Глава ФГВФО назвала умови, на яких Ощадбанк вступає в систему гарантування вкладів

Все про економіку та фінанси

Директорка-розпорядниця ФГВФО Світлана Рекрут в інтерв`ю "Економічній правді" розповіла про умови приєднання Ощадбанку до системи гарантування вкладів фізосіб:

"Ощадбанк вступає у Фонд гарантування на пільгових умовах. По-перше, він сплачує 1% не від статутного капіталу (49,5 млрд грн), а від регулятивного капіталу (на 01.04.2022 - 13,9 млрд грн, - Finbalance). Це не є надвеликими коштами для банку.

По-друге, протягом перших трьох років він сплачуватиме не повну, а базову ставку (ставка внеску банку до Фонду, яка залежить від обсягів депозитів), що на 40-50% менше, ніж за загальними умовами. Тому ми очікуємо, що Ощадбанк впорається з цим навантаженням. Навіть в умовах воєнного стану.

Якщо ж так станеться, що банк не зможе виконувати ці зобов`язання, тоді буде ухвалене системне рішення, мабуть, за участі Ради фінансової стабільності. Але ми на це не орієнтуємося. Ми дивимося на ті умови, які прописані у законі і які є виконуваними.

До речі, минулого тижня був дедлайн для звітування учасниками системи гарантування та сплати регулярного внеску. Відзвітували та сплатили всі без виключення банки, що ще раз говорить про те, що система стабільна".

Глава ФГВФО також розповіла про запровадження 100-відсоткової гарантії за вкладами фізосіб на період воєнного стану й три місяці після цього:

"Підвищення гарантій до рівня 100% – це сміливий крок.

Коли держава ухвалює таке рішення, це говорить про те, що ми чітко розуміємо, що відбувається у банківській системі та чого нам очікувати. Іншими словами – ситуація контрольована настільки, що ми навіть прийняли рішення взяти на себе цей ризик.

Загалом, запровадження 100-відсоткової гарантії за вкладами – це не якесь ноу-хау України. Це світова практика. Вона застосовувалась у 1997 році у Японії, потім у 2000 році у Туреччині, та ще багато разів під час кризи 2008 року. Такі гарантії закінчуються тоді, коли закінчуються кризові явища.

Що стосується джерел покриття 100% гарантії, то першочерговим, звичайно ж, є кошти самого Фонду. Не випадково, що підвищення суми гарантування сталося одночасно із рішенням щодо "відновлення фінансової позиції" Фонду (ухвалений закон передбачає реструктуризацію боргів фонду. якби її не було, то капітал ФГВФО був би від`ємним – ЕП) після чого Фонд стає повністю капіталізований та ліквідний.

Якщо так станеться, що деякі банки стануть неплатоспроможними під час дії воєнного стану, то держава візьме частину відповідальності на себе та розділить з нами ризики.

Зрештою, є закон, який говорить, що ми можемо звернутися за кредитами до Національного банку та уряду або отримати безповоротну допомогу з державного бюджету. Сподіваюся, що цього не буде. Однак якщо буде потрібно, то держава готова розподілити всі ризики та відповідальність. Підвищення розміру внесків для банків не буде.

<...>  Закон чітко регламентує, на яких умовах можуть здійснюватися позики – під ринкові відсотки. Також існує інструмент безповоротного фінансування з боку уряду за умови системної кризи. Тому, коли постане питання і буде запит на ці кошти, ми вирішуватимемо з точки зору фінансової стабільності Фонду гарантування.

Після реструктуризації минулих боргів капітал Фонду гарантування нарешті набуде позитивного значення і відповідатиме всім вимогам європейських директив. Нагадаю, що з минулої кризи Фонд залишився із 45,7 мільярда гривень основної суми боргу, за якими до кінця 2031 року буде нараховано понад 62 мільярди гривень відсотків.

Поки що з минулої кризи Фонд має 45 мільярдів гривень боргів. Ці 45 мільярдів будуть реструктуризовані та пролонговані до 2032 року і прив`язуватимуться до регулярних платежів банків.

Ми віддаватимемо Мінфіну тільки надлишок тих коштів, які перевищуватимуть існуючі ризики. Умовно кажучи, якщо наше стрес-тестування говорить, що наступного року може знадобитись два мільярди гривень, то ми цю суму внесків банків лишаємо, а решту віддаємо Мінфіну в якості сплати боргу.

А відсотки по кредитах віддаватимемо з надходжень, які вдасться стягнути з пов`язаних осіб (колишніх власників виведених з ринку банків – ЕП). Ці справи нікуди не діваються.

Звичайно, зараз, з огляду на пріоритетність, вони відійшли на другий план, але ніхто нічого не зупиняє. Маю надію, що ми Мінфіну сплатимо хоча б символічні кошти за роботу з пов`язаними особами".