ПДВ-рахунки: ідеологія непогана, але проблем на практиці більш ніж вистачає, - "Делойт"

Все про економіку та фінанси

Як і представники Ради підприємців при Кабміні, Федерації роботодавців та холдингу «Метінвест», експерти "Делойт" підтримують думку щодо недосконалості системи електронного адміністрування ПДВ. Щоправда, в коментарі для Finbalance старший менеджер податково-юридичного департаменту цієї аудиторської компанії Євген Ратманський зробив ремарку, що "ідеологія" системи "в цілому непогана". Проте знову ж таки фахівець наголошує на низці практичних вагомих проблем, які мають місце. Про що саме йдеться, можете ознайомитися нижче.

Finbalance: Оцініть перші результати роботи на постійній основі системи електронного адміністрування ПДВ? Чого в ній зрештою виявилося більше – недоліків чи переваг (як з точки зору інтересів бізнесу, так і держави)? Яких саме? Чи життєздатна система в її нинішньому вигляді (тобто чи зможе вона функціонувати надалі без принципових змін)?

Є. Ратманський: Ідеологія системи в цілому непогана. За умови надійного та коректного функціонування системи певна частина існуючих проблем в частині адміністрування ПДВ, зокрема – неправомірного відшкодування, могла б бути вирішена.

Проте, як і для будь-якого нововведення, системі притаманна значна кількість недоліків. В першу чергу недоліків, пов’язаних із прикладним функціонуванням самого електронного сервісу: недосконала ІТ-інфраструктура, подекуди значний час реагування на запити платників, неможливість виконання певних функцій, передбачених законодавством, складність внесення змін та ін.

Оцінити наявність переваг системи на даному етапі практично неможливо, оскільки вона працювала у тестовому режимі, до якого є багато запитань…

Щодо недоліків, то суттєвих декілька:

• Відволікання обігових коштів. Так, про це багато вже сказано, тим не менш це факт;
• Як вказано вище, недосконалість інфраструктури;
• Додаткове адміністративне навантаження на платників;
• Фактично введення солідарної відповідальності без наявності реальних інструментів впливу на контрагентів та низка менш важливих технічних зауважень.

Отже, якнайменше, виправлення наявних технічних недосконалостей – необхідний крок аби система запрацювала без надмірного навантаження на сумлінних платників.

Чи виконали всю «домашню роботу» держоргани та платники податків при функціонуванні системи в тестовому режимі, яку в принципі могли виконати? Що саме було зроблено, а що не зроблено кожною зі сторін «взаємодії» (у випадку бізнесу – підвищення власної ліквідності за рахунок, можливо, залучення в т.ч. кредитних коштів; «чистки» складу контрагентів тощо; у випадку податкових органів – відпрацювання технічної складової системи; коректності формул для розрахунків тощо)?

На жаль, можна констатувати факт, що завдання тестового режиму не виконані. Перелік основних недоліків сформовано, в т.ч. за активної участі бізнес-спільноти. Проте нормативний акт, яким мали б бути внесені зміни у порядок функціонування системи електронного адміністрування ПДВ та виправлені (хоча б частково) наявні недоліки, знаходиться лише в стадії законопроекту.

На Вашу думку, якими є основні реальні шляхи удосконалення й спрощення роботи системи електронного адміністрування ПДВ? Як при цьому, з одного боку, забезпечити баланс інтересів держави (з точки зору наповнення держказни, боротьби з податковими ямами тощо), а з іншого – інтереси бізнесу (з точки зору необхідності спрощення адміністрування ПДВ, мінімізації корупційного тиску на бізнес тощо)? За Вашими оцінками, наскільки сприятиме врегулюванню проблемних питань в адмініструванні ПДВ урядовий законопроект №2173а, якщо парламент його прийме? Що в документі так, а що не так?

Документ містить деякі положення, які, мабуть, внесені до нього за наполяганням фіскальних органів і навряд чи знайдуть підтримку з боку бізнес-спільноти. До таких змін належить "обнулення" формули і, як наслідок, ліміту виписки податкових накладних за станом на 1 липня 2015 року. Необхідно у найкоротші терміни доопрацювати законопроект, виключивши з нього проблемні норми, оскільки удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ є критичним для бізнесу.

У нинішній редакції ПКУ підприємства енергопостачання є заручниками подекадної виписки податкових накладних щодо здійснених поставок, у той час як вхідний ПДВ, як правило, компанії отримують в кінці звітного періоду. Це неминуче призводить до значних касових розривів. Законопроект передбачає право виписки зведених податкових накладних за результатами звітного періоду (при дотриманні умов безперервності і ритмічності поставок). При цьому слід зазначити, що право виписки зведених податкових накладних підприємства мали і раніше, законопроект лише виносить цю норму із підзаконного акта в Податковий кодекс.

Водночас, змінюється порядок перенесення в формулу накопиченого ПДВ-активу (від`ємного значення ПДВ). Маючи практичний досвід декларування накопичених залишків по ПДВ, починаючи з лютневої декларацією, можна припустити, наскільки проблемним буде повторний процес. Також немає чіткого розуміння і впевненості, що всі суми дебіторської заборгованості по ПДВ бізнес зможе використовувати в системі електронного адміністрування ПДВ або отримати від держави у вигляді відшкодування

Враховуючи нинішні нюанси в роботі системи електронного адміністрування ПДВ та ймовірні зміни, які можуть в неї внести нардепи, що Ви порадили б зараз робити для підприємців? Працювати в системі, якою вона є зараз, чи, наприклад, сподіватися на пом’якшення вимог держави, незастосування штрафів тощо?

З одного боку є нагальна необхідність внесення коректив у роботу системи електронного адміністрування ПДВ. З іншого боку, існуючий законопроект, вирішуючи багато проблем, може з іншого боку внести негатив у діяльність бізнесу в цілому. Тому можливість і необхідність його прийняття в існуючому вигляді викликає деякі побоювання.

Як Ви у цілому оцінили б зміни в системі відшкодування ПДВ в 2014-2015 рр.? Чи стала вона прозорішою, а масштаб зловживань – меншим?

У нинішній системі існує ряд гострих проблем, які потребують вирішення.