Мінекономіки підготувало проект розпорядження Кабміну про здійснення заходів державного фінансового контролю щодо "Нафтогазу" та господарських товариств, підприємств, філій, представництв, управління якими здійснює "Нафтогаз". Цей документ Кабмін планує розглянути на своєму засіданні 22 вересня [зрештою уряд схвалив його, - ред.].
Згідно з проектом розпорядження, "Нафтогазу" доручається створити належні умови для проведення Держаудитслужбою заходів державного фінансового контролю фінансово-господарської діяльності за період 2017-2021 років. Зокрема, "Нафтогаз" має забезпечити допуск держаудиторів на господарські товариства, підприємства, філії для здійснення заходів державного фінансового контролю, а також надання необхідних для таких заходів документів.
У переліку відповідних підприємств, які підлягають перевірці, - в т.ч. сам "Нафтогаз", "Укртрансгаз", "Укргазвидобування", "Укртранснафта", "Укрнафта", "Чорноморнафтогаз", "Кіровоградгаз", "Тернопільгазбуд", ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Тепло", ДК "Газ України", "Нафтогаз Трейдінг Юроп АГ", філії "Нафтогазу" в Єгипті, Туркменістані, представництва в Німеччині, Бельгії, інші структури.
Контекст
Як писав Finbalance, 02.08.2021 Шостий апеляційний адмінсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Державної аудиторської служби та залишив без змін рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 09.03.2021 (у справі №640/27061/20), яким було задоволено позов “Нафтогазу” та скасовано вимогу Держаудитслужби №000500-14/5711-2020 від 05.10.2020 про необхідність усунення “Нафтогазом” порушень, які, як стверджує Держаудитслужба, було виявлено за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності “Нафтогазу” (за період з 01.10.2018 по 31.12.2019).
"Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права", - йшлося в постанові суду апеляційної інстанції.
Згідно з судовими матеріалами, “Нафтогаз” не погодився з висновками акту ревізії №05-21/2 від 02.09.2020.
У вимозі Держаудитслужби, яку НАК оскаржив у судовому порядку, містилися висновки держаудиторів про виявлені (за їх оцінками) під час ревізії порушення “Нафтогазом” вимог чинного законодавства. Зокрема, вказувалося, що НАК нарахував "резерв сумнівних боргів при незатвердженому фінансовому плані за 2018 рік та 9 місяців 2019 року на загальну суму 38 438 894 тис. грн (за 2018 рік - 24 007 230 045 грн., за 9 місяців 2019 року - 14 431 664 224 грн), що призвело до завищення інших операційних витрат, заниження фінансового результату, заниження суми чистого прибутку на зазначену суму та заниження розміру нарахування і перерахування до державного бюджету дивідендів (за 2018 рік - 90 % від суми чистого прибутку, за 9 місяців 2019 року - 95 %) на загальну суму 35 316 587 800 грн” (цитата).
Держаудитслужба вимагала в “Нафтогазу” перерахувати до держбюджету дивіденди за 2018 рік - на 21,6 млрд грн, а за 2019 рік - 13,7 млрд грн.
Цитата з рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 09.03.2021:
“Суд вважає, що вимога відповідача в частині зобов`язання позивача здійснити коригування на рахунках бухгалтерського обліку (методом сторно) та у фінансовій звітності за 2018 і 2019 роки, нарахованих з порушенням вимог пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2012 №899 резерву сумнівних боргів при незатвердженому фінансовому плані позивача за 2018 рік та 9 місяців 2019 року на загальну суму 38 438 894 269 грн. та нарахувати та перерахувати до Державного бюджету України дивіденди: за 2018 рік - на суму 21 606 507 000 грн; за 2019 рік - 13 710 080 800 грн. прийнята всупереч фактичним обставинам, встановленим під час ревізії діяльності позивача”.
У судових матеріалах також констатується, що в ході проведення ревізії Держаудитслужба отримала від Офісу великих платників податків ДПС довідку від 26.08.2020 №1016/28-10-05-01-01/30019801 щодо завищення “Укртрансгазом” (входить у групу “Нафтогазу”) інших операційних витрат та заниження рядку 2355 «Чистий фінансовий результат» Звітів про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (Форма №2) на загальну суму 37,3 млрд грн.
Як зауважується, відповідно до виявлених Офісом великих платників податків ДПС порушень, Держаудитслужба вимагала від “Нафтогазу” здійснити коригування на рахунках бухгалтерського обліку та у фінансовій звітності за 2018 і 2019 роки у частині збільшення суми за рядком 2355 «Чистий фінансовий результат» Звітів про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (форма №2) за 2018 та 2019 роки на загальну суму 37,3 млрд грн (у т.ч. за 4 квартал 2018 року - 5,08 млрд грн, за 2019 рік - 32,2 млрд грн) та перерахувати до держбюджету дивіденди за 2018 рік - на суму 4,57 млрд грн, за 2019 рік - 30,59 млрд грн.
Як зазначається, зменшення фінансового результату на зниження чистого прибутку у IV кварталі 2018 року та 2019 року Держаудитслужба пов’язує з тим, що “Укртрансгаз”, засновником та єдиним акціонером якого є “Нафтогаз”, зменшив показники чистого нерозподіленого прибутку у своїй фінансовій звітності, що, в свою чергу, відобразилось на формуванні показників Звітів про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) HAК «Нафтогаз України» та на розмір виплачених останньою дивідендів. Такі висновки відповідача базуються на згаданих висновках Офісу великих платників податків ДПС від 26.08.2020 №1016/28-10-05-01-01/30019801 «Про результати аналізу впливу показників фінансової звітності (резервів) на формування чистого нерозподіленого прибутку (збитку) AT «Укртрансгаз».
Натомість Окружний адмінсуд м. Києва підкреслив, що “як вбачається з акту ревізії, оскаржуваної вимоги та відзиву, викладена у довідці Офісу великих платників податків ДПС інформація Держаудитслужбою не перевірялась та не встановлювалась, перевірка установчих, фінансових, бухгалтерських, первинних документів в частині питань, пов`язаних з фінансовою звітністю АТ «Укртрансгаз», відповідач[ем] під час проведення ревізії HAК «Нафтогаз України» не здійснювалась”.
Ще цитата з судового рішення:
“Інформація, викладена у довідці податкового органу, не є встановленими фактичними обставинами та/або первинними документами, які свідчили б про здійснення вказаними підприємствами господарської операції або вчинення інших дій, які є предметом ревізії.
Більш того, відповідачем не спростовано ту обставину, що ні в акті ревізії, ні в оскаржуваній вимозі Держаудитслужбою не зазначено, які протиправні дії вчинені об`єктом контролю - HAК «Нафтогаз України» у питанні складання іншою юридичною собою - АТ «Укртрансгаз» фінансової звітності.
Крім того, посадові особи ДПС не залучались до участі у ревізії HAК «Нафтогаз України» у порядку, встановленому п.10, п.54 Порядку № 550, а використання даних довідки, складеної Офісом великих платників податків ДПС, не відповідає вимогам чинного законодавства.
З огляду на те, що оскаржувана вимога в цій частині порушень, зазначених у п.2 акту ревізії ґрунтується не на документах отриманих та перевірених відповідачем в ході ревізії фінансово-господарської діяльності НАК «Нафтогаз України», а на документах Офісу великих платників податків ДПС стосовно фінансово-господарської діяльності АТ «Укртрансгаз», суд погоджується з доводами позивача, що висновки Держаудитслужби про порушення в цій частині є необґрунтованими та не відповідають дійсності”.
Крім того, відповідно до судових матеріалів, Держаудитслужба вимагала від позивача здійснити коригування на рахунках бухгалтерського обліку та фінансовій звітності НАК «Нафтогаз України» у частині збільшення доходів за 2018 рік - на суму 1,1 млрд грн і за 2019 рік - на суму 1,99 млрд грн за рахунок відображення у їх складі штрафів, пені, неустойки за рішеннями судів.
“При цьому, слід зазначити, що відповідачем до матеріалів справи не надано належних доказів, які підтверджували б, які саме судові рішення не виконані з вини позивача”, - зазначив Окружний адмінсуд м. Києва.
У спірній вимозі Держаудитслужба також посилалася на наявність заборгованості за спожитий у 2016-2018 роках природний газ (неналежний стан розрахунків) наступних споживачів: AT «Криворізька ТЕЦ» - на суму 1,2 млрд грн; AT «Дніпровська ТЕЦ» - 207,4 млн грн; концерну «Міські теплові мережі» - 146,3 млн грн; КП «Теплоенергетик» - 36,2 млн грн; КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» - 81,7 млн грн; ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» - 197 млн грн; КП «Креміннатеплокомуненерго» - 5,5 млн грн; КСТП «Рубіжнетеплокомуненерго» - 55,1 млн грн; AT «Одеська ТЕЦ» - 279,6 млн грн; Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури території» - 103,4 млн грн; TOB «Акімжилсервіс» - 3,2 млн грн; ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» - 33,6 млн грн та незастосування з боку НАК «Нафтогаз України» заходів з припинення або обмеження постачання природного газу, що, як вважають держаудитори, призвело до недоотримання “Нафтогазом” доходів на суму 2,4 млрд грн.
У зв`язку з чим, Держаудитслужба вимагала від "Нафтогазу" здійснити коригування на рахунках бухгалтерського обліку та фінансовій звітності “Нафтогазу” в частині збільшення доходів за 2016-2018 роки за рахунок відображення заборгованості стосовно зазначених споживачів за спожитий ними у 2016-2018 роках природний газ (неналежний стан розрахунків) на суму 2,4 млрд грн та перерахувати до держбюджету дивіденди за 2018 рік на суму 2,1 млрд грн.
Суд погодився з доводами “Нафтогазу”, що згадані спірні опалювальні періоди не охоплюють період, що перевірявся відповідачем у межах ревізії.
Ще в одному з пунктів вимоги Держаудитслужби до “Нафтогазу” вказувалося, що на порушення вимог Розпорядження Кабінету Міністрів від 24.04.2019 №461-р, компанія перерахувала у 2019 році дивідендів до держбюджету з чистого прибутку за 2018 рік з простроченням платежу на 22 дні на суму 8,17 млрд грн (перераховано - 22.07.2019, тоді як законодавством визначено - до 1 липня року, що настає за звітним), чим було порушено вимоги частини п`ятої статті 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» у частині спрямування частини чистого прибутку на виплату дивідендів згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України». Несвоєчасність сплати у 2019 році компанією дивідендів до держбюджету призвело до додаткових витрат компанії, пов`язаних з нарахуванням пені, на суму 163,6 млн грн.
Як пояснив “Нафтогаз”, про прийняття вказаного розпорядження №461-р HAК «Нафтогаз України» дізналась лише 05.07.2019 з листа Секретаріату Кабінету Міністрів від 04.07.2019 №13465/0/2-19, копія якого наявна в матеріалах справи. Відтак, оскільки станом на 01.07.2019 позивачу не було відомо про прийняття Розпорядження №461-р, останній був позбавлений можливості вчасно перерахувати дивіденди до державного бюджету.
Ще цитати з судового рішення:
“Суд критично відноситься до зазначеного у пункті 1 Вимоги щодо того, що НAК «Нафтогаз України» як акціонер не забезпечило виконання AT «Укргазвидобування у 2018-2019 роках Концепції розвитку газовидобувної галузі України, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1079-р, у частини недосягнення прогнозних обсягів видобутку природного газу (у 2018 року видобуток природного газу на 1 млрд куб. м. менше ніж передбачалося зазначеною Концепцією, у 2019 році - менше на 3,3 млрд куб. метрів). Невиконання прогнозних обсягів видобутку природного газу призвело до недоотримання у 2018-2019 роках доходів AT «HAК «Нафтогаз України» загалом на суму 22,8 млрд., які можна було б отримати від його реалізації», з огляду на те, що за правилами частини 2 статті 3 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство не відповідає за зобов`язаннями акціонерів.
До товариства та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення акціонерами протиправних дій, крім випадків, визначених законом.
Позивач, як акціонер AT «Укргазвидобування», не відповідає за зобов`язаннями останнього, а виконує функції загальних зборів та є вищим органом AT «Укргазвидобування», при цьому перевірка господарської діяльності AT «Укргазвидобування» не охоплювалась даною ревізією. Зазначене є підставою для висновку про необґрунтованість вимоги Держаудитслужби в цій частині.
<...> У пунктах 4, 5 вимоги Держаудитслужбою в якості порушень зазначено, що HAК «Нафтогаз України» реалізувало TOB «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» природний газ за цінами нижчими, ніж для суб`єктів господарювання, що не підпадають під дію положення про покладання спеціальних обов`язків (а також тим, що склалися на ринку), через що недоотримано доходів на суму 1,8 млрд грн, тоді як реалізація природного газу здійснена за цінами, що на 0,8 млрд грн менше, ніж його собівартість. Ненарахування штрафних санкцій до TOB «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» за порушення договірних зобов`язань на суму 11,2 млн грн у частині своєчасності оплати придбаного газу призвело до втрати доходів HAК «Нафтогаз України», а також здійснення «прихованого кредитування» цього товариства на термін понад 1 рік на суму 275,1 млн грн.
TOB «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 16.05.2019 звернулось до позивача з проханням відтермінувати розрахунки. За інформацією Товариства прострочена заборгованість за поставлений Компанією природний газ виникла у зв`язку з порушенням договірних зобов`язань контрагентами TOB «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».
Крім того, починаючи з листопада 2018 року середньоринкова ціна природного газу знизилась більш ніж на 21%, тому, враховуючи ціну поставленого позивачем природного газу у листопаді 2018 році, Товариство опинилось в умовах, в яких було неможливо здійснити реалізацію газу за цінами, які дозволили б останньому розрахуватися з позивачем в повному обсязі.
Тому рішенням правління HAК «Нафтогаз України» від 02.08.2019 (протокол №388) погоджено продовження терміну оплати за природний газ до 15.04.2020.
Незважаючи на різке зниження цін на природний газ на початку 2020 року у порівнянні з ціною придбання TOB «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» природного газу з поставкою у листопаді 2018 року (зниження до 70%) , останнє протягом січня-квітня 2020 року розрахувалося з позивачем за даний природний газ у повному обсязі за цінами, що діяли у листопаді 2018 року.
Враховуючи те, що TOB «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» протягом січня-квітня 2020 року розрахувалося з позивачем за цей природний газ у повному обсязі за цінами, що діяли у листопаді 2018 року (незважаючи на різке зниження цін на природний газ на початку 2020 року у порівнянні з ціною придбання Товариством природного газу з поставкою у листопаді 2018 року (зниження до 70%), твердження відповідача про те, що відтермінування розрахунків за природний газ є «прихованим кредитуванням» TOB «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» не знайшло свого підтвердження в матеріалах справи.
<...> Суд також критично ставиться до зазначеного у пункті 6 Вимоги порушення стосовно того, що до статутного фонду HAК «Нафтогаз України» не внесені будівлі по вул. Б. Хмельницького, 6 у м. Києві (залишкова вартість 268 млн грн.) та на незавершене будівництво по вул. Луначарського, 2 у м. Києві (32,3 млн грн), рішення яких прийнято розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 21.05.1998 № 343-р та від 28.12.2001 № 621-р, проте HAК «Нафтогаз України» оформлено право власності на ці об`єкти, оскільки зі змісту акта ревізії та вимоги не можливо зрозуміти у чому ж полягає порушення позивачем законодавства та які наслідки має таке, на думку Держаудитслужби, порушення. Отже, вимога в цій частині є необґрунтованою та неконкретизованою.
З аналогічних підстав суд вважає необґрунтованим висновок Держаудитслужби, зазначений у пункті 7 Вимоги про те, що HAК «Нафтогаз України» не ініціювало розірвання договору з AT «Укргазвидобування» на розробку родовищ та повернення коштів на суму 217 500 000 грн, через несвоєчасне проведення передбачених робіт, що свідчить про приховане кредитування AT «Укргазвидобування» та ризик втрати двох дозволів на користування надрами (Стельмахівська та Південно-Ямпільсько-Дронівська площі).
Крім того, суд вважає передчасним висновок відповідача, зазначений у пункті 9 Вимоги, стосовно того, що HAК «Нафтогаз України» не забезпечило усунення порушень, виявлених Держаудитслужбою попередніми заходами державного фінансового контролю, на суму 442 млн.грн, з огляду на те, що вимоги відповідача від 12.09.2017 № 05-14/683 є предметом судового розгляду у справі № 826/13003/17, а вимога від 20.02.2019 № 05-14/92-2019 є предметом судового розгляду у справі №640/3186/19.
Проаналізувавши зміст оскаржуваної вимоги суд зазначає, що вона не містить вимоги про обов`язок позивача відшкодувати будь-які збитки”.
Контекст
Екс-глава Державної податкової служби, а нині - перший віце-прем`єр - міністр економіки Олексій Любченко в жовтні 2020 року публічно звертав увагу, що претензії Держаудитслужби до “Нафтогазу” включають вимоги податківців до НАКу.
“Держаудитслужба взяла нас як експертів. Там 35,4 млрд грн [по “Нафтогазу” й “Укргазвидобуванню”] і ще на 34,6 млрд грн зупинена перевірка по нерозмитненому газу і по Стокгольмському суду. Вона була розпочата у вересні 2018 року і у вересні 2019 го зупинена у зв`язку з рішенням Київського окружного адмінсуду за позовом "Нафтогазу" проти Офісу великих платників. В доказовій базі на 34,6 млрд грн - невіднесення до складу доходів визнаної Стокгольмським судом суми втраченої вигоди за операціями з транзиту газу в розмірі 71,86 млрд грн або $2,56 млрд, завищення собівартості на суму податкових зобов`язань ПДВ, нарахування на операції по постачанню послуг транзиту нерезидентам, ненадання "Нафтогазом" номінацій теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям на поставку газу і не відображення таких операцій в складі податкових зобов`язань з ПДВ. Це тривала історія доведення, але "Нафтогаз" і вугілля - це два епізоди, які в наступному році треба буде вирішувати”, - констатував О. Любченко.
Натомість у "Нафтогазі" тоді в контексті претензій про втрачені вигоди у зв`язку з договором з "Газпромом" зауважували, що НАК за фактом отримання від "Газпрому" компенсації у грудні 2019 року за рішенням арбітражу у розмірі $2,9 млрд (в еквіваленті 68 млрд грн) відобразив дохід та сплатив податок на прибуток і дивіденди. Таким чином державний бюджет отримав з цієї суми 12,2 млрд грн податку на прибуток і 48,2 млрд грн у вигляді дивідендів Нафтогазу за 2019 рік (8,5 млрд з яких авансом сплачені в грудні 2019 року).
Ще тодішній коментар "Нафтогазу":
"Вишенька на торті — згадка старої історії, коли менеджмент відмовився підписувати акти на прийом газу, бо тоді "Газпром" включив до них паливо, яке постачалося на окуповані території.
За весь газ, який ми дійсно закупили у "Газпрому" до 2015 року включно, Компанія перерахувала державі ПДВ в момент продажу цього газу споживачам, як того вимагав закон на той час.
Пізніше законодавство змінилося і ПДВ почали сплачувати вже під час розмитнення газу. А оскільки без підписаних "Газпромом" актів митниця відмовилася оформлювати цей газ у 2015 році, тепер нам пропонують сплатити ПДВ з тих самих обсягів газу вдруге.
З цього приводу митниця нарахувала борг у 8 мільярдів гривень особисто Андрієві Коболєву. Він відстояв тоді правоту в суді, адже компанія сплатила ПДВ з проданого в Україні газу.
Все, що треба — усунути юридичну колізію, яка виникла після початку війни.
Ну, або використовувати її для того, щоб жонглювати величезними сумами, які нібито міг принести "Нафтогаз". Хоч в природі їх, звісно, не існує. Бо нічого нізвідки не з`являється”.