"Динамо" знову обіграло Приватбанк у суді

Все про економіку та фінанси

06.10.2021 Окружний адмінсуд м. Києва (ОАСК) відмовився задовольнити заяву Приватбанку про перегляд постанови цього суду від 20.03.2017 у справі №826/20288/16, якою було скасовано рішення комісії НБУ від 13.12.2016 в частині визнання ТОВ "ФК "Динамо" Київ" пов`язаною з Приватбанком особою, а також скасовано наказ тимчасового адміністратора Приватбанку від 20.12.2016 щодо заборони видаткових операцій та блокування рахунків ТОВ "ФК "Динамо" Київ у Приватбанку.

Згідно з судовими матеріалами, Приватбанк просив ОАСК переглянути постанову від 20.03.2017 (яку суди апеляційної та касаційної інстанції залишили без змін у 2017-2018 роках) за нововиявленими обставинами, оскільки Ігор Суркіс (будучи одним зі співвласників "Динамо") в британському позові до Петра Порошенка і Валерії Гонтаревої (Високий Суд Лондона відмовився його розглядати) фактично визнав володіння (через Bolvik Ventures LTD) часткою 25% у ПрАТ "Телекомпанія "TET" (входить у групу "1+1 Медіа", мажоритарний акціонер якої - Ігор Коломойський; йому належали 49,98% акцій Приватбанку до націоналізації).

Як зазначається, Приватбанк надав для ОАСК документ під назвою «Форма позову СL-2019-000780». Проте ОАСК констатував, що до цього документу не були долучені докази на підтвердження наявності в І. Суркіса частки в телеканалі "ТЕТ" - "у тому числі рішення суду чи відповідних договорів, а надана копія «Форми позову СL-2019-000780» з перекладом не є належним доказом, що підтверджує існування таких обставин" (цитата).

Крім того, інформується, що ТОВ "ФК "Динамо" Київ" надало для ОАСК документи на підтвердження того, що з 09.09.2010 І. Суркіс опосередковано володіє 8,33% акцій в групі "1+1 Медіа" через Bolvik Ventures LTD.

З огляду на це, ОАСК дійшов висновку "про відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів того, що станом на момент прийняття постанови у справі" І. Суркіс був власником більше 10% статутного капіталу ПрАТ "Телекомпанія "ТЕТ" (цитата).

Як писав Finbalance, 14.07.2021 ОАСК також відмовився задовольнити заяву Приватбанку про перегляд за нововиявленими обставинами постанови цього суду від 17.05.2017 у справі №826/20239/16, якою було скасовано рішення НБУ від 13.12.2016 про визнання Акцент-Банку (А-Банку) Суркісів пов’язаною з Приватбанком особою та зобов’язано Приватбанк повернути Акцент-Банку 364 млн грн, які в ході націоналізації Приватбанку в грудні 2016 року були списані з рахунків Акцент-Банку в Приватбанку в рамках процедури bail-in (йдеться про примусову конвертацію коштів Акцент-Банку в акції Приватбанку, які згодом викупив Мінфін разом з іншими акціями Приватбанку за 1 грн).

У цьому випадку свою заяву про перегляд судових рішень у справі №826/20239/16 Приватбанк теж мотивував інформацією, викладеною в позові І.Суркіса до П.Порошенка і В.Гонтаревої, який подавався до Високого Суду Лондона.

Як писав Finbalance, 16.06.2021 Київський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу Приватбанку та скасував ухвалу Голосіївського райсуду м. Києва від 25.03.2021, якою було зупинено провадження в справі №752/23537/17 (за позовом Приватбанку до Ігоря Суркіса про стягнення 36,4 млн грн заборгованості) до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/20221/16 (у рамках якої Ігор Суркіс, його брат Григорій, їх родичі оскаржують примусову конвертацію вкладів на 1 млрд грн в акції Приватбанку під час націоналізації фінустанови в грудні 2016 року). Київський апеляційний суд відправив справу №752/23537/17 до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У 2017 році суди першої та апеляційної інстанції задовольнили позовні вимоги родини Суркісів у справі №826/20221/16, проте 15.06.2020 Велика Палата Верховного Суду частково задовольнила касаційні скарги НБУ, Кабміну і Приватбанку та скасувала рішення судів попередніх інстанцій, закрила провадження в цій адмінсправі, але залишила за позивачами право звернутися з новим позовом до суду цивільної юрисдикції (чим Суркіси після цього і скористалися).

23.10.2020 Печерський райсуд м. Києва прийняв до розгляду справу №826/20221/16-ц за позовом родини Суркісів до Приватбанку про стягнення вкладів на 1 млрд грн. Серед відповідачів - у т.ч. Кабмін, ФГВФО, НБУ.

Своїм позовом у справі №826/20221/16-ц Суркіси намагаються в т.ч. скасувати постанову НБУ №105 в частині, де регулятор визнав їх пов`язаними з екс-власником Приватбанку Ігорем Коломойським, оскільки Ігор Суркіс спільно з Ігорем Коломойським володіє медіахолдингом "1+1".

У вересні-2018 - тобто після прийняття судами першої та апеляційної інстанцій рішень на користь Суркісів у спорі з Приватбанком на 1 млрд грн - була інформація про врегулювання питання цих вкладів, які потрапили під bail-in. Неофіційно в Приватбанку повідомляли, що фактичні виплати були здійснені за рахунок прибутку банку, причому вони були меншими від вказаної суми, з огляду на наявність у банку певних кредитних вимог до Суркісів, у результаті чого було проведено в т.ч. зарахування однорідних зустрічних вимог.

При цьому Приватбанк у справі №752/23537/17 свої позовні вимоги обгрунтовує в т.ч. заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог №2151005459 від 25.01.2018, на підставі якої, слід розуміти, було проведено взаємозалік / "схлопування" боргу І.Суркіса перед банком на 152,3 млн грн (за трьома кредитними договорами) і прав вимоги І.Суркіса до банку на цю ж суму (які з`явилися в І. Суркіса за наслідками судових рішень 2017 року).

Позовні ж вимоги Приватбанку до І. Суркіса на 36,4 млн грн - це, слід розуміти, частина заборгованості, яка залишилася непогашеною після "схлопування" (тобто загальний борг І. Суркіса, за оцінками Приватбанку, становив 188,7 млн грн).

Додамо, що 15.02.2021 Голосіївський райсуд м. Києва задовольнив клопотання Київської міської прокуратури та продовжив на рік - до 22.02.2022 - строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019000000001832 від 22.08.2019, яке було відкрите через невиконання Приватбанком скандальної ухвали Печерського райсуду м. Києва від 09.02.2017 (цією ухвалою - у рамках забезпечення позову - Приватбанк було зобов’язано виконувати депозитні договори, укладені кіпрською філією банку з офшорами Суркісів, на 350 млн дол, з яких 100 млн дол - відсотки, нараховані за ставкою 13% річних; відповідні вклади в Приватбанку теж потрапили під bail-in у грудні 2016 року).

25.02.2021 Верховний Суд відмовився задовольнити заяву Приватбанку про відвід судді Верховного Суд в справі №757/7499/17-ц, у рамках якої пов’язані з Суркісами офшорні компанії намагаються стягнути з націоналізованого банку 350 млн дол.

Як повідомлялося, 09.02.2017 Печерський райсуд Києва своєю ухвалою в рамках забезпечення позову компаній Суркісів зобов’язав Приватбанк виконувати умови депозитних угод, укладених кіпрською філією банку з вказаними компаніями.

20.04.2017 Апеляційний суд м. Києва відмовився задовольнити апеляційну скаргу Приватбанку й залишив без змін ухвалу суду першої інстанції.

10.06.2020 Київський апеляційний суд відхилив апеляційну скаргу Кабміну та знову ж таки залишив без змін ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

20.07.2020 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Приватбанку на вказані рішення.

08.09.2020 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Кабміну на рішення судів першої та апеляційної інстанції.

Одночасно Верховний Суд тоді за клопотанням Приватбанку зупинив виконання ухвали Печерського райсуду м. Києва від 09.02.2017 до закінчення касаційного провадження у справі.

14.09.2021 Велика Палата Верховного Суду вирішила повернути на розгляд Касаційного цивільного суду (в складі Верховного Суду) справи щодо оскарження Приватбанком і урядом рішення Печерського райсуду від 2017 року на користь компаній братів Суркісів на 350 млн дол.

Нагадаємо, операція bail-in, яка була проведена під час націоналізації Приватбанку в грудні 2016 року, передбачала фактично списання боргів банку перед низкою кредиторів (у т.ч. пов`язаними особами і держателями євробондів) загалом на 29,4 млрд грн. Тоді після завершення bail-in Мінфін викупив Приватбанк у ФГВФО за 1 грн та "залив" у “статутник” 155 млрд грн (додатковий випуск акцій на цю суму був оплачений держоблігаціями).

Про визнання Банком Англії за клопотанням НБУ проведеного bail-in у Приватбанку, а також низку судових процесів щодо bail-in - туттут, тут.