FT: Україна і РФ досягли прогресу щодо мирної угоди

Все про економіку та фінанси

Україна та Росія "досягли значного прогресу" щодо попередньої мирної угоди, яка нібито складатиметься з 15 пунктів. Про це, посилаючись на слова трьох людей, які брали участь у переговорах, пише Financial Times, констатує Liga.net.

Угода передбачатиме припинення російського вторгнення та виведення російських військ, "якщо Київ оголосить про нейтралітет і погодиться з обмеженнями своїх збройних сил", стверджує видання.

14 березня угоду, як пишуть журналісти, "вперше обговорили у повному обсязі".

Вона нібито передбачає відмову України від вступу до НАТО (те, чого й вимагала Росія; про розчарування поведінкою Альянсу вчора говорив президент Володимир Зеленський. — Ред.), а також зобов`язання не розміщувати в себе іноземні військові бази чи озброєння – в обмін на захист союзників, таких як США, Велика Британія та Туреччина.

У Києві, пише видання, скептично ставляться до того, що президент країни-окупанта РФ Володимир Путін буде прихильним до миру за цією угодою, і побоюються, що Москва може просто виграти час для перегрупування військ та відновлення наступу.

За словами радника глави Офісу президента Михайла Подоляка, будь-яка можлива угода з РФ передбачатиме пункт про виведення російських військ із території України, захопленої окупантами з моменту повномасштабного вторгнення.

"Наразі немає ефективної системи євробезпеки, яку модерувала б НАТО. Як тільки в Європі почалася серйозна війна, НАТО швидко відійшло вбік", – зазначив він.

Україна, додав Подоляк, у межах будь-якої можливої угоди "обов`язково збереже свою армію". Він також применшив значення заборони іноземних баз в Україні, заявивши, що це і так заборонено українським законодавством.

Двоє з учасників переговорів заявили FT, що угода також нібито посилює статус російської мови в Україні, хоча українська – єдина офіційна. Тим часом видання не уточнює, хто ці перемовники, – росіяни чи українці.

Подоляк однак заявив, що "гуманітарні питання, зокрема мовні, обговорюються лише через призму виняткових інтересів України".

Видання пише, що найбільшим каменем спотикання на переговорах залишається вимога Росії, щоб Україна визнала Крим російським, а також незалежність підконтрольних Кремлю терористичних організацій ЛДНР на Донеччині.

Україна "поки що відмовляється", пише FT, і додає з посиланням на Подоляка, що в Києві наполягають на тому, щоб цю тему розглядати окремо від основного пакету угоди.

"Спірні та конфліктні території [перебувають] в окремій справі. Поки йдеться про гарантований вихід з територій, які були окуповані з початку військової операції 24 лютого", – підсумував він. 

Згодом Подоляк заявив, що оприлюднені у виданні Financial Times дані про проєкт договору між Україною та Росією відображають лише російські вимоги, пише "Інтерфакс-Україна".

"Коротко. FT опублікував проєкт, в якому представлена запитувана позиція російської сторони. Більше нічого. Українська сторона має свої позиції. Єдине, що ми підтверджуємо на цьому етапі, це припинення вогню, виведення російських військ і гарантії безпеки від низки країн", - написав Подоляк у твіттері.

Разом з тим, Подоляк заявив, що сторони працюють над документами, які зможуть підписати український президент Володимир Зеленський та російський диктатор Володимир Путін. В інтерв`ю американському каналу PBS Подоляк сказав, що єдиний спосіб закінчити війну – прямі переговори Зеленського та Путіна, інформує "НВ".

На думку Подоляка, такі переговори можуть відбутися незабаром: «Ми працюємо над документами, які президенти зможуть обговорити та підписати».

Також, за його словами, позиція російської делегації значно пом`якшилася і Україна розраховує на угоду про припинення вогню найближчим часом. Він наголосив, що російські окупанти не мають жодного шансу просунутися вглиб території України.

За словами президента Володимира Зеленського, позиції Росії на переговорах вже звучать реалістичніше. Раніше він закликав Путіна сісти з ним за стіл переговорів.

Переговори щодо припинення повномасштабного вторгнення Росії в Україну тривають на рівні делегацій двох країн. Сторони тричі зустрічалися на території Білорусі, після чого переговори продовжились у відеоформаті.

М. Подоляк заявив, що Україна потребує "гарантій безпеки", але вони мають бути "українськими" і абсолютними, повідомляє DW.

"Дійсні, а не протокольні чи будапештські. А це означає, що сторони-підписанти гарантій не стоять осторонь у разі нападу на Україну як сьогодні. А беруть активну участь на стороні України у конфлікті та офіційно забезпечують негайні постачання нам необхідного обсягу зброї", - йдеться у повідомленні.

Також він вкотре наголосив на необхідності закриття неба над Україною.

"І, по-друге, Україна більше не хоче залежати від бюрократичних процедур, які дозволяють або не дозволяють закривати небо від тих самих крилатих ракет. Нам потрібні прямі та жорсткі гарантії того, що небо обов`язково буде закрито", - додав Подоляк.

Радник глави Офісу президента зазначив, що Україна ніколи не була мілітарною державою, яка нападала чи планувала нападати на сусідів.

Заява Подоляка стала відповіддю на репліку голови російської делегації Володимира Мединського про те, що Україна нібито запропонувала "австрійський" або "шведський" варіант свого нейтралітету. Крім нейтралітету для України, Мединський сказав, що на переговорах порушують, зокрема питання статусу Криму, а також територій, які роками контролювали промосковські сепаратисти.

Також 16 березня глава МЗС РФ Сергій Лавров заявляв, що низка формулювань домовленостей з Україною щодо нейтрального статусу і гарантій безпеки "близька до погодження".

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв`ю "НВ" наголосив, що Україні потрібен не нейтральний статус, а реальні гарантії безпеки, з урахуванням «гіркого досвіду» Будапештського меморандуму.

Загалом російські вимоги, що лунають під час переговорного процесу, становлять ультиматум про капітуляцію, і Київ їх відкидає, заявив міністр.

«Я би зараз не заводив розмову в нейтралітет або в будь-яку іншу сферу, а говорив саме про те, яким чином Україна отримає гарантії безпеки і якими вони будуть. Нейтралітет сам по собі не є рішенням проблеми. Рішенням є гарантії безпеки, і не такі, як були у Будапештському меморандумі. Ми підходимо до цих переговорів із чітким відчуттям гіркого досвіду Будапештського меморандуму і не допустимо повторення цієї помилки зараз», — зазначив Кулеба.