Держбанки скоротили свій ОВДП-портфель на 60 млрд грн за три квартали-2021

Все про економіку та фінанси

Зі статистики НБУ випливає, що за три квартали 2021 року держбанки зменшили свій ОВДП-портфель на 60 млрд грн.

Так, Ощадбанк за 9 місяців скоротив обсяг вкладень в ОВДП на 24,2 млрд грн (-23%), Укргазбанк - на 14,2 млрд грн (-33,2%), Приватбанк - на 14 млрд грн (-7,2%), Укрексімбанк - на 7,55 млрд грн (-12,8%).

Крім того, в січні-вересні свої ОВДП-портфелі зменшили в т.ч. Альфа-Банк - на 924 млн грн (-8,2%), ОТП Банк - на 638 млн грн (-10%), Південний - на 608 млн грн (-14,1%), ПУМБ - на 551 млн грн (-4,0%).

Водночас обсяг вкладень в ОВДП збільшили, зокрема, Сбербанк - на 7 млрд грн (+350%), Універсал Банк - на 4,7 млрд грн (+66,6%), Акордбанк - на 4,0 млрд грн (+116,6%), КІБ - на 3,0 млрд грн (+329%), Сітібанк - на 2,4 млрд грн (+25,8%), Альянс - на 1,7 млрд грн (+74,5%), Укрсиббанк - на 1,5 млрд грн (+48,9%), Січ - 720 млн грн (+25,3%), Райффайзен Банк - на 705 млн грн (+6,0%), Кредит Дніпро - на 642 млн грн (+17,7%), Кредобанк - на 398 млн грн (+6,6%), Таскомбанк - на 331 млн грн (+7,6%).

На 01.10.2021 найбільші ОВДП-портфелі мали держбанки (з урахуванням "докапіталізаційних" паперів): Приватбанк - 181,3 млрд грн (48,4% чистих активів фінустанови), Ощадбанк - 80,9 млрд грн (34,7% активів), Укрексімбанк - 51,5 млрд грн (26,1% активів), Укргазбанк - 28,6 млрд грн (25,4% активів).

За ними йшли ПУМБ - 13,2 млрд грн (12,4% активів), Райффайзен Банк - 12,5 млрд грн (10,2% активів), Універсал Банк - 11,85 млрд грн (24,7% активів), Сітібанк - 11,54 млрд грн (33,6% активів), Альфа-Банк - 10,4 млрд грн (9,8% активів), Сбербанк - 9 млрд грн (28% активів), Акордбанк - 7,35 млрд грн (64,3% активів), Кредобанк - 6,44 млрд грн (21,8% активів), ОТП Банк - 5,73 млрд грн (8,9% активів), Таскомбанк - 4,7 млрд грн (18,4% активів), Укрсиббанк - 4,5 млрд грн (6,0% активів), Кредит Дніпро - 4,3 млрд грн (26,4% активів), Альянс - 3,9 млрд грн (31,6% активів), КІБ - 3,87 млрд грн (53,4% активів), Південний - 3,7 млрд грн (9,4% активів), Січ - 3,57 млрд грн (61,3% активів).

Нагадаємо, за 2020 рік ОВДП-портфель найсуттєвіше збільшився в Приватбанку (+55,1 млрд грн), Укргазбанку (+22,3 млрд грн), Ощадбанку (+21,9 млрд грн), Укрексімбанку (+17,6 млрд грн), Райффайзен Банку Аваль (+6,5 млрд грн), ПУМБ (+6,3 млрд грн), Універсал Банку (+5,7 млрд грн), Таскомбанку (+4,25 млрд грн), Сітібанку (+4,2 млрд грн), Кредит Дніпро (+3,6 млрд грн).

На 01.01.2021 частка ОВДП в чистих активах Приватбанку становила 50,5%, Ощадбанку - 44,6%, Укрексімбанку - 30,7%, Укргазбанку - 30%, Сітібанку - 32,9%, ПУМБ - 18,3%, Альфа-Банку - 11,6%, Райффайзен Банку Аваль - 10,6%, Універсал Банку - 21%, ОТП Банку - 10,8%.

Контекст

За даними НБУ, обсяг ОВДП в обігу в жовтні зменшився на 8 млрд грн (-0,82%) - до 970,98 млрд грн.

При цьому ОВДП-портфель банків у жовтні зменшився на 4,5 млрд грн (-0,91%) - до 491,85 млрд грн, нерезидентів - на 3,63 млрд грн (-3,73%) до 93,7 млрд грн, юросіб - на 360,7 млн грн (-0,71%) до 50,65 млрд грн, тоді як ОВДП-портфель фізосіб збільшився на 480,6 млн грн (+2,21%) до 22,2 млрд грн, а в НБУ залишився на тому ж рівні (312,6 млрд грн).

За підсумками січня-жовтня обсяг ОВДП в обігу скоротився на 20,8 млрд грн (-2,1%).

При цьому ОВДП-портфель банків упав на 22,7 млрд грн (-4,4%), НБУ - на 11,97 млрд грн (-3,7%), юросіб - на 6,45 млрд грн (-11,3%), тоді як ОВДП-портфель нерезидентів збільшився на 9,3 млрд грн (+11%), а у фізосіб - на 11,2 млрд грн (+101,5%).

Нагадаємо, 2 листопада Мінфін розмістив ОВДП на 6,7 млрд грн, у т.ч.

- 144 млн грн - під 12,75% з погашенням 13.05.2026;
- 2,36 млрд грн - під 12,7% з погашенням 30.10.2024;
- 844 млн грн - під 12,47% з погашенням 01.11.2023;
- 102 млн грн - під 11,57% з погашенням 18.01.2023;
- 419 млн грн - під 11,5% з погашенням 14.12.2022;
- 2,8 млрд грн - під 10,5% з погашенням 27.04.2022.

26 жовтня Мінфін розмістив ОВДП на 17,2 млрд грн, у т.ч.

- 394,7 млн дол - під 3,7% з погашенням 20.10.2022;
- 1,68 млрд грн - під 13,1% з погашенням 26.05.2027;
- 619,7 млн грн - під 12,56% з погашенням 03.07.2024;
- 1,92 млрд грн - під 12,46% з погашенням 01.11.2023;
- 173,4 млн грн - під 11,57% з погашенням 18.01.2023;
- 2,4 млрд грн - під 11,5% з погашенням 26.08.2022;
- 8,7 млн грн - під 9,5% з погашенням 02.02.2022.

19 жовтня Мінфін розмістив ОВДП на 2,15 млрд грн, у т.ч.

- 37,2 млн дол - під 3,9% з погашенням 05.10.2023;
- 105,25 млн грн - під 12,4% з погашенням 01.11.2023;
- 1,06 млрд грн - під 11,5% з погашенням 26.08.2022.

12 жовтня Мінфін розмістив ОВДП на 513,8 млн грн, у т.ч.

- 169,2 млн грн - під 12,75% з погашенням 13.05.2026;
- 18 млн грн - під 12,49% з погашенням 03.07.2024;
- 26,4 млн грн - під 12,4% з погашенням 01.11.2023;
- 6,4 млн грн - під 11,57% з погашенням 18.01.2023;
- 293,8 млн грн - під 11,5% з погашенням 26.08.2022.

5 жовтня Мінфін розмістив ОВДП на 2,46 млрд грн, у т.ч.

- 309,5 млн грн - під 12,75% з погашенням 13.05.2026;
- 19,4 млн грн - під 12,49% з погашенням 03.07.2024;
- 651,3 млн грн - під 12,4% з погашенням 01.11.2023;
- 691,9 млн грн - під 11,57% з погашенням 23.11.2022;
- 734,8 млн грн - під 11,50% з погашенням 26.08.2022;
- 58 млн грн - під 9,7% з погашенням 27.04.2022.

За даними Міністерства фінансів, за січень-жовтень 2021 року загальний фонд держбюджету виконано з дефіцитом у розмірі 54,5 млрд грн при розписі на звітний період у сумі 160,9 млрд грн.

Нагадаємо, у держбюджеті на 2021 рік закладено дефіцит на суму 246,6 млрд грн (5,5% ВВП), у т.ч. дефіцит загального фонду - 220,86 млрд грн, спецфонду - 25,77 млрд грн. Запланований обсяг запозичень - 721,8 млрд грн (у т.ч. внутрішніх - 517,3 млрд грн, зовнішніх - на 204,5 млрд грн).

Фактичні державні запозичення до загального фонду держбюджету за січень-жовтень 2021 року становили 401,7 млрд грн або 76,6% від запланованих на цей період.

Від розміщення ОВДП на фінансування держбюджету залучено 282,9 млрд грн, у тому числі в іноземній валюті 80,6 млрд грн ($2,4 млрд та €418,1 млн).

Крім цього, було здійснено випуск ОВДП в обсязі 1,8 млрд грн із подальшим придбанням у державну власність в обмін на такі облігації акцій ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» (постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2021 р. № 268 «Про збільшення статутного капіталу приватного акціонерного товариства «Експортно-кредитне агентство»).

Із зовнішніх джерел залучено 117 млрд грн, зокрема:

- 48,2 млрд грн ($1,75 млрд) шляхом розміщення 8-річних ОЗДП під 6,876% річних та їх дорозміщення з дохідністю 6,30%;
- 37,9 млрд грн (1 млрд СПЗ) отримання коштів загального розподілу спеціальних прав запозичення (СПЗ), схваленого 2 серпня 2021 року Радою керуючих Міжнародного валютного фонду;
- 18,0 млрд грн (€588,7 млн) надходження коштів в рамках макрофінансової допомоги ЄС;
- 0,4 млрд грн ($15 млн) отримання коштів позики МБРР у рамках проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України»;
- 1,5 млрд грн ($55 млн) отримання коштів позики МБРР у рамках проекту «Друге додаткове фінансування, спрямоване на подолання наслідків пандемії СOVID-19»;
- 0,1 млрд грн ($5 млн) отримання коштів позики МБРР у рамках проекту «Додаткове фінансування для проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України»;
- 0,3 млрд грн ($12,4 млн) отримання коштів від МБРР у рамках програми «Додаткове фінансування Проекту «Поліпшення охорони здоров`я на службі у людей»;
- 9,6 млрд грн ($350 млн) надходження коштів позики МБРР для системного проекту «Перша позика на політику розвитку у сфері економічного відновлення»;
- 0,8 млрд грн ($30 млн) отримання коштів позики МБРР в рамках проекту «Екстренне реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні».

При цьому платежі з погашення державного боргу за січень-жовтень 2021 року склали 391,8 млрд грн (97,0% плану), платежі з обслуговування – 116,6 млрд грн (92,9% плану).

2022 рік

Як писав Finbalance, урядовий проект держбюджету на 2022 рік, внесений у Верховну Раду, передбачає здійснення запозичень у наступному році на суму 571,1 млрд грн (у т.ч. внутрішніх - 419,96 млрд грн, зовнішніх - 151,16 млрд грн)

Держбюджет на 2021 рік передбачає здійснення запозичень на суму 721,8 млрд грн (у т.ч. внутрішніх - 517,3 млрд грн, зовнішніх - на 204,5 млрд грн).

У проекті держбюджету на 2022 рік закладений дефіцит 188 млрд грн (3,5% ВВП), тоді як у держкошторисі на поточний рік - 246,6 млрд грн (5,5% ВВП).

Проект держбюджету на 2022 рік включає можливість надання Кабміном держгарантій у наступному році на суму 78,25 млрд грн (ліміт, прописаний у законі про держбюджет на 2021 рік, - 88,7 млрд грн).

У проекті держбюджету на 2022 рік пропонується встановив на 31.12.2022 граничний обсяг держборгу в сумі 2 трлн 725,3 млрд грн і граничний обсяг гарантованого державою боргу в сумі 367,98 млрд грн.

Законом про держбюджет на 2021 рік встановлено на 31.12.2021 граничний обсяг держборгу в сумі 2 трлн 564,9 млрд грн і граничний обсяг гарантованого державою боргу в сумі 350,5 млрд грн.

Як писав Finbalance, за оцінками Міністерства фінансів, виплати за держборгом у 2022 році порівняно з 2021 роком зменшаться на 8,3% - до 574,7 млрд грн.

Із вказаної суми 393,3 млрд грн - це буде погашення боргу, а 181,4 млрд грн - обслуговування (сплата відсотків).

Основна сума виплат - 347,9 млрд грн - припадає на гривневі ОВДП, тоді як на валютні - 93,6 млрд грн. Виплати по комерційним позикам (слід розуміти, йдеться перш за все про євробонди) - 82,3 млрд грн, за кредитами міжнародних фінансових організацій - 47,9 млрд грн, за офіційними позиками - 3 млрд грн.

Як повідомлялося, для фінансування загального фонду держбюджету плануються запозичення на суму 553,6 млрд грн, що на 135,6 млрд грн менше порівняно з планом на 2021 рік.

Із вказаної суми на покриття дефіциту загального фонду держбюджету буде спрямовано 160,3 млрд грн, а на погашення боргу - 393,3 млрд грн.

Ці кошти в Мінфіні планують залучити через розміщення ОВДП (420 млрд грн), євробондів (42,9 млрд грн), отримання кредитів від МВФ та інших міжнародних фінансових організацій (82,7 млрд грн), а також від приватизації (8 млрд грн).

У 2022 році на фінансування проектів розвитку від іноземних держав, іноземних фінансових установ і МФО передбачається залучити кошти в обсязі 25,54 млрд грн, у т.ч. від

- Європейського інвестиційного банку - 9,98 млрд грн;
- Міжнародного банку реконструкції та розвитку - 6,72 млрд грн;
- ЄБРР - 2,5 млрд грн;
- інших МФО та іноземних фінансових установ – 2,1 млрд грн;
- урядів іноземних держав – 4,3 млрд грн.

На кінець 2022 року очікується рівень державного і гарантованого державою боргу на рівні 57,6% ВВП (у т.ч. 50,8% ВВП - державний борг і 7,8% ВВП- гарантований державою борг).

На кінець 2021 року в уряді прогнозують рівень державного і гарантованого державою боргу на рівні 64,7% ВВП (у т.ч. 56,9% ВВП - державний борг і 7,8% - гарантований державою борг).

Нагадаємо, в 2020 році держбюджет був зведений з дефіцитом 217,1 млрд грн (тоді як встановлений законом максимум був 298,4 млрд грн). Це майже втричі перевищило дефіцит у 2019 році (тоді він становив 78,05 млрд грн).

Запозичення в 2020 році становили 638 млрд грн (внутрішні - 388,5 млрд грн, а зовнішні - 249,5 млрд грн).

За даними Мінфіну, на кінець 2020 року державний та гарантований державою борг України становив 2,55 трлн грн (у т.ч. зовнішній - 59,5%, внутрішній - 40,5%).

При цьому держборг - 2,26 трлн грн, а гарантований державою борг - 293 млрд грн.