентства "Інтерфакс-Україна" таким чином описав роботу банківської системи та рішення НБУ під час війни:

"Банківська система і ми, як один із системних банків, підготувалися краще до цієї жахливої війни, ніж раніше. Якщо ви банківську систему-2022 порівняєте із банківською системою, яка була у 2014 році, — це ж просто небо і земля. Як українська армія, так і банківська система. Це дозволило нам пройти COVID-19 спокійно, а він дозволив нам підготуватися до війни з точки зору технологічності, гнучкості, діджитальності. І банківська система, не лише Райффайзен Банк, справляються із цим викликом.

Зробити точні оцінки впливу війни на показники балансу [банків], на якість кредитного портфелю можна лише через декілька місяців після закінчення бойових дій. Потім є потреба у стрес-тестуванні, фактично використовувати ті напрацювання, які Національний банк України зробив у 2015 році. Це буде вже у другій половині року або вже на початку наступного. Залежить від того, скільки продовжуватиметься війна.

Не знаю, чи прийнято хвалити, але те, як банки працюють з Національним банком зараз - кожен день в реальному часі вирішуються питання, - це просто диво. Я вам скажу, регулятор молодець. Ми всі, вся банківська система, працюємо як одне ціле. В Україні можуть бути різні думки, різні погляди на речі, але все це зникло, всі працюють як одна команда - клієнти з банками, банки з Нацбанком, Нацбанк з банками.

<...> Початкова реакція – був шок для всіх, і люди знімали гроші. А потім все заспокоїлося, і люди знов почали нести гроші до банку.

Я дуже позитивно ставлюся до тих заходів, які вжив НБУ. З моїм досвідом вважаю, що можу мати свою думку. На мій погляд, Національний банк зробив абсолютно все правильно з точки зору валютного контролю, включаючи усі обмеження операцій на валютному ринку і, між іншим, фіксації курсу гривні. Так, ми завжди казали, що в нормальних умовах плаваючий гнучкий курс – це правильно, але не під час війни. Ці всі заходи дозволили значною мірою заспокоїти ситуацію і приборкати її.

<...> Багато речей з початку війни змінилось, але точно що не змінилось, то це процентні ставки. Ми їх не міняли ані по кредитах, ані по депозитах. Пояснення є таке: ми вважали справедливими їх тоді, бо монетарна політика Нацбанку була адекватна. Зараз, ви знаєте, Нацбанк також правильно відмовився проводити засідання комітету з монетарної політики під час війни. Вони не міняли облікову ставку, тому природньо банки дотримуються тих процентних ставок, які були на момент початку війни.

Абсолютно не створює перекосів, тому що ані ставки за кредитами, ані ставки за депозитами і залишками на рахунках суттєво не змінилися. Ми фактично живемо, з точки зору ставок, у довоєнному періоді.

<...> Банки фактично можуть придбати валюту один в одного лише під критичний імпорт, але цей перелік досить широкий. Експортери продають валюту, її купляють під критичний імпорт. Так, на міжбанку обсягів менше, але вони є, і все працює нормально. Все налагодилось.

Стосовно фізичних осіб. Коли є такі жорсткі адміністративні обмеження і фіксація курсу, в будь-якій країні світу буде те, що називається "чорний ринок". Це природа така. І він є в Україні. Але відхилення курсу, яке ми можемо спостерігати на чорному ринку в порівнянні з офіційним курсом, дуже незначне. Якщо ви згадаєте 2014-15 роки, то були періоди, коли таке відхилення досягало 50-70%. На сьогоднішній день, залежно від регіону, це приблизно 10-20%. Таке несуттєве відхилення -- це дуже добрий знак. І обсяги цього ринку невеликі. Це свідоцтво не лише того, що заходи були вірні, це передусім свідоцтво того, що фінансову подушку країни, яка була до війни, не можна порівняти з тією, яка була у 2014 році. Я зараз говорю про золотовалютний резерв Національного банку України, рівень дефіциту державного бюджету та рівень національного боргу до ВВП. Ці показники були на початку цієї війни незрівнянно кращими, ніж у 2014 році.

Коли війна закінчиться і поступово обмеження будуть відмінятися (важливо, щоб це було поступово) – чорний ринок поступово зменшиться. Але, ще раз підкреслю, на сьогоднішній день його обсяги і відхилення – вони несуттєві.

<...> Ми повинні розуміти, що попит на валюту додається ще від того, що вже майже 4 млн українців переїхали за кордон. Їм потрібно жити, у них є українські картки, і вони ними розраховуються усюди: знімають готівку в банкоматах, платять за все. Фактично вони купують валюту, що додає попиту до попиту на купівлю критичного імпорту. Це об’єктивний процес.

Але мені здається, що на сьогоднішній день цей попит не є загрозливим взагалі для платіжного балансу України, ще й з урахуванням того, що платіжний баланс складається не лише з торгових операцій. Ще є фінансовий рахунок: фактично уся міжнародна допомога, яка надаватиметься Україні і вже надається у вигляді кредитів, грантів, субсидій, коштів на відновлення інфраструктури – вона додає до платіжного балансу. З урахуванням такої допомоги, я не бачу суттєвих загроз.

<...> Економіка повинна працювати, навіть у цих жахливих умовах. Після першого шоку і короткотермінового зменшення попиту на кредити, попит на фінансування повернувся. Передусім, у агропромислового комплексу – це зрозуміло, посівна. Бачимо попит також у торгівлі продовольчими товарами, у постачальників пального, тобто у критичних секторах. Райффайзен Банк не зупинив кредитування. З початку війни ми видали понад 2 млрд грн нових кредитів, з них агроклієнтам -1,4 млрд грн, а більше 0,5 млрд грн - на роздрібну торгівлю продуктами харчування.

Два мільярди – це видані нові кредити без державних гарантій, фактично за перший місяць війни. Державні гарантії – ще два мільярди - будуть додавати до цієї цифри. Частка Райффайзен Банку в кредитній підтримці агропромислового комплексу – це десь 20%, тобто ми найбільший банк, і усвідомлюємо власну відповідальність за підтримку цієї критичної галузі.

Під час війни дуже важливою є підтримка державою бізнесу та економіки. Це в усіх країнах так. Я вважаю, що українська держава зробила все правильно. Вона зробила нову програму портфельних гарантій, яка передусім стосується кредитування клієнтів АПК. Кабмін уже затвердив ліміти на різні банки, Райффайзен Банк отримав ліміт на 2 млрд грн таких гарантій на кредитування.

Будемо також активно брати участь в оновленій програмі "5-7-9%". Уряд правильно перепрофілював цю програму, зробивши під 0% кредити. З урахуванням нашої великої клієнтської бази і того, що ми були найбільшим гравцем цієї програми і до війни, то природньо, що будемо активним учасником і зараз".