Члени монетарного комітету НБУ одностайно схвалили підвищення облікової ставки до 7,5%

Все про економіку та фінанси

НБУ опублікував підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики Національного банку щодо рівня облікової ставки, яка відбулася 14 квітня - тобто напередодні ухвалення правління Нацбанку рішення щодо підвищення облікової ставки 6,5% до 7,5%.

Як зазначається, на засіданні комітету були присутні всі 10 його членів, у т.ч.

Кирило Шевченко (глава НБУ), Катерина Рожкова (перший заступник глави), Юрій Гелетій (заступник глави), Ярослав Матузка (заступник глави), Дмитро Сологуб (заступник глави), Олексій Шабан (заступник глави), Віталій Ваврищук (директор Департаменту фінансової стабільності), Володимир Лепушинський (директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу), Олексій Лупін (директор Департаменту відкритих ринків), Юрій Половньов (директор Департаменту статистики та звітності).

Нижче - повідомлення НБУ:

"Під час засідання члени КМП приділили особливу увагу подальшому посиленню зовнішнього та внутрішнього інфляційного тиску.

Учасники дискусії відзначили, що інфляція продовжувала прискорюватися швидше, ніж очікувалося. Зокрема, в березні індекс споживчих цін сягнув 8,5% р/р і значно перевищив січневий прогноз Національного банку (7,6% р/р). З одного боку, інфляційний тиск значною мірою зумовлювали тимчасові зовнішні чинники. Зокрема, світові ціни на паливо та продовольчі товари залишилися вищими за січневий прогноз НБУ. З іншого боку, суттєвіше посилився й фундаментальний інфляційний тиск, що видно з підвищеної динаміки базової інфляції.

Крім того, попри погіршення епідеміологічної ситуації та посилення карантинних обмежень в окремих областях, споживчий попит і надалі підвищувався на тлі зростання реальних доходів населення, зокрема зарплат. Про це свідчать високі показники роздрібного товарообороту, продажу автомобілів та поліпшення показників виробництва промислових видів діяльності, орієнтованих на споживчі ринки (текстильне, меблеве виробництво тощо), а також зростання імпорту товарів споживчого призначення.

Прискорилася також інфляція в країнах – торговельних партнерах України. Як результат, деякі центробанки цих країн вже вдалися до підвищення ключових ставок. До цього їх також спонукало зростання дохідності облігацій США, яке знизило апетит інвесторів до ризиковіших активів.

Учасники дискусії зазначили, що, попри слабші, ніж очікувалося, показники економічної активності в Україні у І кварталі, її відновлення продовжується. Високі ціни на сировинні товари сприяють експортерам, а стійкий споживчий попит – секторам торгівлі та послуг. Бізнес та громадяни здебільшого адаптувалися до роботи в умовах карантинних обмежень, тому нові хвилі пандемії не мають такого руйнівного впливу на економіку, як торік. Індекс очікувань ділової активності перевищив нейтральний рівень вперше з часу запровадження карантину у 2020 році.

Проте фактори невизначеності, пов`язані насамперед з тривалістю та форматом карантинних обмежень, все ж дещо стримують відновлення економіки. Водночас ризики ескалації військового конфлікту та подальшого відтермінування перегляду програми Stand-by можуть призвести до погіршення курсових та інфляційних очікувань.

Члени КМП одностайно підтримали підвищення облікової ставки до 7,5%, яке є необхідним для поступового сповільнення інфляції та повернення її до цілі 5% у першому півріччі 2022 року

Учасники дискусії погодилися, що вища, ніж очікувалося, прогнозна траєкторія інфляції, завищені інфляційні очікування, а також посилення інфляційних ризиків на горизонті монетарної політики вимагають рішучішої реакції Національного банку. Підвищення облікової ставки понад січневий прогноз стане чітким сигналом ринку про намір Національного банку повернути інфляцію до цілі 5%.

Декілька членів КМП зазначили, що тимчасові шоки, пов`язані з подорожчанням палива та продуктів харчування, значною мірою вже реалізувалися, тож їх вплив поступово слабшатиме. Водночас рішучіше підвищення облікової ставки сприятиме послабленню фундаментального інфляційного тиску.

Досвід 2017–2018 років (коли НБУ підвищував облікову ставку) та 2019–2020 років (коли знижував) свідчить, що депозитні ставки переважно реагують на відповідні рішення з певним запізненням. Водночас реакція ринку на підвищення облікової ставки у березні 2021 року вказує на його готовність сприймати сигнали Національного банку. Зокрема, з початку квітня більшість ставок за депозитами різної строковості припинили зниження, а окремі з них незначно підвищилися.

Поточне підвищення ключової ставки посилить імпульс трансмісії за процентним каналом, який спершу позначиться на міжбанківських ставках та ставках за корпоративними депозитами банків, а з середини року – на дохідності депозитів для населення. Це вплине на переорієнтацію частини споживчого попиту на користь депозитів у банках та, відповідно, стримуватиме його тиск на інфляцію.

Один із учасників дискусії відзначив, що наразі разом із споживчим попитом помітно зростають і банківські заощадження громадян. На його думку, це відбувається, зокрема, через зменшення витрат на туризм та окремі види послуг, доступ до яких ускладнили карантинні обмеження. Високий профіцит ліквідності в банківській системі послаблює дієвість механізму монетарної трансмісії: у банків немає гострої необхідності посилювати цінову конкуренцію за депозитні ресурси.

Водночас, на думку іншого учасника дискусії, підвищення ключової ставки буде позитивно сприйняте учасниками ринку. Окрім процентного каналу монетарної трансмісії, важливий вплив мають валютний канал та канал очікувань. Стабілізація та зниження інфляційних і курсових очікувань сприятимуть стримуванню інфляції та поверненню її до цілі.

Ще один учасник дискусії наголосив, що, попри підвищення облікової ставки, монетарна політика Національного банку залишається м`якою. З урахуванням підвищених інфляційних очікувань рівень нейтральної облікової ставки наразі дорівнює 9–9,5%. Тому, якщо ситуація розвиватиметься за базовим сценарієм макропрогнозу, перехід Національного банку до нейтральної монетарної політики відбудеться лише наприкінці 2021 – на початку 2022 року. Водночас він підкреслив, що базовий сценарій передбачає відновлення співпраці з МВФ вже влітку та не припускає загострення воєнного конфлікту.

Під час обговорення прогнозної траєкторії облікової ставки думки членів КМП розділилися

Більшість учасників дискусії вважають достатніми прийняті рішення про підвищення облікової ставки в березні та квітні для приведення інфляції до цілі 5% у першому півріччі 2022 року. На їх думку, рішучі дії Національного банку сприятимуть поступовому послабленню інфляційного тиску та поліпшенню очікувань. Важливою передумовою цього сценарію є зниження воєнної напруги.

Водночас декілька учасників дискусії зауважили, що інфляційний тиск може виявитися недооціненим через високий рівень невизначеності, тому вони не виключають необхідність продовження циклу підвищення облікової ставки".