Заступник глави НБУ Юрій Гелетій в інтерв`ю агентству "Інтерфакс-Україна" заявив, що в разі виникнення нових витків кризи та за умови необхідності, регулятор готовий підтримати банки.
Нижче - пряма мова Ю. Гелетія:
"Далі все залежатиме від динаміки COVID-2019. Ми будемо її моніторити і, у разі виникнення нових витків кризи та за умови необхідності, підтримаємо банки. Тобто, якщо ми бачитимемо перспективу запровадження нового локдауну, то обговорюватимемо доцільність запровадження екстрених заходів.
Зараз я би не фокусувався на якихось конкретних критеріях, які могли б спричинити розгортання цих заходів. Ми сподіваємось, що шок, який ми бачили у минулому році, не повториться, що ситуація буде стабільною. І ми, відповідно, продовжимо згортання.
Наприклад, січневий карантин та карантин червоних зон не мали такого суттєвого впливу на економіку, як карантинні обмеження минулого року. За нашими оцінками, від`ємний вплив карантинних обмежень у першому півріччі цього року на річний реальний ВВП склав всього 0,6 в.п.
<...> Довгострокове рефінансування та процентний своп запроваджувались навесні минулого року як один з важливих інструментів підтримки економіки і банків під час кризи. Ми вважаємо, що вони виконали свою роль і підтримали банківську систему та кредитування та підсилили ефект інших стимулюючих заходів Національного банку.
Антикризові інструменти дали банкам розуміння, що вони можуть розраховувати на нас у кризовий час для підтримки ліквідності. Це також дало позитивний сигнал їх клієнтам.
Важливо зазначити, що криза, яку переживала банківська система та економіка у минулому році, не супроводжувалась неплатоспроможністю банків, відтоком депозитів з банківської системи та погіршенням якості кредитного портфелю. Ми спостерігали приплив коштів до банків у 2020-му та поточному році. Українські банки успішно пройшли коронакризу.
Зараз ми спостерігаємо відновлення економіки, стабілізацію ситуації на фінансових ринках та профіцит ліквідності у банківській системі. Зокрема, на коррахунках банків та у депозитних сертифікатах наразі знаходиться більше 200 млрд грн. Тому в цілому ситуація з показниками банківської системи в частині ліквідності є абсолютно задовільною. У цих умовах антикризові заходи починають втрачати свою актуальність. Тому ми і почали їх згортання.
Продовження використання антикризових заходів могло б спровокувати матеріалізацію низки ризиків. Перш за все – у банків втрачається мотивація до залучення нових клієнтів, оскільки вони розуміють, що у них є доступ до фондування НБУ. Також може відбутися викривлення ринкових механізмів ціноутворення та погіршитися монетарна трансмісія.
Згортання відбувається поступово: ми не робимо різких рухів і комунікуємо наші дії та наміри з банками. Це потрібно, щоб мінімізувати ризики для банківської системи. Поки ми обмежили суму рефінансування. Починаючи з липня – до 5 млрд грн, з серпня – до 4 млрд грн і з вересня – 3 млрд грн. Також з липня ми знизили граничну строковість тендерів з 5 до 3 років.
Банки повинні конкурувати та залучати ресурс. Я розумію, що питання довгострокового фінансування є вкрай важливим для банківської системи. Але НБУ уже видав рефінансування терміном на п’ять років на 82 млрд грн. Ми вирішили скоротити строковість таких кредитів до трьох років, бо наданих обсягів абсолютно достатньо для сприяння кредитуванню. Тим більше, що задовге використання цього інструменту може викривити механізм ціноутворення і погіршити якість монетарної трансмісії. Ми моніторимо ситуацію і, якщо буде необхідність, реагуватимемо. Але ми орієнтуємося на повне припинення надання довгострокового рефінансування.
<...> [Щодо процентного своп] В умовах кризи він разом із з довгостроковим рефінансуванням були необхідними. Ми бачили, що банки у минулому році активно використовували процентний своп для хеджування процентних ризиків, ми бачили попит на нього.
Але процентний своп фактично передбачає перенесення процентних ризиків з комерційних банків на Національний банк. Тому, за нормалізації умов на ринку, ми маємо відмовлятися від нього. Тож ми скоротили як за обсягами цей інструмент, так і за строковістю, та плануємо відмовитися від нього у разі відсутності значних шоків.
<...> На даний момент ми не ведемо дискусій про заміну іншими інструментами рефінансування та процентного свопу. Це була наша реакція на кризу. Це були ефективні інструменти на момент активної фази коронакризи та поступового відновлення економіки після неї. Зараз настав час їх згортати. Окрім того, наша присутність на ринку на певному етапі може почати перешкоджати його розвитку, бо ми конкуруємо з іншими потенційними учасниками.
Тому ми поступово відмовляємося від цих інструментів і нові поки не напрацьовуємо".