Шевченко: низькі ставки за ОВДП посилюють інфляційний та девальваційний тиск

Все про економіку та фінанси

Глава НБУ Кирило Шевченко в статті для zn.ua констатує, що "збереження Міністерством фінансів низької дохідності гривневих державних облігацій, яка не покриває інфляції, стимулює споживання (тобто посилює інфляційний тиск) і перетікання заощаджень у валюту (посилює девальваційний тиск)":

"Насамперед необхідне підвищення Міністерством фінансів ставки дохідності за гривневими ОВДП. Це також опосередковано сприятиме зростанню відсоткових ставок за депозитами. Важливим орієнтиром для необхідної дохідності мають слугувати поточні (16,4% у квітні та близько 17%, за оцінкою НБУ, у травні) і прогнозовані (20%+ до кінця цього року) темпи зростання споживчих цін. Таке рішення дасть змогу знизити перетікання гривні на валютний ринок і пом’якшити девальваційний тиск.

Зростання ж інфляції зараз є глобальною проблемою. Ключові ставки підвищують центральні банки більшості країн світу (зокрема США, Великої Британії, Польщі, Чехії). Ба більше, в усьому світі останніми місяцями різко зростають дохідності державних цінних паперів, відображаючи реакцію насамперед на перманентне прискорення інфляції, посилення геополітичних ризиків і гальмування фіскальної консолідації. І це в країнах, у яких не ведуться активні бойові дії.

Коли спостерігаєш за котом, який заплющує очі, поки п`є молоко, складається враження, що він це робить, аби не бачити навколишнього світу, сповненого загроз, і не відволікатися від основного завдання. У нашій ситуації заплющувати очі — недозволена розкіш, тому що наслідки навіть тимчасового нерозуміння ситуації можуть бути страшними.

Рано чи пізно НБУ теж буде змушений відмовитися від заморожування своїх рішень з облікової ставки та повернутися до активної відсоткової політики. Ймовірно, порівняно із довоєнним минулим така відсоткова політика може стати більш сфокусованою на підтримці обмінного курсу, враховуючи його стабілізуючу роль у воєнний час [виділення цього фрагменту тексту - від Finbalance].

За таких умов важливо, щоб дохідності за ОВДП реагували на відповідні зміни облікової ставки. Адже на сьогодні це, мабуть, найважливіша ланка монетарної трансмісії, тобто управління фінансовими та економічними процесами відсоткової політики. Без адекватної реакції ставок ОВДП управляти рішеннями банків, компаній і населення щодо вибору валюти, в якій зберігати свої кошти, буде дуже важко.

<...> Повернення до ринкових засад управління фінансово-економічною системою, важливими елементами чого є прийнятний дефіцит бюджету з ринковими джерелами фінансування. Такі кроки будуть непопулярними, адже, приміром, підвищення відсоткових ставок у гривні зазвичай не сприймається позитивно, хоча й кредитування наразі сильно обмежене «неринковими» факторами. Збільшення ж імпортних податків негативно впливає на імпортерів іноземної продукції, якими є і внутрішні виробники, і споживачі кінцевої продукції.

Водночас вчасно ухвалені рішення дадуть змогу мінімізувати описані вище проблеми, знизити тиск на фінансову систему, зокрема на національну валюту, та пом`якшити процес переходу з «ручного» управління до ринкового з урахуванням вимог воєнного часу. Це дозволить зменшити наявні дисбаланси та привести роботу системи до нових умов.

Як зазначав ще Джон Мейнард Кейнс у своїй праці 1940 року з промовистою назвою «Як нам заплатити за війну» (John Maynard Keynes, How to pay for the war, London), насамперед важливо уникнути інфляції, яка не вирішує проблеми фінансування державних видатків на війну, а лише поглиблює її, призводячи до соціальної нерівності. Він наголошував на важливості уникнути фінансування зростаючих витрат на війну за рахунок інфляції, для чого пропонував забезпечити «відкладене в часі споживання після війни".