ФГВФО продав мільярдні борги Жеваго, які прив`язані до позову Ferrexpo на 3,9 млрд грн

Все про економіку та фінанси

Фонд гарантування продав права вимоги банку "Фінанси та кредит" на 11,5 млрд грн (з яких 4,14 млрд грн - заборгованість по "тілу" кредитів, а 7,36 млрд грн - по відсоткам) за 6 кредитними договорами.

Переможцем відповідного аукціону з пропозицією 45,1 млн грн стало ТОВ "Фінансова компанія "Фінтакт" (раніше в цієї структури простежувався зв`язок з оточенням Жеваго).

У вказаний пул активів увійшли кредити, видані банком "Фінанси та кредит" для компаній, пов`язаних з Костянтином Жеваго. Серед боржників - у т.ч. ПАТ "Стахановський вагонобудівний завод", ТОВ "Восток-Руда", ПАТ «Суднобудівний завод «Залів».

За даними ФГВФО, продаж відбувався “за згодою заставодержателя” (цитата).

Зауважимо, що частина кредитів, проданих Фондом гарантування, фігурує в судових матеріалах щодо позову “Полтавського ГЗК” до ФГВФО про визнання кредиторських вимог комбінату до банку “Фінанси та кредит” на 3,9 млрд грн.

Так, 19.06.2019 Північний апеляційний госпсуд задовольнив позов ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» й зобов’язав ліквідатора банку “Фінанси та кредит” і Фонд гарантування включити вимоги компанії-позивача (на 3,9 млрд грн) у реєстр вимог кредиторів банку, причому - в сьому чергу (вимоги вкладників-юросіб, які не є пов’язаними з банком особами).

31.10.2019 Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу ФГВФО, скасував вказану постанову Північного апеляційного госпсуду та передав цю справу (№910/19560/16) на новий розгляд у суд апеляційної інстанції.

Згідно з судовими матеріалами, кредиторські вимоги ПрАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” в обсязі 485 млн грн спершу були включені Фондом гарантування в дев`яту чергу вимог кредиторів (вимоги пов’язаних осіб) - з огляду на пов’язаність “Полтавського ГЗК” і банку “Фінанси та кредит” через їх спільного бенефіціара - Костянтина Жеваго.

Розбіжність у сумах (3,9 млрд грн та 485 млн грн) зумовлена тим, що за твердженням ФГВФО, в серпні 2015 року кошти з депозитів “Полтавського ГЗК” (входить у групу Ferrexpo) - на підставі укладених ним з банком договорів поруки - були перераховані для погашення простроченого боргу за кредитами ПАТ «Стаханівський завод технічного вуглецю», ПрАТ «Укренергозбут», ТОВ «Промінек», ПАТ «АвтоКраз», ТОВ «Восток Руда», ПАТ «Стаханівський вагонобудівний завод», ТОВ «ТД» Вагонзавод», ТОВ «Кременчуцький шкірзавод», ТОВ «Етьєн Вест», ПАТ "Херсонський завод карданних валів".

Раніше в групі Ferrexpo (контролює Полтавський ГЗК та Єристівський ГЗК) публічно стверджували, що на її рахунках в банку «Фінанси та кредит» напередодні визнання його неплатоспроможним було 174 млн дол.

У серпні 2015 року – тобто незадовго до визнання «Фінанси та кредит» неплатоспроможним – НБУ повідомляв, що цей банк зменшив обсяг кредитів пов`язаним особам на 3,6 млрд грн. Дещо згодом тодішній глава НБУ Валерія Гонтарева додала, що це сталося через "згортання" за рахунок великого депозиту (називалася сума 4 млрд грн).

У липні 2017 року прес-служба Нацбанку уточнювала, що в серпні 2015 року “здійснено (часткове) погашення кредитної заборгованості 8 позичальників, власником яких був К.Жеваго, [перед банком “Фінанси та кредит”] на загальну суму 3,3 млрд грн в основному за рахунок коштів трьох гірничо-збагачувальних комбінатів, підконтрольних Ferrexpo” (цитата).

Північний апеляційний госпсуд у постанові від 19.06.2019 вказав, що “відсутні належні та допустимі докази на підтвердження пов`язаності позивача [Полтавського ГЗК] з банком”, а списання коштів з рахунків “Полтавського ГЗК” в рахунок погашення боргу позичальників банку “Фінанси та кредит” він назвав “документально необґрунтованим” (цитата).

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 31.10.2019 зауважив, що “судом апеляційної інстанції невірно застосовано норми матеріального права при визначенні розміру кредиторських вимог позивача”, водночас суд касаційної інстанції “позбавлений можливості ухвалення нового рішення, оскільки підлягають встановленню та оцінці певні обставини, зокрема, розмір неправомірно списаних коштів з рахунків позивача за зобов`язаннями поруки”.