Держбюджет: в очікуванні наступного секвестру

Все про економіку та фінанси

Держказначейство звітує про зростання доходів держбюджету за перше півріччя на понад 8%, у той час як спікер Верховної Ради Олександр Турчинов б’є тривогу та говорить про значні проблеми з наповненням держказни. Як так? Хтось бреше?

За даними Держказначейства, за січень-червень державний бюджет України отримав доходів на 175,8 млрд грн, що на 8,1% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Здавалося б, дуже навіть непоганий результат на фоні скорочення економіки (за підсумками 5 місяців, зокрема, промвиробництво зменшилося на 4,6% р/р) та бойових дій на Сході. Хоча він все-таки недотягує до 10-відсоткового плану зростання доходів у порівнянні з фактичними надходженнями за 2013 рік, що закладений в чинній редакції дежкошторису-2014. Чому ж у такому разі на днях глава ВР О. Турчинов, бідкався, що є серйозні проблеми з держбюджетом? Можливо, не так все погано?

Картина з виконанням держкошторису здасться менш райдужною, якщо зосередитися не на «валових» показниках доходів з початку року, а суто на результатах червня й окремих статтях. Так, у минулому місяці держбюджет отримав 25,3 млрд грн., що на 1,8 млрд грн., або 6,6% менше, ніж у червні-2013. Різниця по загальному фонду (з якого фінансуються основні видатки) ще більш відчутна – 3,4 млрд грн., або 13,2%. Зрештою в дзвони б’є і саме Держказначейство, яке хоч і вказує на те, що за 6 місяців до загального фонду надійшло на 7,4% більше доходів ніж торік у цей період, водночас зізнається, що помісячний розпис недовиконаний на 2,9%.

І ще сумнішим виглядає бюджетний баланс, якщо врахувати падіння обсягів відшкодування ПДВ у червені на 1,4 млрд грн, або на 37% р/р (!). Не принципово краща ситуація і в кумулятивних показників з початку року – мінус 7,1 млрд грн., або -26%.

Теоретично можна говорити про підвищення ефективності контролю держави за відшкодуванням ПДВ та зменшення втрат через фіктивні заявки і т.д., як би не інформація, що зловживання (у вигляді податкових ям, «децентралізованої» - після відходу минулої влади – роботи конвертаційних центрів тощо) далі зберігаються. Охолодження ж економіки значно меншими темпами, аніж відбувається скорочення відшкодування ПДВ дає підстави припускати, що уряд під різними приводами «притримує» повернення податку, щоб звести в бюджеті кінці з кінцями.

Не слід забувати, що левову частку доходів держказни в І півріччі забезпечували квазфіскальні платежі НБУ (за статтею перевищення доходів над витратами). Принаймні, у травні (за червень офіційні дані ще не оприлюднені) центробанк перерахував 2,2 млрд грн, а в цілому з початку року (за січень-травень) – 22 млрд грн., або 16,7% доходів його загального фонду (в 3,66 рази більше, ніж торік за цей же період). Як наслідок, НБУ уже впритул наблизився до мінімального порогу відрахувань до держбюджету-2014, що визначена профільним законом – 22,8 млрд грн (див. детальніше про участь Нацбанку в підтримці держбюджету ТУТ).


Вже традиційно бюджет тримається й на переплатах податків. Про це говорити можна не лише через сигнали підприємців, але й статистику. Через збитковість підприємств у минулому році скорочення надходжень у лютому було закономірним. Водночас досить дивними видаються результати березня та квітня, коли на фоні зміни влади, кадрових пертурбацій, втрати Криму та дестабілізації Донбасу відповідні платежі зростали. Однак і попри такі надзусилля за 5 місяці надходження від ПНП все одно були менші на 3,8 млрд грн., або 14,4%, ніж торік у цей період.

Скоротилися надходження до держбюджету за підсумками першої половини 2014 року і по акцизам з вироблених в Україні товарів (на 19,2% - до 10 млрд грн) та ввізному миту (на 14,3% - до 4,43 млрд грн). Щоправда, варто зауважити, що в травні по першій статті доходи держказни збільшилися за місяць на 18,6% р/р (до 2,34 млрд грн), що в принципі можна трактувати і як певний здобуток на ниві боротьби з тонізацією ринку (зокрема, на вотчині «Укрспирту»).

Після успішного завершення АТО на Донбасі є всі підставити очікувати, що економічні показники регіону та економіки України в цілому мають поліпшитися. Що має позитивно відбитися й на держбюджеті. Однак за висновками фахівців навіть це навряд убезпечить держкошторис України від чергового перегляду в бік скорочення як дохідної, так і витратної його частини. Або, принаймні, розширення дефіциту. Про це уряд уже веде консультації з МВФ.
 

FINBALANCE