Частка "зеленої" енергії в Україні до 2030 року має зрости до 27%: проект Нацплану

Все про економіку та фінанси

Частка енергії з відновлюваних джерел до 2030 року в Україні має зрости до рівня 27%, в тому числі в електроенергетиці до 25%, опаленні та охолодженні – до 35%, транспорті – 14%. Досягнення таких цілей передбачає проєкт Національного плану дій з розвитку відновлюваної енергетики на період до 2030 року (НПД ВЕ-2030), розроблений Держенергоефективності та оприлюднений для обговорення на його сайті, пише "Енергореформа".

У проєкті зазначається, що його розроблено, зокрема, з урахуванням результатів виконання НПД ВЕ 2020, відповідно до якого передбачалося досягти показників використання зеленої енергії в електроенергетиці до 11%, опаленні та охолодженні – 12,4%, транспорті – 10%. Водночас ці показники становлять 13,9%, 9,3% та 2,5% відповідно.

З огляду на це, Держенергоефективності пропонує забезпечувати подальший розвиток відновлюваної енергетики на конкурентних та ринкових засадах, у тому числі в рамках аукціонної системи підтримки, а саме за моделлю Feed-in-Premium. На думку агентства, застосування Corporate PPA’s (прямих договорів) дозволить збільшити частку відновлюваних джерел енергії в енергобалансі без додаткового фінансового навантаження на державу та споживачів.

Також агентство акцентує увагу на необхідності запровадження системи видачі гарантій походження електричної енергії з альтернативних джерел енергії, в тому числі тим споживачам, які будують зелені електростанції для власного споживання.

 

Крім того, держагентство пропонує у наступні 10 років надати пріоритет розвитку відновлюваної енергетики регіонам із недостатньо розвинутими потужностями ВДЕ та енергодефіцитним регіонам, переважно північним, оскільки до 2021 року приблизно 55% об’єктів ВДЕ була побудована у п’яти південних областях (Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська, Одеська). Цьому сприятиме проведення аукціонів із визначеними регіонами (областями), зазначається в проєкті.

Згідно з ним, особлива увага в частині розвитку ВДЕ приділятиметься Донецькій та Луганській областям, сприятливою територією для розвитку ВДЕ називається зона відчуження Чорнобильської АЕС.

Проєкт передбачає, що подальше стимулювання державою розвитку сонячної електроенергетики відбуватиметься в мінімальних обсягах, оскільки показники її розвитку відповідно до НПД ВЕ-2020 перевиконано більш ніж втричі.

Планується, що потужність СЕС може бути збільшено до 10 ГВт (зараз 6,3ГВт – ЕР), з яких 7 ГВт промислових виробників та 3ГВт споживачів.

Водночас НПД ВЕ-2030 передбачає інтенсивний розвиток генерації з використанням енергії вітру, біомаси та біогазу, оскільки їхній розвиток суттєво відстає від попереднього плану. Що стосується біоенергетики, то одним із варіантів пропонується переобладнання вугільних і газових ТЕС на роботу на альтернативному паливі, в тому числі біометані.

Виробництво е/е з енергії вітру в Україні може бути збільшено шляхом використання більш потужних вітрогенераторів та введення в експлуатацію нових потужностей наземних ВЕС. Планується ріст таких потужностей до 4,7ГВт на кінець 2030 року, офшорних ВЕС – до 300 МВт (зараз потужність ВЕС складає 1,53 ГВт).

Згідно з планом, потужність біогенерації має зрости до 1,5 ГВт (зараз 244 МВт).

Крім того, план передбачає розвиток виробництва гідроелектроенергії за рахунок, зокрема, малих ГЕС, а також геотермальних установок.

Відносно проз’юмерів зазначається, що потенційною моделлю їх підтримки може бути використання системи Net billing, яка передбачає застосування взаємозаліку за відпущену і спожиту електричну енергію між постачальником та споживачем в грошових одиницях замість зеленого тарифу.

Ще одним важливим учасником ринку мають стати віртуальні агрегатори – посередники між малими гравцями та ринком, які дозволяють споживачам продавати свої керовані навантаження та електроенергію, яку вони генерують та/або накопичують у засобах накопичення.

З метою забезпечення технічної інтеграції відновлюваних джерел енергії в енергосистему, план передбачає введення в експлуатацію нових високоманеврових потужностей з можливістю швидкого пуску в обсязі 1350 МВт та систем накопичення енергії в обсязі 640 МВт у 2030 році.

Що стосується споживання зеленої енергії в системах опалення і охолодження, то в плані зазначається необхідність створення умов для забезпечення об’єктів теплоенергетики паливом.

Механізмом для організації ринку біопалива в Україні має стати використання електронної платформи, де здійснюватимуть торгівлю біопаливом всі зацікавлені виробники та споживачі, як це зокрема відбувається у Литві на біржі Baltpool.

Запровадження біржі дозволить створити в Україні прозорий та конкурентний ринок біопалива; сприятиме зниженню цін на біопаливо; забезпечить генеруючі потужності біопаливом; стимулюватиме залучення іноземних інвестицій в біоенергетику України, йдеться в проєкті.

Крім наявної деревної біомаси, перспективним відновлюваним джерелом для виробництва теплової енергії називаються енергетичні рослини, які вирощуються на малопродуктивних землях, а також біометан.

Виробництво відновлюваної теплової енергії також доцільно нарощувати за рахунок впровадження геліоколекторів, особливо у південних областях України, де кількість сумарної сонячної радіації складає 1300-1400 кВт∙год/м2. Технічно-досяжний потенціал сонячної енергії для виробництва тепла становить, за різними оцінками, 14,5-17 млрд кВт-год/рік порахували в Держенергоефективності.

Що стосується транспорту, то згідно з планом, використання енергії з відновлюваних джерел в транспортному секторі пропонується за рахунок: електроенергії, виробленої з ВДЕ, рідких та газоподібних похідних біомаси, зеленого водню.

Трансформації галузі сприятимуть також зміни до Податкового та Митного кодексів України щодо стимулювання розвитку галузі екологічного транспорту в Україні, які наберуть чинності 1 січня 2022 року, зазначається в проєкті. 

P.S.

За даними Євростату, відновлювані джерела енергії (ВДЕ) у 2020 році задовольнили потреби Євросоюзу в енергії на 22,1%, їхня частка в енергобалансі продовжує зростати у міру активізації "зеленого" переходу в рамках стратегії Green Deal.

Eurostat визначає як ВДЕ енергію сонця та вітру, гідроенергію та енергію припливів, геотермальну енергію, тепло довкілля, біопаливо, а також енергію, що отримується в результаті утилізації сміття.

Як зазначено у доповіді, ЄС перевиконав цільовий показник за часткою ВДЕ на 2 п.п. до 2020 року. Йдеться про енергоспоживання у сферах електрогенерації, транспорту, опалення та охолодження будівель.

Eurostat зазначає, що всі країни, окрім Франції, виконали чи перевиконали свої національні цільові показники на 2020 рік. Франція, зокрема, де у 2020 році 19,1% енергії споживалося з ВДЕ, не змогла довести їхню частку в енергоспоживанні до 23%.

Країни-лідери з енергоспоживання із ВДЕ: Швеція (60,1%), Фінляндія (43,8%), Латвія (42,1%). Найменша частка ВДЕ з енергоспоживання зафіксована на Мальті (10,7%), Люксембургу (11,7%) та Бельгії (13%).

Крім того, в Eurostat зазначають, що у 2020 році з відновлюваних джерел було спожито 37,5% усієї електроенергії. При цьому вітряні електростанції та гідроелектростанції виробили 69% відновлюваної електроенергії, сонячні – 14%, тоді як на частку біоенергетики та інших ВДЕ припало по 8%.

Країни-лідери із споживання електроенергії із ВДЕ: Австрія (78,2%), Швеція (74,5%), Данія (65,3%), Португалія (58%), а також Латвія (53,4%). Найменша частка ВДЕ з електроспоживання спостерігається на Мальті (9,5%), Угорщині (11,9%), Кіпрі (12%), Люксембургу (13,9%) та Чехії (14,8%).

Eurostat також згадує про електроспоживання в країнах-членах Європейської асоціації вільної торгівлі, які не входять до складу ЄС, але мають доступ до єдиного європейського ринку. Так, у Норвегії та Ісландії частка ВДЕ-генерації перевищує споживання. Таким чином, ці країни споживають 100% електроенергії із ВДЕ. При цьому частка ВДЕ у загальному енергоспоживанні Норвегії та Ісландії становить 77,4% та 83,7% відповідно.

Крім цього, аналітики Eurostat зазначають, що Євросоюзу вдалося здійснити мету у сфері "озеленення" транспортної галузі. Так, у 2020 році 10,2% енергії у сфері транспорту споживалося з ВДЕ, на 0,2 п.п. більше, ніж планувалося. Йдеться про споживання рідкого біопалива, водню, біометану, "зеленої" електроенергії та інших.

Серед країн, що лідирують із "озеленення" транспорту, виділяється Швеція, де транспорт споживає 31,9% енергії з ВДЕ, Фінляндія (13,4%), Нідерланди (12,6%), тоді як унизу списку розташувалися Греція (5,3%), Литва (5,5%), Польща та Хорватія (6,6%).