Глава НБУ - про очікування, що буде надалі з обліковою ставкою

Все про економіку та фінанси

Виступ глави НБУ Кирила Шевченка під час брифінгу щодо рішення правління Нацбанку підвищити облікову ставку до 25%:

"Суттєве підвищення облікової ставки разом із іншими заходами дасть змогу зберегти гривневі доходи та заощадження громадян, збільшити привабливість гривневих активів та знизити тиск на валютному ринку. Це посилить спроможність Національного банку забезпечувати курсову стабільність і стримувати інфляційні процеси в умовах війни.

Чому Національний банк вирішив повернутися до застосування облікової ставки?

На початку повномасштабного військового нападу росії на нашу країну Національний банк України утримувався від ухвалення рішень щодо облікової ставки. Такий підхід був виправданий. В умовах значного психологічного шоку, зумовленого війною, зміна облікової ставки не мала б достатнього впливу для стабілізації очікувань та для накопичення й утримання гривневих активів.

Тому в перші місяці заходи Національного банку в монетарній площині насамперед спрямовувалися на забезпечення безперебійного функціонування банківської системи та платежів у економіці. Фіксація ж обмінного курсу забезпечувалася валютними обмеженнями для зниження попиту на валюту та інтервенціями з продажу валюти Національним банком для закриття залишкового дефіциту валюти на міжбанківському ринку.

Водночас поступова адаптація економіки України та заміщення психологічного шоку економічною логікою ухвалення рішень бізнесом та населенням вимагають зміни підходів до монетарної політики.

За таких умов відсутність належної винагороди за утримання гривневих активів посилює загрози доларизації економіки та відповідної втрати ресурсу фінансовою системою. Девальваційні очікування громадян і бізнесу є нестійкими і чутливими до розвитку воєнної ситуації, зокрема до оперативних змін на фронті та інших ситуативних факторів. Як наслідок, інтервенції Національного банку з продажу валюти зростають. Якщо в березні та квітні вони становили близько 2 млрд дол. США, то у травні сягнули 3,4 млрд дол. США. Також протягом травня зросла різниця між курсом готівкового ринку та офіційним курсом, що посилило негативні ефекти для економіки.

Як наслідок, ризики для макрофінансової стабільності та відновлення економіки в середньостроковій перспективі посилилися, незважаючи на достатній високий рівень міжнародних резервів України. Так, за відсутності суттєвого підвищення дохідності гривневих активів відбуватиметься швидке виснаження міжнародних резервів для підтримання курсової стабільності та продовжуватиметься накопичення дисбалансів у економці.

Якою є зараз динаміка цін?

У квітні інфляція прискорилася до 16,4% у річному вимірі, зокрема базова – на 13% р/р. За місяць ціни зросли на 3,1%.

За попередніми оцінками Національного банку, у травні інфляція продовжила зростати.

Прискорення інфляції наразі стримують:

- певне відновлення економічної активності,
- поступове налагодження логістики,
- нарощування пропозиції внутрішніми виробниками та імпортерами;
- надлишок сільськогосподарської сировини та порівняно низький попит на неї;
- фіксація офіційного курсу гривні Національним банком та обмеження його коливань на міжбанківському ринку, а також адміністративне обмеження цін урядом.

Визволення північних регіонів України (Київщини, Чернігівщини, Сумщини) та стримування українською армією просування ворога в південних і східних регіонах обмежували погіршення інфляційних очікувань.

Водночас порушені війною виробництво та логістика підживлюють інфляційні процеси. Високі світові ціни на енергоносії також залишаються вагомим проінфляційним чинником і тиснуть на споживчу інфляцію як прямо, так і опосередковано – через зростання виробничих витрат підприємств.

Ми також частково імпортуємо світову інфляцію, яка наблизилася до рекордних рівнів. Зокрема в країнах Єврозони та у США поточні темпи зростання перевищують 8% у річному вимірі.

Що буде з цінами надалі?

Найближчими місяцями тренд на прискорення інфляції зберігатиметься, незважаючи на поступове відновлення виробництва. Такий розвиток подій надалі міг би загрожувати погіршенням інфляційних очікувань і перетіканням гривневих заощаджень у іноземну валюту.

Тому Національний банк вирішив повернутися до активної процентної політики, щоб запобігти цим негативним тенденціям.

Чому ми суттєво підвищили ставку?

Національний банк, розглянувши кілька сценаріїв, вирішив підвищити облікову ставку одразу на 15 в. п. до 25%. За нашими оцінками, незначне підвищення ключової ставки не мало б бажаного впливу на фінансово-економічну систему.

По-перше, через обмежену дієвість механізму монетарної трансмісії під час війни.

По-друге, це б сформувало вичікувальну позицію вкладників щодо подальших підвищень облікової ставки, що стримувало б інтерес до гривневих активів.

По-третє, для пожвавлення інтересу до гривневих активів їх дохідності мають перевищувати очікувані показники інфляції.

Відповідно рішуче підвищення облікової ставки пожвавить інтерес до гривневих активів, знизить тиск на міжнародні резерви та матиме стримуючий вплив на інфляцію.

Також Національний банк з метою пожвавлення міжбанківського ринку вирішив розширити коридор процентних ставок за монетарними операціями з банками. З 03 червня ставка для кредитів рефінансування дорівнюватиме обліковій ставці плюс 2 в. п., а для депозитних сертифікатів – обліковій ставці мінус 2 в. п.

На який результат ми розраховуємо?

Національний банк очікує, що уряд та банки адекватно відреагують на зміну облікової ставки відповідним підвищенням ставок за ОВДП та депозитами. Достатній рівень дохідності таких активів дасть змогу убезпечувати заощадження та доходи громадян від інфляції та збільшить відповідно привабливість гривневих активів, у тому числі ОВДП.

Збільшення ж привабливості гривневих заощаджень сприятиме зменшенню попиту на готівковому сегменті валютного ринку. Це дасть змогу надалі уникнути накопичення дисбалансів, знизити тиск на міжнародні резерви України та поступово вирішити проблему множинності валютних курсів.

Установлення ринкових ставок за ОВДП сприятиме збільшенню попиту на них та одночасного зменшить потреби емісійного фінансування з боку Національного банку.

Повернення податків на імпорт також має стати важливим кроком для збалансування фіскальної та монетарної політики. З одного боку, це забезпечить додаткові надходження до державного бюджету, а з іншого – посилить стимули для внутрішнього виробника та послабить тиск на міжнародні резерви.

Якою буде монетарна політика НБУ надалі?

Національний банк очікує, що суттєве підвищення облікової ставки до 25% буде достатнім для послаблення тиску на валютному ринку, підтримання стабільності валютного курсу та стабілізації інфляційних очікувань. У перспективі це створить передумови для переходу до циклу зниження облікової ставки.

Дякую за увагу!

Слава Україні!".