НБУ - про фінансовий стан банківської системи під час війни

Все про економіку та фінанси

НБУ в своєму звіті констатує, що в І кварталі напад росії суттєво змінив умови функціонування банківського сектору. Своєчасні кроки банків та НБУ для забезпечення безперебійної роботи фінустанов та системи електронних платежів дали змогу пройти перші місяці війни з помірними втратами для фінансового сектору.

Обсяг коштів клієнтів у банках зріс, що забезпечувало стабільно високий рівень ліквідності попри воєнні ризики. Невеликий відплив коштів населення у перші два місяці року через інформаційний тиск компенсувався зростанням депозитів у березні. Водночас частка коштів на вимогу оновила максимум. Кошти корпорацій під час війни зменшилися, найбільше в іноземній валюті. Переважно це відбулося через подальші виплати зарплат за одночасного зменшення виручки.

Після початку повномасштабної війни населення знизило попит на кредити. Натомість помірний попит на кредитні ресурси з боку корпорацій зберігся. Кредитуванню бізнесу сприяла держава, поліпшивши умови участі в урядових програмах.

Як зауважує регулятор, сектор залишався операційно прибутковим попри воєнні дії, однак необхідність формувати резерви під очікувані втрати зумовили його збиток. Надалі головним фактором впливу на фінансовий стан банків буде реалізація кредитного ризику, що суттєво знизить капітал банків. Проте НБУ не застосовуватиме до банків заходів впливу за недотримання вимог до капіталу та ліквідності під час воєнного стану, а після його завершення надасть достатньо часу для відновлення стійкості.

Структура сектору

У відповідь на агресію росії в лютому 2022 року були ліквідовані АТ “Міжнародний резервний банк” і ПАТ “Промінвестбанк” – два дочірніх банки російських фінансових корпорацій з державним капіталом, на початок року вони мали 2% чистих активів банківського сектору. Тому станом на кінець березня в Україні працювало 69 банків. Активи сектору скоротилися насамперед за рахунок іноземних та приватних фінустанов. Баланси державних банків були стійкішими до шоку, тому їхня частка у чистих активах та коштах фізосіб за квартал зросла на 1.1 в. п. та 0.4 в. п. до 47.8% та 55.9% відповідно. Своєю чергою зріс і рівень концентрації сектору.

Активи

Чисті активи платоспроможних на кінець березня банків зменшилися за І квартал на 2.2%. Дві складові скоротилися найдужче: депозитні сертифікати НБУ та ОВДП. Динаміка кредитного портфеля клієнтів була нерівномірною, проте в цілому у січні – березні він зріс.

Чисті гривневі кредити суб’єктам господарювання за квартал зросли на 4.8%, а валютні – на 2.2% у доларовому еквіваленті. Найвищі темпи зростання гривневого кредитування за квартал продемонстрували державні банки – понад 10%. Весь приріст кредитного портфеля забезпечили перші два місяці кварталу, натомість у березні чисті гривневі позики зменшилися на 0.6%, а валютні – на 1.9%. У річному обчисленні чистий кредитний портфель зріс на 39.7% у гривні та на 18.4% в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті). Найактивніше залучали позики державні корпорації.

За перші два місяці року обсяги чистого роздрібного кредитного портфеля збільшилися на 5.8%. Однак зменшення обсягу кредитів у березні нівелювало попереднє зростання і в цілому за квартал чистий гривневий портфель зріс лише на 0.7% (+30.1% р/р). Під час воєнного стану кредити надавалися лише на поточні потреби клієнтів, натомість в іпотечному сегменті та на купівлю авто кредитування майже не здійснювалося.

Динаміку непрацюючих кредитів визначали два різноспрямованих фактори. У лютому частка непрацюючих кредитів суттєво знизилася через ліквідацію двох банків з державним російським капіталом. А в березні фінустанови почали поступово визнавати погіршення якості кредитів, спричинене повномасштабними бойовими діями, і ця частка трохи зросла. В цілому за І квартал питома вага непрацюючих кредитів знизилася на 3 в. п. до 27.1%.

Рівень покриття всіма резервами непрацюючих кредитів зріс на 5.8 в. п. до 108%. Водночас нині оцінка кредитного ризику та резервів для банків все ще ускладнена значною економічною невизначеністю, а за багатьма позиками тривають кредитні канікули. Тож визначити обсяг кредитів, що перестануть обслуговуватися внаслідок воєнної агресії, можна буде лише за декілька місяців.

Фондування

Зобов`язання платоспроможних на кінець березня банків за I квартал незначно зменшилися здебільшого через відплив коштів суб’єктів господарювання. Водночас кошти фізосіб помітно зросли. Загалом депозити клієнтів і надалі залишаються головним джерелом фондування банків (84% зобов`язань). Частка коштів НБУ в структурі зобов’язань зросла за квартал на 1.8 в. п. до 7.1%, чому сприяв вищий попит на інструменти підтримки ліквідності банків в умовах воєнного стану.

Обсяги гривневих коштів фізичних осіб за квартал збільшилися на 10.8% (+24.6% р/р). Найсуттєвішим за квартал став приріст у ПриватБанку, що забезпечив половину номінального приросту гривневих коштів. Зауважимо, що зростали лише кошти на вимогу (одразу на чверть за квартал), тоді як строкові кошти зменшилися на 7.5%. Половину нових строкових депозитів клієнти відкривали на строк до трьох місяців, хоча до початку війни вони становили лише третину. Обсяг вкладів фізичних осіб в іноземній валюті зменшився за квартал на 8.6% (у доларовому еквіваленті).

Кошти суб’єктів господарювання в національній валюті за I квартал знизилися на 13.1% внаслідок відпливу коштів з усіх груп банків, хоча в річному вимірі зросли на 12.4% р/р. Найсуттєвіші відпливи гривневих коштів бізнесу спостерігалися у перші два тижні війни. Відтоді відбулася зміна тенденції і депозити повільно зростали. Обсяг валютних коштів бізнесу за квартал зменшився на 10.6% в доларовому еквіваленті.

Рівень доларизації коштів клієнтів за квартал залишився практично незмінним. У бізнес-сегменті він зріс через знецінення гривні. Водночас у роздрібному – знизився внаслідок значного накопичення гривневих коштів фізосіб за одночасного зменшення валютних.

Процентні ставки

Із початком повномасштабної фази війни з росією НБУ зберігає облікову ставку на рівні 10% річних. Упродовж кварталу на 1.5 в. п. зросли ставки за гривневими коштами бізнесу, за якими були помітні відпливи. Натомість через помітний приплив коштів населення та низьку роль цінових стимулів в умовах війни, банки знижували вартість депозитів населення. Середня ставка за 12-місячними депозитами населення у гривнях опустилася до 8.8% річних, а спред між тримісячними та річними депозитами скоротився до 1.4 в. п. Середні ставки за депозитами в доларах США повернулись у межі до 1% річних.

Суттєве збільшення кредитного ризику штовхало в гору вартість гривневих позик суб’єктам господарювання – до 13.1% річних. Більшою мірою подорожчання торкнулось великих підприємств, які генерують ризик концентрації для банків. Натомість ставки за кредитами населенню внаслідок запроваджених кредитних канікул значно знизилися – на 5.5 в. п. до 23% річних. До того ж на них вщух попит в умовах воєнного стану.

Фінансові результати і капітал

У І кварталі банківський сектор вперше з 2017 року отримав загальний збиток. Фінансовий результат системи становив мінус 0.16 млрд грн через збиток у березні в розмірі 10.1 млрд грн. Це відбулось у результаті збільшення відрахувань до резервів під очікувані ризики внаслідок війни в обсязі 21.6 млрд грн, три чверті з яких сформовані в березні. Кількість збиткових банків за квартал зросла з п’яти до 25 установ, їхній сукупний збиток становив 6 млрд грн. До числа збиткових потрапили два державних банки. Водночас ПриватБанк заробив понад 60% прибутку прибуткових банків.

У І кварталі банки були операційно прибутковими, але в березні з активізацією воєнних дій зростання операційного доходу уповільнилося. Попит на кредити та банківські послуги знизився. Скорочення обсягів торгівлі товарами та послугами в країні потягнуло за собою зниження сум розрахунків – ключової бази комісійних доходів банків. Зі свого боку більшість банків запровадили кредитні канікули та знизили розмір комісій.

Сукупно це мало негативний вплив на основні складові операційного доходу. Зростання чистого процентного доходу в березні сповільнилося до 17% р/р порівняно з 35% р/р за січень-лютий 2022 року. Чистий комісійний дохід скоротився за І квартал на 13% р/р через падіння в березні на 58% р/р.

Сукупно за квартал співвідношення операційних витрат і операційного доходу (CIR) без переоцінки цінних паперів, валюти та деривативів становило 54.4% порівняно з 50.7% торік.

НБУ - про перспективи та ризики банківського сектору:

"Нині кредитний ризик є одним з найсуттєвіших для банків. Вплив бойових дій та економічного спаду на якість кредитів розтягнеться в часі. Тож остаточні обсяги втрат від погіршення обслуговування позик можна бути визначити лише з часом. Поточна ситуація потребує від банків ретельної оцінки фінансового стану боржників, виваженого використання інструментів кредитних канікул та своєчасної реструктуризації позик для клієнтів, які цього потребують. Водночас фінустанови мають зберігати консервативні підходи до оцінки ризиків та відображати справжній стан кредитного портфеля у звітності. Навіть якщо збитки призведуть до порушення вимог до капіталу, НБУ не застосовуватиме за це заходів впливу до фінустанов у період воєнного стану та декілька місяців після його завершення. Затягування з відображенням втрат може призвести до необхідності одномоментного їх визнання в майбутньому та різкого погіршення фінансового стану банків.

Помірний попит на банківські продукти, погіршення якості кредитного портфеля та відповідне зниження доходів банків посилить ризики прибутковості. Фінустанови мають пристосувати свої бізнес-моделі до роботи в умовах значного економічного спаду, зберігаючи операційну ефективність. Нині її, серед іншого, забезпечує низька вартість фондування. Завдяки тому, що не було суттєвих відпливів коштів, фінустановам майже не довелося підвищувати депозитні ставки. Проте зміна структури фондування надалі може посилювати процентні ризики.

Для стабілізації валютного ринку НБУ запровадив численні обмеження та зафіксував обмінний курс до долара США. Такі заходи є тимчасовими, їхня тривалість залежатиме від стану валютного ринку. Фіксація курсу не має приспати увагу банків до управління валютними ризиками. Починаючи з травня ліміти валютних позицій банків знижено з 15% до 5% від регулятивного капіталу. Збалансування валютної позиції знизить чутливість до валютного ризику".