Глава НБУ - про курс та економіку під час війни

Все про економіку та фінанси

Голова НБУ Кирило Шевченко розповів zn.ua про те, як вплинула війна на економіку України та валютний ринок.

- Який прогноз щодо падіння ВВП?

- Зараз ми сфокусовані в першу чергу на постійній підтримці безперебійного функціонування фінансової системи. НБУ, фінансові установи, інші держоргани щодня докладаємо для цього максимум зусиль. І можу сказати, що нам це вдається.

На жаль, в умовах війни відбувається багато речей, на які ми не можемо ні вплинути, ні навіть з достатньо високою ймовірністю порахувати. Це стосується, зокрема, ВВП. Наразі бойовими діями та масованими артобстрілами охоплено території більше 10 областей, а також частково місто Київ. Разом на ці області та місто Київ припадало більше половини ВВП. Звісно, деякі підприємства на цих територіях продовжують працювати, але багатьом довелося призупинити свою роботу. Порушені взаємозв`язки між регіонами, значної шкоди завдано інфраструктурі, постраждало багато людей. Все це матиме довгострокові наслідки. Точний прогноз по ВВП можна буде зробити лише після завершення бойових дій.

Можу сказати, що плив війни за секторами нерівномірний. Найбільше постраждав сектор послуг. Водночас деякі сектори переорієнтували виробництво в умовах воєнного стану на виробництво продукції для потреб захисту країни. Серед них – харчова та текстильна промисловості, машинобудування, виробництво будівельних матеріалів тощо. Це певною мірою може зменшити вплив війни на економіку.

- Що відбувається на валютному ринку?

- Валютний ринок зараз працює в режимі значних обмежень, які були запроваджені в умовах воєнного стану. Уповноваженим установам фактично заборонено здійснювати торгівлю валютними цінностями, крім низки випадків. Більшість угод на міжбанківському ринку відбувається за участі Національного банку – як на купівлю, так і на продаж валюти. Поодинокі угоди між банками ми вже бачимо, але поки що вони є великою рідкістю.

Що стосується курсу, то з початку війни ми його зафіксували на рівні 24 лютого 2022 року. Яким буде курс після закінчення війни залежатиме від дуже багатьох параметрів, тому прогнозувати зараз курс неможливо. Але можу підтвердити, що після нормалізації ситуації, повноцінну роботу валютного ринку буде відновлено у найкоротші терміни, валютні обмеження, запроваджені у воєнний період, будуть скасовані. Як тільки запрацюють ринкові монетарні інструменти, НБУ у разі виникнення дисбалансів зможе повернутися до згладжування курсових коливань та стабілізації ситуації на ринку. Для цього НБУ має достатній запас міжнародних резервів – 27,7 млрд дол. США станом на 7 березня 2022 року (за попередніми даними).

Сприятимуть стабілізації ситуації на валютному ринку й значні обсяги міжнародної допомоги.

- Яке очікуємо фінансування від МВФ? На які результати перегляду очікувати? Чи є вірогідність, що МВФ припинить членство рф?

- 24 лютого рф почала воєнні дії проти нашої країни. Починаючи з цього дня завданням номер один для нас стала підтримка безперебійної та надійної роботи фінансової системи країни, стабільного функціонування об’єктів критичної інфраструктури, максимальна підтримка Збройних Сил України. І можу сказати, що нам це вдається. Другий наш пріоритет – робота з міжнародними фінансовими інституціями, центробанками інших країн, платіжними системами для того, щоб вони вжили заходи щодо рф.

Відповідно, на сьогодні реформи, які має запровадити Україна для успішного проходження наступних переглядів програми stand by з МВФ, на жаль, не на часі. Ми обов`язково повернемося до них після звільнення території України від агресора, але зараз у нас є більш приорітетні завдання. Саме тому у березні Україна звернулася до МВФ із проханням завершити діючу програму stand-by та виділити натомість нашій державі фінансову допомогу за інструментом швидкого фінансування (Rapid Financing Instrument).

Фонд швидко відреагував на наш запит та вже розпочав процедуру виділення коштів. Вже сьогодні Рада виконавчих директорів МВФ розгляне питання виділення Україні додаткового фінансування за відповідним інструментом. Звісно, ми сподіваємося, що Україна отримає близько 1,4 млрд дол. США або 1 млрд SDR (це 50% від квоти держави-члена МВФ). Це максимальний обсяг можливого фінансування за цим інструментом.

Кошти будуть спрямовані насамперед на фінансування першочергових потреб державного бюджету та підтримку платіжного балансу.

Що стосується обмеження членства рф та рб в МВФ, то ми звернулися з цим проханням до Директорки-розпорядниці Фонду Крісталіни Георгієвої. Ми просимо МВФ, по-перше, відсторонити виконавчого директора МВФ від рф від участі у засіданнях Ради директорів МВФ. По-друге – заборонити рф та рб використовувати відносно нещодавній розподіл СПЗ, бо ми розуміємо, що ці кошти можуть бути направлені на фінансування їхніх армій і, як наслідок, на посилення збройної агресії. По-третє, заборонити російській та білоруській делегаціям брати участь у Весняних зборах МВФ та Групи Світового банку.

Чим швидше нам вдасться закрити агресору доступ до міжнародних ринків, донорів, тим швидше, ми сподіваємося, він перестане атакувати наші міста і наших людей. Рішення ж міжнародних інституцій та компаній щодо обмеження діяльності рф та рб не лише допоможе Україні зараз, але й буде дуже сильним та однозначним сигналом на майбутнє. Ми сподіваємося, що і МВФ, і інші міжнародні інституції та компанії підтримають наші пропозиції.