Дострокові пенсії: які зміни пропонують у Кабміні

Все про економіку та фінанси

Міністерство соціальної політики розповідає, що право вийти на пенсію достроково, за 5 - 10 років до звичайного пенсійного віку, для людей, які певний час пропрацювали у шкідливих та важких умовах, було передбачено радянським законодавством у 1956 році, оскільки від такої роботи люди втрачали здоров’я, швидше втрачали працездатність. Держава була єдиним роботодавцем, вона отримувала вигоду від роботи людей у важких умовах, тому саме вона фінансувала дострокові пенсії для таких людей.

Після 1990-х років, коли відбулась приватизація багатьох підприємств, держава перестала бути єдиним роботодавцем для працівників виробництв зі шкідливими та важкими умовами праці. Тому з 2004 року законодавство передбачило, що дострокові пенсії для таких людей фінансують роботодавці наступним чином:

• спочатку Пенсійний фонд виплачує людині дострокову пенсію (з отриманого єдиного соціального внеску, тобто з коштів, які призначені на виплату звичайних пенсій всім пенсіонерам, а не на виплату пільгових пенсій),

• а потім підприємство, на якому колись ця людина працювала у важких або шкідливих умовах, відшкодовує ці суми Пенсійному фонду.

Це означає, що всі нинішні пенсіонери фактично кредитують бізнес, який використовував працю людей у важких та шкідливих умовах, а бізнес потім повертає борги пенсіонерам.

Але сьогодні цей механізм не працює, вимагає додаткового фінансування з державного бюджету України (за рахунок інших платників податків), і надалі ситуація буде погіршуватись, констатує Мінсоцполітики.

Так відбувається тому, що більшість підприємств, які мають відшкодовувати Пенсійному фонду виплачені дострокові пенсії, цього не роблять:

• З понад 10000 підприємств, які мають відшкодовувати дострокові пенсії, понад 8000 мають заборгованість з відшкодування. З них понад 2500 є економічно неактивними – перебувають в стані банкрутства або не мають активів для погашення заборгованості.

• Зараз заборгованість підприємств з відшкодування дострокових пенсій вже становить більше 15,3 млрд. гривень.

• Протягом останніх 10 років такий борг зріс більше, ніж в 5 разів (з 2,6 мільярдів до 15,3 мільярдів), і кожного року зростатиме приблизно на 1,5 мільярди гривень, при цьому вже тричі відбувалось списання частини цього боргу (на загальну суму близько 2 мільярдів).

Як зазначають у Мінсоцполітики, у більшості випадків так відбувається не тому, що підприємства ухиляються від виконання своїх зобов’язань перед колишніми працівниками, а тому, що деякі підприємства вже ліквідувались, а для інших розміри відшкодування таких пенсій стали завеликими. Наприклад, раніше підприємство випускало багато продукції, на ньому працювало декілька тисяч людей. Але з часом обсяги виробництва скоротились, кількість працюючих теж. І зараз виходить, що підприємство з декількома сотнями працюючих має виплачувати дострокові пенсії декільком тисячам пенсіонерів.

Такий спосіб фінансування дострокових пенсій при зменшенні обсягів виробництва становить загрозу для бізнесу, не дозволяє підприємствам нарощувати обсяги виробництва, підвищувати заробітну плату, бути конкурентоздатними, а іноді призводить до ліквідації підприємства через борги.

Проблеми для людей

Ситуація зрозуміла, але люди не повинні ставати її заручниками. Між тим, все частіше людина не може підтвердити своє право на дострокову пенсію за роботу в шкідливих та важких умовах. Часто людина не може зібрати необхідні довідки, якщо підприємство, на якому вона працювала, ліквідовано або реорганізовано, якщо ліквідовано той вид виробництва, де вона працювала. Навіть і без жодної ліквідації складнощі виникають, адже не на всіх підприємствах зберігаються документи, які підтверджують роботу у шкідливих або важких умовах, непоодинокі випадки, коли підприємства не проводять атестацію робочих місць, що позбавляє працівника права на пільгове пенсійне забезпечення тощо. Мінсоцполітики регулярно отримує звернення громадян з цього приводу.

Існуючий механізм фінансування дострокових пенсій не стимулює роботодавців до покращення умов праці на шкідливих та важких роботах. Іноді, з недобросовісними підприємцями, навіть навпаки: стимулює залишати умови такими, як є, експлуатувати людей, не вкладати кошти в модернізацію робочих місць, а сплату дострокової пенсії працівникам в подальшому перекласти на державний бюджет.

У майбутньому є ризики, що умови призначення дострокових пенсій для працівників шкідливих та важких виробництв переглядатимуться, або такі люди на загальнодержавному рівні будуть отримувати пенсії на загальних умовах у зв’язку з нарощуванням боргів підприємств щодо відшкодування дострокових пенсій і відсутністю коштів на їх виплату.

Якщо людина пропрацювала у шкідливих та важких умовах менше визначеного законодавством терміну, то жодної компенсації вона за існуючого механізму не отримує.

Навіть якщо працювала у важких умовах близько десяти років, а до потрібного терміну не вистачило, скажімо, кількох місяців.

Що робити

Для виправлення ситуації уряд схвалив та подав на розгляд до Верховної Ради законопроект, у якому запропонував зберегти право людей, які працювали у важких та шкідливих умовах, вийти на пенсію достроково, і поступово змінити непрацюючий механізм фінансування таких дострокових пенсій на накопичувальний. Зокрема:

• Роботодавці не будуть відшкодовувати дострокові пенсії, сплачені людям, які працювали у них в минулому, а натомість будуть сплачувати фактично таку ж суму у вигляді підвищеного єдиного соціального внеску за людей, які працюють у шкідливих та важких умовах зараз.

• При цьому, за людей, старших за 35 років, роботодавці сплачуватимуть додатковий відсоток ЄСВ до пенсійного фонду, а людям, молодшим за 35 років, перераховуватимуть на індивідуальні пенсійні рахунки у тому пенсійному фонді, який людина обере собі сама. Обирати можна буде з тих накопичувальних пенсійних фондів, які авторизує Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку для роботи в цій системі.

• Таким чином, для людей, старших за 35 років, нічого не зміниться взагалі. Їм дострокові пенсії так само виплачуватиме Пенсійний фонд. Але це більше не буде відбуватись за рахунок інших пенсіонерів, пенсіонери не кредитуватимуть бізнес, Пенсійний фонд не чекатиме, коли надійде відшкодування і чи надійде, а гарантовано матиме ресурс за рахунок підвищеного єдиного соціального внеску, який сплатять роботодавці.

• Люди, молодші за 35 років, протягом роботи в шкідливих та важких умовах кожного місяця отримуватимуть від роботодавця кошти на власні пенсійні рахунки. Потім з накопичених коштів люди отримають дострокову пенсію. В окремих випадках людина зможе забрати кошти одноразово, не залежно від віку: у випадку критичного захворювання чи стану здоров’я, набуття інвалідності 1 або 2 групи. Навіть, якщо людина пропрацює у шкідливих умовах один-два роки, вона отримає за це кошти, які при виході на пенсію зможе забрати одноразово.

• Якщо людина, молодша за 35 років, має більше третини стажу, необхідного для призначення дострокової пенсії за роботу у важких та шкідливих умовах, вона самостійно обере, куди перераховуватиме внески за неї роботодавець – до накопичувальної чи до солідарної системи, і, відповідно, звідки вона отримає дострокову пенсію – з Пенсійного фонду України чи з власного накопичувального пенсійного рахунку у накопичувальному фонді.

• Підприємства, які мають заборгованість з відшкодування дострокових пенсій, зможуть розстрочити її сплату на строк до 60 місяців.

Коментар Мінсоцполітики:

"Що і кому це дасть

1. Справедлива компенсація людям за роботу в шкідливих умовах, без жодних додаткових вимог. Пенсійні накопичення будуть власністю працівника, на які він матиме право, навіть не набувши стажу, необхідного для отримання пенсії на пільгових умовах. В такому випадку він зможе скористатись ними після виходу на пенсію на загальних умовах.

Таким чином, людина отримає справедливу компенсацію за роботу на шкідливих та важких виробництвах, навіть протягом нетривалого часу, і в жодному випадку не буде позбавлена прав на накопичення, в тому числі і при ліквідації підприємства-роботодавця, відсутності у нього документів, які підтверджують, що людина працювала в шкідливих умовах тощо.

2. Інвестиції для економіки. Пенсійні накопичення людей у професійній пенсійній системі будуть внутрішнім інвестиційним ресурсом, який можна спрямувати на розвиток економіки. За попередніми розрахунками, за перші три роки такий ресурс може скласти понад 6 млрд гривень.

3. Покращення умов праці. Запропоновані заміни стимулюватимуть роботодавців модернізувати виробництва та покращувати умови праці, адже це зменшить їх витрати на фінансування пільгових пенсій.

4. Звільнення державного бюджету від фінансування зобов’язань роботодавців щодо пільгових пенсій. Сьогодні за рахунок державного бюджету покриваються недоотримані суми від підприємств по відшкодуванню витрат, пов’язаних з виплатою і доставкою пільгових пенсій. За умови зміни механізму відбудеться поступове звільнення державного бюджету від цих видатків до 2046 року.

5. Не відбудеться збільшення навантаження на роботодавців, оскільки ті кошти, які вони зараз відшкодовують ПФУ за пенсії, призначені на пільгових умовах, в подальшому сплачуватимуть через підвищену ставку ЄСВ за працюючих. Відбувається заміна механізму, а не збільшення навантаження. Звичайно, для тих роботодавців, які різними способами ухилялись від відшкодування ПФУ сплачених пенсій, навантаження зросте.

Довідково

*Зміни стосуються пенсійного забезпечення людей, які зайняті на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці, за Списками №1 та №2, і за результатами атестації робочих місць, на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до закону (трактористи, доярки, свинарки, зайняті у с.-г. виробництві, робітники текстильних виробництв, водії міського пасажирського транспорту тощо)".