Дубогриз: обсяги емісії НБУ під час війни - дуже незначні, немає монетарних причин для інфляції

Все про економіку та фінанси

Асоційований експерт "CASE Україна", колишній заступник директора департаменту фінансової стабільності НБУ Євген Дубогриз проаналізував монетарну політику НБУ під час повномасштабної війни Росії проти України:

"Скільки грошей Національний банк надрукував за місяць з початку війни?

1) Дуже небагато. Загальний друк грошей це лише 32.9 млрд грн або 4.0-4.4% від наявної грошової маси перед початком активних бойових дій. Для країни, яка веде активні бойові дії, це ніщо.

2) Всі ці гроші вдалося стерилізувати, тобто, «зв’язати», так, що вони не чинили впливу на інфляційні процеси. Навіть більше – з урахуванням стерилізації грошова маса в Україні за місяць зменшилася (виглядає дивно з точки зору теорії економічних процесів під час війни, але факт).

3) «Монетарних причин для інфляції немає», цитуючи відомий вислів Віктора Андрійовича Ющенка двадцятирічної давнини. Тобто, інфляція в Україні – а вона є, і ще буде, і буде великою – викликана не збільшенням пропозиції грошей Нацбанком, не «друком», а суто очікуваннями економічних агентів.

4) Формула війни, про яку писав Дмитро Боярчук (виконавчий директор "CASE Україна") – «ми воюємо за безпеку світу, ЄС та США відповідають за забезпечення» дійсно працює.

Як НБУ друкує гроші.

А) Кредити (рефінансування) банкам. На початок дня 24 лютого 127.4 млрд. 28 березня – 163.6. Сальдо – приріст рефінансування, або друк грошей – 36.2 млрд грн. Довідково: пік рефінансування було пройдено 9 березня, коли його обсяги були 192.4 млрд грн, з того часу банки повертають взяті кошти.

Б) Купівля ОВДП Нацбанком (те, чого дуже не варто робити у мирний час, під час війни це виправданий захід). 20 млрд грн військових облігацій.

В) Валютні інтервенції Нацбанка - купівля-продаж валюти. Коли Нацбанк купує валюту – це емісія, друк коштів. Продаж – навпаки. З 24 лютого до 28 березня НБУ продав більше валюти, ніж купив /сальдо по долару – 117 млн, по євро 618 млн/ на 23.3 млрд грн за офіційним курсом.

Отже, сукупна емісія: 36.2+20-23.3 = 32.9 млрд грн.

Це дуже мало. Особливо для країни, яка воює, і де йде пряме вторгнення ворога. У порівнянні із грошовою базою на початок лютого - +4.4%, у порівнянні із грошовою базою на початок вторгнення – близько +4%.

Це не все.

Наступний важливий чинник впливу, насамперед, на інфляцію – ми ж в контексті друку грошей боїмося саме інфляції. – це стерилізація грошової маси Нацбанком. Скільки надрукованих грошей НБУ вилучає з обігу, тимчасово «зв`язуючи» у депозитних сертифікатах. Вилучення «зайвої», «надлишкової» гривні з активного обігу.

Обсяги депосертифікатів НБУ на початок дня 24 лютого 102.7 млрд грн. 28 березня – 154.2 млрд грн. За цей час НБУ тимчасово вилучив з обігу більше 51 млрд грн – тобто, вилучив навіть більше, ніж надрукував.

Або, знову повторюючи Віктора Андрійовича Ющенка, монетарних причин для інфляції немає.

Тут є нюанс. Зараз всі депсертифікати – це не строкові інструменти, а овернайт, та ліквідність, яку банки в будь-який момент можуть використати, запустити в обіг. За потреби. Зараз такої потреби немає, банки ліквідні, навіть надліквідні (на рівні системи, звичайно, в окремих банків іноді можуть бути розриви ліквідності), тому й одночасно повертають рефінансування та навіть мають «зайві» гроші, на які купують депсертифікати. Коли зявиться визначеність з тим, якими будуть параметри допомоги від держави для бізнеса, якими будуть параметри кредитування, саме ці гроші (точніше, велика іхня частина) це ресурс для кредитування. Він є.

На цифри і рівняння, які вище вище варто подивитися ще й так.

і) НБУ «прямо надрукував» 56.2 млрд грн (рефінанс + ОВДП). З них вдалося стерилізувати 90% - 51.4 млрд. І за рахунок продажу валюти зменшити грошову масу в обігу.

іі) НБУ купив військових облігацій на 20 млрд, профінансувавши їх продажем валюти, яку отримав як допомогу від західних партнерів. «Ми воюємо, нас забезпечують».

Які висновки.

1) Фінансова система повністю оговталася від шоку початку активних бойових дій. Вона працює стабільно, має досить ліквідності вже зараз, і готова до кредитування.

2) НБУ відреагував на шок адекватно, «із запасом», заходи, які він здійснив – доступ до рефінансування, валютні та транскордонні обмеження, – дозволили пройти перший місяць кризи без втрат. Для системи.

3) Те, що гривня за останні два тижні подорожчала до долара (продаж населенню – з 35 десь до 33-33.50) це результат суто економічних процесів, це подорожчання логічне та обгрунтоване.

4) Поточні обмеження поступово будуть поступово пом’якшуватися.

5) Рефінанс банків відіграв свою позитивну роль, та відмовлятися від нього ще зарано – банки впевненіше себе почуватимуть, коли надалі матимуть гарантоване джерело ліквідності.

6) Емісія ще буде. В основному через канал купівлі НБУ військових облігацій. Аби ця емісія не пришвидшувала інфляцію, необхідна постійна фінансова допомога західних партнерів – кредити, макрофіндопомога, гранти, інше офіційне фінансування.

7) Інфляцію будуть драйвити негативні цінові очікування, а не друк грошей.

*"війни" - маю на увазі початок російської навали 24 лютого".