Глава Райффайзен Банку - про різке зростання кредитів у 2021 році та монетарну політику НБУ

Все про економіку та фінанси

Глава правління Райффайзен Банку, екс-перший заступник глави НБУ Олександр Писарук під час круглого столу розповів про стрімке зростання кредитування в 2021 році та монетарну політику НБУ:

“Монетарна політика НБУ позитивно вплинула не лише на банківську систему, але й економіку в цілому. Простий факт - це зростання працюючого кредитного портфелю у банківській системі було найшвидшим за багато років.

Якщо такий іноземний консервативний банк, як Райффайзен Банк, з дуже суворими процедурами управління ризиками наростив кредитний портфель на понад 50%, що більше, ніж по всій системі, то це говорить про те, що в країні був реальний платоспроможний попит на кредити.

У цьому є три основні чинники.

Перший і основний - це макро-, монетарна і фінансова стабільність, яку забезпечив НБУ, а також Міністерство фінансів (з точки зору фіскальної політики).

Другий - це високий попит на продукцію українського експорту, що збільшило попит на кредитування для поповнення обігового капіталу.

І третє - це попит на інвестиційні кредити, інвестиції в логістику, яка стала поступово вузьким місцем для збільшення експорту.

<...> Я бачу перспективи цьому році. Можливо, темп зростання працюючого кредитного портфелю буде не таким швидким, тому що глобальна економіка сповільнюється, а інфляція зростає та призводить до жорсткішої монетарної політики провідних центральних банків. А також є геополітичні ризики.

<...> [Процентний канал монетарної трансмісії] працював взагалі ідеально, коли Національний банк знижував облікову ставку. І можу це сказати, всередині провідних банків у той же день, коли було засідання КМП [комітету з монетарної політики НБУ], в нас було засідання комітету з управління активами і пасивами, де рішення Національного банку було фактично одночасно відображено в адекватному, абсолютно рівному, рішенні по зниженню процентних ставок внутрішніх банківських.

Тобто він працював, коли ставки знижувалися. Що трапилося, коли ми пішли на зростання [облікової ставки] (тимчасове, я вважаю)? Він працює із затримкою, тому що банківська система переліквідна, все ще є потреба видавати кредити, є бажання і є конкуренція, яка в принципі пригальмовує [цей процес]. Але в цій ситуації, коли в нас є напруження, є геополітичні ризики і потенційні ризики для фінансової стабільності, я впевнений, що він запрацює більш швидко незабаром і ми будемо підвищувати ставки.

Тобто він працює із затримкою, але все увійде в норму",

Контекст

За даними НБУ, банки в 2021 році збільшили портфель гривневих кредитів для корпоративного сектору на 19,9% - до 504 млрд грн.

Портфель гривневих кредитів для населення в 2021 році збільшився на 31,3% - до 221,2 млрд грн.

За інформацією Нацбанку, на початок дня 28 січня 2022 року залишок коштів на коррахунках банків становив 49,7 млрд грн (на 27 січня - 54,7 млрд грн; на 21 січня - 77,83 млрд грн).

При цьому на 27 січня в депозитних сертифікатах НБУ було зосереджено ще 151,9 млрд грн ліквідності банківської системи (на 20 січня - 157,2 млрд грн).

Цитата з Інфляційного звіту НБУ:

“Значний структурний профіцит ліквідності банківської системи послаблює дію монетарної трансмісії за процентним каналом. Для її посилення шляхом управління структурним профіцитом ліквідності в банківській системі НБУ підвищить у лютому на 2 в. п. норматив обов’язкових резервів за поточними рахунками в гривні, а також за коштами в іноземній валюті. Це дасть змогу стимулювати більш строкові залучення за одночасного збереження ролі обов’язкових резервів у дедоларизації. За розрахунками НБУ таке підвищення нормативу дасть змогу додатково зв’язати близько 25 млрд грн вільної ліквідності банків. Також у березні буде розглянуто питання щодо запровадження інших заходів із регулювання структурного профіциту ліквідності банківської системи.

Поступово реагували [в 2021 році] на підвищення облікової ставки й ставки банків за клієнтськими операціями. Водночас через значний обсяг ліквідності банківської системи та млявий відгук державних банків, політика яких є визначальною на ринку депозитів, ставки за гривневими депозитами домогосподарств почали реагувати на підвищення облікової ставки зі значним лагом та доволі помірно – збільшилися на 0.25 в. п. (на 0.6 в. п. за строковими) із серпня до грудня 2021 року. Динаміка індикативної ставки "Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб" свідчить про збереження цієї тенденції і на початку 2022 року. Ставки за депозитами НФК [нефінансових корпорацій] реагували дещо жвавіше, збільшившись на 0.9 в. п. протягом 2021 року. Це пояснюється зростанням конкуренції за ресурси, оскільки їх вартість перебуває на досить низькому рівні і є відчутно нижчою від вартості залучення депозитів домогосподарств.

Вартість кредитів для НФК, особливо на короткі строки, залишалася чутливою до зміни облікової ставки. Середньозважена ставка за гривневими кредитами зросла з 9% у березні (початок циклу посилення монетарної політики) до 10.5% у грудні. Вартість кредитів домогосподарствам і надалі визначалася переважно кон’юнктурними чинниками. Так, акційні пропозиції окремих великих банків, а також активне використання населенням пільгового періоду кредитування під час розпродажів та свят призвели до відчутного зниження середньозваженої ставки в листопаді-грудні”.

Довідково

Монетарний трансмісійний механізм (monetary transmission mechanism) – процес передачі змін у використанні інструментів монетарної політики центрального банку на фінансовий сектор економіки, а у подальшому – на макроекономічні змінні на основі використання певних каналів і зв’язків прямої та зворотної дії.

Реалізація монетарної політики на основі М.т.м. відбувається шляхом змін у застосуванні відповідних інструментів. Зміни в інструментах монетарної політики змінюють монетарні умови, які впливають на першому етапі дії М.т.м. на фінансовий сектор економіки, зокрема на процентні ставки на міжбанківському, депозитному, кредитному ринках, на ціни на ринку цінних паперів, курс національної валюти, що позначається на переміщенні капіталу в сегментах фінансового ринку. На другому етапі дії М.т.м. зміни у фінансовому секторі передаються на реальний сектор (на заощадження, споживання, інвестиції, чистий експорт), що в кінцевому рахунку позначається на рівні зайнятості, виробництва та ціновій стабільності.

Основними каналами М.т.м. є канали: обмінного курсу (валютний), процентний (процентних ставок), кредитний, цін активів, очікувань (довіри) та монетарний (грошовий). Загальна реакція економіки на грошово-кредитну політику центрального банку є результатом сумарної дії всіх каналів М.т.м.