Шевченко розповів, які рішення уряду і ВР необхідні, щоб пом`якшити валютні обмеження

Все про економіку та фінанси

Глава НБУ Кирило Шевченко в статті для zn.ua констатує, що під час війни зниження податкових надходжень у держбюджет "перекривається переважно емісією НБУ (а значить, інфляційним податком з усіх, хто використовує гривню) та міжнародними позиками і грантами".

"Фіксація обмінного курсу гривні оплачується міжнародними резервами НБУ та надходженнями експортерів. Також це призводить до погіршення конкурентоспроможності експортерів і внутрішніх виробників відносно імпортерів.

Жорсткі обмеження на рух капіталу (валютні обмеження, ліміти на зняття коштів, неможливість вільного переказу капіталу) та занижені відсоткові ставки за ОВДП оплачують власники швидко знецінюваних гривневих заощаджень і доходів", - зазначає глава Нацбанку.

За його словами, нині економіка поступово адаптується:

"Економічна логіка починає заміщувати психологічний шок початку війни і переважання благодійних мотивів. Бізнес намагається максимізувати прибуток, а громадяни — збільшити доходи та захистити заощадження.

Така зміна в психології бізнесу та громадян має враховуватися й у економічній політиці. Тому поступово варто переходити до більш ринкових механізмів, ураховуючи, що тривале застосування «ручного» режиму управління економікою зумовлює низку проблем".

Серед таких проблем Кирило Шевченко називає в т.ч. "тінізацію економіки для обходу обмежень [введених на початку війни в умовах значного психологічного шоку], "що, зокрема, вже видно за готівковим обмінним курсом":

"Тиск на готівковий валютний ринок виникає, в тому числі, й через нарощування пропозиції гривні внаслідок емісійного фінансування Національним банком дефіциту держбюджету. Це призводить до тиску на міжнародні резерви та девальвації готівкового обмінного курсу й курсу розрахунків за картками, що загалом веде до соціального напруження та невдоволення.

Наприклад, у березні Національний банк для утримання фіксованого обмінного курсу продав на валютному ринку 1,8 млрд дол. США, у квітні — 2,2 млрд, а за 27 днів травня — вже 3 млрд дол. (за повний місяць, імовірно, цей показник зросте ще більше). Водночас готівковий курс гривні до долара США протягом березня девальвував на 3%, протягом квітня — на 4, а протягом 27 днів травня — більш як на 9%".

Глава НБУ повідомив, що підвищення ставок за ОВДП та оподаткування імпорту дадуть змогу поступово скасовувати валютні обмеження Національного банку, що "сприятиме виведенню з «тіні» операцій із валютою, збільшенню обігу на легальному сегменті ринку, посиленню стабільності на ньому та ліквідації множинності обмінних курсів".

Пряма мова Кирила Шевченка:

"Спочатку необхідно повернутися до оподаткування імпорту та запровадження додаткового імпортного збору на некритичні категорії імпорту.

Потім важливо запровадити справедливу винагороду для власників заощаджень, які вкладають їх у гривневі ОВДП.

Наступний потенційний крок — виведення з валютного ринку великих покупців держсектору.

І лише після цього — поступовий перехід до плавання обмінного курсу, який має коливатися в обидва боки. А вже за цим має слідувати поступове скасування валютних обмежень".

Як пояснив глава Національного банку, після посилення оподаткування імпорту та підвищення дохідності ОВДП з’явиться можливість для поступового переходу до плавання обмінного курсу, — коли НБУ не фіксуватиме курсу, а здійснюватиме згладжування його коливань. Проте для того, аби цей перехід був максимально м`яким, без різких коливань і шоків, а курс міг, як і до війни, коливатися в обидва боки, необхідно, щоб валютний ринок мав змогу самозбалансовуватися. Цьому насамперед сприятимуть зростання експортних поставок через вирішення логістичних ускладнень і скорочення емісійного фінансування бюджету.

"Також можливою опцією є виведення з міжбанківського валютного ринку великих покупців держсектору, чий імпорт є нееластичним до обмінного курсу, тобто обсяги імпорту не зменшуються і не збільшуються у разі зміни курсу. Наприклад, імпортні закупівлі Міністерства оборони та Міністерства охорони здоров’я та великих державних компаній оборонного й енергетичного секторів можуть здійснюватися за рахунок продажу валюти Національним банком за фіксованим курсом, яку він купуватиме у Міністерства фінансів за тим самим курсом", - додав глава Нацбанку.