Член Ради НБУ закликав Кабмін шукати шляхи заміщення викупу ОВДП Нацбанком

Все про економіку та фінанси

Члени Ради НБУ Віктор Козюк прокоментував монетарну політику НБУ та фіскальну політику уряду:

"Чи на часі зміни в монетарній політиці? НБУ дуже серйозно ставить питання про це. Якщо коротко? ТАК!

Передумовами для змін є декілька фундаментальних процесів.

По-перше, понад 3 місяці війни - це не тимчасовий шок, який вимагав різкої разової адаптації, а затяжний процес, який вимагає активації пристосовчих механізмів.

По-друге, будувати макрополітику на основі перманентних очікувань міжнародної допомоги недалекоглядно. Так, це працювало з розрахунку на коротку тривалість бойових дій і більшу гнучкість партнерів. В умовах, коли "кожне наступне" продовження бойових дій робить складно прогнозованою суму втрат для коректної оцінки допомоги, остання буде затримуватись навіть завдяки технічним питанням.

По-третє, якщо економіка починає адаптацію до життя в умовах війни, а не переживає одноразовий стрес, то і макрополітика повинна спиратися на нові структурні реалії.

Які ризики демонструють бажаність змін?

1. Формування величезного монетарного нависання. Очевидне розходження трендів поточних і строкових депозитів є наслідком кількох взаємопов`язаних процесів. А) Відкладене споживання. Б) Очікування девальвації. В) Ставки перестали відображати рівень фундаментальних ризиків. Якщо спочатку розходження трендів строкових і поточних депозитів відображало збереження довіри до банків та дію валютних обмежень, то на сьогодні - це є свідчення надмірної ліквідності, яка з легкістю може перетворитися в domestic drain.

2. Зміна структури поточного рахунка платіжного балансу. Досить лояльний підхід до регулювання гривневих карткових розрахунків закордоном призвів до появи тенденції заміщення офіційного товарного імпорту на виведення трансакцій закордон. Так, фактор біженців є вагомий. Але вже зараз очевидно, що необмежені гривневі платежі з карток закордоном перетворюються на хеджування інфляційних та девальваційних ризиків. При поступовому зменшенню кількості виїздів закордон втрати резервів прискорюються.

3. При високому рівні невизначеності щодо тривалості військових випробувань роль валютних резервів зростає. Вони вже не просто компенсують тимчасовий шок фінансування. Вони стають основою усього каркасу макрофінансової стабільності. Через те, що ризики domestic drain зростають, офіційне фінансування затримується, потреби у імпорті зростатимуть мірою відновлення економіки та необхідності подальшого нарощування потенціалу обороноздатності, а банківські активи природно зазнають ерозії.

4. Інфляція дедалі більше вже не інфляція, що драйвиться шоком логістики чи світових цін. Вона дедалі більше ставатиме військовою інфляцією, відображаючи домінування попиту над здатністю економіки створювати продукт, який споживається чи інвестується, а не вистрілюється. Як тільки довіра до можливості стримувати таку інфляцію впаде, редоларизація та попит на імпорт посилять втечу від гривні. І це буде девальваційно-інфляційна спіраль з тиском на банки, а не так звана "інфляція витрат".

5. Неадекватність процентних ставок. Так, заморозка курсу і облікової ставки були реакцією на одноразовий шок. Але надалі потрібне повернення до ринкових механізмів встановлення цін на грошовому ринку. Ставка потребує перезапуску. При чому ще раніше за перезапуск гнучкості курсу. Якщо раніше можна було говорити про недієвість ставки з міркувань монетарної трансмісії, то наразі роль ставки змінюється. Це - створення переваги володіння гривневими інструментами. Також це сильний сигнал, що вказуватиме на готовність захищати резерви від тиску з боку domestic drain. Іншими словами, підвищення ставки - це захист резервів. І в цьому є логіка навіть попри повільне відновлення передумов для перезапуску монетарної трансмісії.

6. Бюджетний дефіцит не може фінансуватися за рахунок створення тих самих джерел монетарного нависання. Фіскальний канал макроекономічної дестабілізації найбільш часто вбиває військову економіку. Згадаймо фільм "Прапори наших батьків". За покупців військових облігацій шла битва, не менша, ніж на Іводзімі. А ФРС могла і надрукувати гроші. Але... Заміщення викупу ОВДП з боку НБУ має стати ключовим пріоритетом фіскальної політики. Це не означає потреби механічного підвищення податків, але необачне зменшення оподаткування імпорту має бути скасоване.

7. Режим обмінного курсу. Плавання є бажаною ціллю. Множинність курсів сильно спотворює ринки. Фіксація нежиттєздатна на тривалу перспективу. Очевидно, що шлях до відновлення гнучкого курсу буде вимагати гетеродоксальних підходів. Не виключено, що повернення на дозоване плавання за виключенням вузького переліку товарних груп буде оптимальним. Але. НБУ, погоджуючись на такий механізм, повинен мати право голосу при визначенні переліку товарів, для яких можуть бути неринкові виключення. Інакше тиск на резерви обросте значними інституціональними ризиками".