Шевченко - про криптовалюти: думаю, що оцінки про щоденний обіг на 1 млрд грн - перебільшені

Все про економіку та фінанси

Глава НБУ Кирило Шевченко в інтерв’ю для Lb.ua таким чином висловив думку, що оцінки про обіг криптовалют в Україні на суму 1 млрд грн на день - перебільшені:

“Немає жодної офіційної статистики. Оцінити дуже складно. Хоча я вважаю, що дані ЗМІ стосовно того, що там в обігу 1 млрд грн на день, перебільшені”, - сказав керівник Нацбанку.

К. Шевченко зазначив, що сам криптовалют не має. Водночас додав: “Коли закон («Про віртуальні активи») запрацює, тоді, можливо, будуть”.

Щодо цього документу глава Національного банку розповів таке:

“Верховна Рада ухвалила закон «Про віртуальні активи», і хоча його імплементація розтягнута в часі, ми повинні бути готовими до цього.

У нас була досить тривала дискусія щодо цього, зокрема, з колегами з Мінцифри.

І позиція НБУ в цьому питанні – віртуальні активи не є засобом платежу в Україні, а також не можуть бути предметом обміну на майно, товари, роботи чи послуги. Це принципово. У законі це відображено. Нацбанк не буде створювати можливості для паралельного обігу чогось, що визначено як нематеріальне благо. Адже те, що у нас називають «віртуальна валюта», це не валюта по суті, а набір, елемент цифрового коду, такий собі нематеріальний актив.

Є визначення FATF (англ. Financial Action Task Force on Money Laundering - Група розробки фінансових заходів з боротьби з відмиванням коштів), що таке віртуальний актив. Це цифрове представлення вартості, яким можна торгувати чи передавати в цифровому вигляді.

І ви можете мати такі віртуальні активи у себе в гаманці, але для того, щоб купити щось матеріальне – квартиру, машину і таке інше, спочатку треба здійснити їх обмін на фіатну валюту, а саме – на гривню.

Сьогодні у світі активно дискутують стосовно цього. Є приклад Сальвадору (Сальвадор не має власної національної валюти, він став першою країною, яка почала використовувати віртуальну валюту як законний засіб платежу на рівні з доларом США, - ред), де після дозволу паралельного обігу суттєво погіршилися фінансові показники, зокрема щодо зовнішнього боргу.

Ще є намагання низки країн віртуальні активи зробити частиною системи платежів.

Ми бачимо вже, що віртуальна валюта може бути засобом накопичення, як і будь-який інший нематеріальний актив.

Однак найбільше побоювання у випадку з віртуальними активами пов’язане з їх використанням для відмивання брудних коштів і недопущенням того, щоб наша країна перетворилася на таку собі всесвітню пральню, через яку відмивають брудні гроші.

Були звернення до НБУ від комерційних банків з пропозиціями дозволити випускати картки з криптовалютами, вмотивовані тим, що банки ж перевіряють клієнтів. Але тут виникає питання високої ризикованості таких операцій, дотримання необхідних процедур фінансового моніторингу.

Закон («Про віртуальні активи») визначає основні засади політики в цій сфері. Він містить перелік основних регуляторів, серед яких є Нацбанк (разом з Мінцифри та Нацкомісії з цінних паперів), містить вимоги міжнародних стандартів з Anti Money Laundering. Ми будемо визначати, на які валютні цінності (крім гривні) може бути здійснено обмін віртуальних активів, порядок здійснення такого обміну, перелік валютних цінностей, які можуть виступати забезпеченням фінансових віртуальних активів. А також регулювати обіг на території України такого різновиду фінансових віртуальних активів, як забезпечені валютними цінностями віртуальні активи, що випускатимуть резиденти. Це, зокрема, і буде ключова сфера компетенції НБУ в регулюванні обігу віртуальних активів згідно з законом.

Журналіст: А коли закон запрацює, коли громадянин зможе відкрити рахунок з віртуальними активами?

Коли будуть внесені відповідні зміни в Податковий кодекс.

Журналіст: Але ж НБУ вже заявляв, що вивчає можливості емітувати е-гривню.

По-перше, е-гривня - це не віртуальний актив, а гроші центрального банку.

По-друге, технічно зробити емісію цифрових грошей можливо, ми навіть провели у 2018 році пілотний випуск на суму, якщо не помиляюсь, трохи більше ніж 5 тис. грн.

Хоча питання вибору технології, її функціоналу та безпечності також важливе. На сьогодні найбільше питання, яке ми обговорюємо, це use cases (напрямки використання, - LB.ua), це для чого, для кого та яким чином буде функціонувати е-гривня?

Питання дуже комплексне, необхідно врахувати все – від дизайну продукту та технології до впливу на монетарну політику та фінансову стабільність. Попередньо ми визначили три напрямки для подальшого дослідження (для роздрібних безготівкових платежів із можливим функціоналом "програмованих" грошей і можливістю здійснення цільових соціальних виплат; для використання у сфері, пов’язаній з обігом віртуальних активів; для транскордонних платежів). Ми і надалі з колегами з Мінцифри думаємо, як і де її можна застосовувати, яку технологію краще обрати. Бо випускати заради випуску – це абсурд”.