Банк "Хрещатик": суди – про протиправну бездіяльність НБУ

Все про економіку та фінанси

30 травня Київський апеляційний адмінсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу НБУ та лишив без змін постанову Окружного адмінсуду м. Києва від 28.02.2017, якою визнано протиправною бездіяльність НБУ щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту інтересів вкладників і кредиторів банку «Хрещатик», «невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу» (цитата) до банку «Хрещатик».

Згідно з судовими матеріалами, 04.04.2016 НБУ відніс банк «Хрещатик» до категорії проблемних строком на 180 днів, встановив для банку обмеження в його діяльності. 05.04.2016 НБУ визнав «Хрещатик» неплатоспроможним. 02.06.2016 НБУ відправив банк на ліквідацію.

В ухвалі Київського апеляційного адмінсуду констатується, що НБУ ще у 2014 році за результатами інспектування за період роботи з 01.03.2011 до 01.05.2014 виявив «дуже великі фінансові проблеми» в банку «Хрещатик» (про конкретні зауваження – див. нижче), які потребували негайного вжиття Нацбанком адекватних та дієвих заходів щодо їх усунення та виправлення недоліків у діяльності банку, стабілізації його фінансового стану.

На думку суду, постанова НБУ від 19.03.2015 №189/БТ "Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" та призначення куратора" не свідчить про адекватність та достатність застосованих відповідачем заходів банківського нагляду щодо поліпшення фінансового стану банку та збереження його активів, враховуючи також те, що згідно з частиною шостою статті 67 Закону України "Про банки і банківську діяльність" особливий режим контролю є додатковим інструментом банківського нагляду, а не основним заходом впливу.

«Зважаючи на встановлені під час інспектування численні порушення, допущені ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик", необхідність негайних конкретних дій служби банківського нагляду, потребу посиленого контролю з боку служби банківського нагляду з метою забезпечення належного вирішення керівництвом проблем банку, необхідність рішучих дій служби банківського нагляду щодо поліпшення стану надходжень та запобігання втраті капіталу, у т.ч. обмеження, зупинення або припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику, беручи до уваги надання законом відповідачу широкого спектру інструментів (заходів) впливу (реагування), колегія суддів приходить до висновку, що Національним банком України допущено протиправну бездіяльність щодо невжиття протягом розумного строку адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" на підставі проведеного інспектування ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" за період діяльності з 01 березня 2011 року по 01 травня 2014 року та встановленої відповідачем рейтингової оцінки CAMELS, що не узгоджується із нормами статті 73 Закону України "Про банки та банківську діяльність" та суперечить головній меті банківського регулювання і нагляду щодо безпеки та фінансової стабільності банківської системи і захисту інтересів вкладників і кредиторів», - йдеться ухвалі Київського апеляційного адмінсуду від 30.05.2017.

Разом з тим, нагадаємо, що в квітні Київський апеляційний адмінсуд визнав незаконною постанову НБУ про віднесення банку «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних.

Фонд гарантування декларував намір оскаржити це рішення у Вищому адмінсуді, а також тоді зробив з цього приводу таку заяву: 

"Набрання чинності даного рішення передусім матиме негативні наслідки для вкладників та кредиторів банку. Адже воно фактично легітимізує застосовані акціонерами та інсайдерами банку схеми виведення активів (щонайменше на 3 млрд грн) і ставить під загрозу збереження ліквідмаси банку, кошти від реалізації якої повинні спрямовуватись на задоволення вимог кредиторів.

Рішення про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних було прийнято Національним банком на підставі порушення банком нормативів ліквідності та капіталу. Через брак коштів банк почав затримувати платежі, повідомляли у НБУ. Під час тимчасової адміністрації та ліквідації банку було виявлено численні факти, що свідчать про маніпуляції із активами банку. Так, практично весь корпоративний кредитний портфель (84% на суму 3,4 млрд грн) виявився інсайдерським. А майже чверть усіх активів ПАТ «КБ «Хрещатик» (на суму 1,9 млрд грн) – «сміттєві» цінні папери пов’язаних з банком компаній.

Крім того, за кілька днів до введення тимчасової адміністрації (у період з 30 березня по 4 квітня 2016 року) керівництвом та акціонерами банку було застосовано схему, результатом якої стало згортання заборгованості низки пов’язаних юридичних осіб та вивільнення із-під застави високоліквідного забезпечення вартістю майже 1 млрд грн.

За виявленими фактами маніпуляцій із активами уповноваженою особою Фонду спрямовано заяви до правоохоронних органів. За кількома епізодами – тривають судові процеси. Крім того, було встановлено нікчемність ряду правочинів, здійснених банком у порушення чинного законодавства та результатом яких могло стати виведення ліквідних активів, зменшення ліквідмаси банку, а відтак – і зниження шансів кредиторів банків на повернення своїх коштів.

Велика ймовірність, що саме бажанням зняти з себе відповідальність та уникнути передбаченого законом покарання можна пояснити спроби скасувати рішення про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних. Адже ні про відновлення роботи неплатоспроможного банку, ні про повернення коштів вкладникам та кредиторам банку – не йдеться.

Станом на початок квітня 2017 року вкладникам ПАТ «КБ «Хрещатик» виплачено 2,7 млрд грн гарантованого відшкодування.

За даними НБУ, кінцевими власниками банку є Андрій Іванов (37,44%), територіальна громада міста Києва в особі КМДА (25%), Микола Солдатенко (24,24%) та низка міноритарних власників".

Як писав Finbalance, ДФС підозрює структуру А. Іванова у виведенні нерухомості із застави банку за сприяння комунальних структур міста Києва.

Коментарі екс-глави правління банку «Хрещатик» Дмитра Гриджука щодо інформації про сумнівні операції фінустанови див. тут.

Про зв`язки акціонерів банку «Хрещатик» з «Індустріалбанком» та «Експрес-Банком» див. тут.

Фрагмент ухвали Київського апеляційного адмінсуду від 30.05.2017 щодо результатів інспектування Нацбанком банку «Хрещатик» за період роботи з 01.03.2011 до 01.05.2014:

«Результати інспектування ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" свідчать про високий рівень кредитного ризику, з огляду на: значну частку негативно класифікованих активів; наявність концентрації в кредитному портфелі; недостатню якість забезпечення; значного валютного ризику; незадовільної якості нарахованих доходів.

Розмір регулятивного капіталу недостатній для дотримання економічного нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2), нормативу співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3), нормативу (коефіцієнту) співвідношення регулятивного капіталу до зобов`язань банку (Н3-1), нормативу Н7 та нормативу великих кредитних ризиків (Н8).

За результатами інспектування чистий операційний дохід має від`ємне значення, що свідчить про неефективність операційної діяльності банку. Параметри ризику ліквідності, визначені інспектуванням, несуть загрозу спроможності банку своєчасно та у повному обсязі виконувати свої зобов`язання у майбутньому. Кількість ринкових ризиків значна. Інспектуванням встановлений недостатній рівень контролю за підготовкою та складанням статистичної звітності. Внутрішня нормативна база Банку потребує доопрацювання. Якість управління СУІБ на дату інспектування потребує вдосконалення.

За результатами комплексного інспектування, яке проведено Національним банком України станом на 01 травня 2014 року за період діяльності ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" з 01 березня 2011 року по 01 травня 2014 року, встановлено загальну оцінку за рейтинговою системою CAMELS як "4", в тому числі за компонентами: "Капітал" (C) - "4"; "Активи" (A) - "4"; "Менеджмент" (M) - "4"; "Надходження" (E) - "4"; "Ліквідність" (L) - "3"; "Чутливість до ринкових ризиків" (S) - "3".

CAMELS - це американська рейтингова система оцінки банків, створена в 1978 році. В Україні порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS встановлювався постановою Національного банку України від 05 травня 2002 року №171 та постановою Правління Національного банку України від 31 серпня 2007 року №312.

Зокрема, основою рейтингової системи CAMELS є оцінка ризиків та визначення рейтингових оцінок за такими основними компонентами: Достатність капіталу (C); Якість активів (A); Менеджмент (M); Надходження (E); Ліквідність (L); Чутливість до ринкового ризику (S).

Рейтингова оцінка достатності капіталу "4" свідчить про те, що банк має значні проблеми, які призвели до того, що капітал неспроможний захистити банк від ризиків, пов`язаних з його операціями, має значні збитки від кредитних операцій та/або від операцій з цінними паперами, та/або валютних операцій, та/або його витрати значно перевищують доходи і мають тенденцію до зростання, банк має високий рівень негативно класифікованих активів. Банк може дотримуватися (за результатами безвиїзного нагляду) або не дотримуватися нормативів капіталу, але за результатами інспекційної перевірки очевидно те, що його капітал недостатній для покриття ризиків за активними операціями. Якщо керівництво та/або акціонери не зможуть вжити негайних заходів для виправлення недоліків і порушень, то банк може стати неплатоспроможним у найближчому майбутньому. Банк з рейтинговою оцінкою достатності капіталу "4" потребує суворого контролю служби банківського нагляду щодо вжиття керівництвом та/або акціонерами банку відповідних заходів для покращання якості активів і підвищення рівня достатності капіталу.

Рейтингова оцінка якості активів "4" свідчить про те, що банк має значні недоліки в діяльності, які можуть призвести до суттєвого погіршення стану капіталу банку та його неплатоспроможності, якщо їх негайно не виправити. Активи банку з рейтинговою оцінкою якості активів "4" мають одну або кілька з таких характеристик: обсяг нестандартних активів (у тому числі кредитів, крім класифікованих "під контролем") за результатами інспекційної перевірки продовжує зростати, призводить до зменшення регулятивного капіталу та може призвести до неплатоспроможності, якщо не вжити негайних заходів щодо виправлення ситуації; обсяг активів з негативною класифікацією з урахуванням сформованих резервів під ці активи наближається до граничного значення (співвідношення між обсягом негативно класифікованих активів з урахуванням резервів під ці активи та сукупними активами менше ніж 60 відсотків); обсяг нестандартних кредитів (особливо кредитів з негативною класифікацією) значно перевищує резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями і становить загрозу капіталу; інші активи становлять загрозу втрати капіталу і можуть призвести до неплатоспроможності банку. Служба банківського нагляду має приділяти особливу увагу такому банку для того, щоб забезпечити негайні заходи щодо виправлення недоліків з боку його керівництва.

Рейтингова оцінка менеджменту "4" свідчить про те, що банк має значні недоліки, пов`язані з більшістю факторів. Потрібні рішучі дії служби банківського нагляду, що спрямуватимуться на те, щоб керівництво банку негайно вжило заходів щодо усунення проблем. Національний банк або спостережна рада банку повинні розглянути заходи щодо повного або часткового відсторонення голови, його заступників та/або членів правління (ради директорів), головного бухгалтера та/або його заступників від обійманих посад. Рейтингова оцінка менеджменту "4" встановлюється в разі виявлення значних зловживань у практиці кредитування інсайдерів, інвестиційній діяльності, недотримання облікової та процентної політики, ігнорування вимог Національного банку, у тому числі з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, якщо дії або бездіяльність керівництва завдали такої шкоди фінансовому стану банку, що він опинився під загрозою неплатоспроможності, та/або призвели до звинувачення банку в сприянні легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Банк з рейтинговою оцінкою надходжень "4" має дуже великі проблеми з надходженнями. Банк може мати прибуток, однак недостатній для підтримки на потрібному рівні резервів під активні операції та забезпечення зростання рівня регулятивного капіталу відповідно до нормативних вимог, також значна питома вага витрат може бути, наприклад, за обслуговування субординованого боргу. Без негайних виправних заходів витрати (збитки) банку можуть зрости настільки, що це загрожуватиме його платоспроможності. За таких умов керівництво банку має вжити негайних заходів для підвищення та оптимізації рівня доходів, посилення контролю за витратами. Також потрібні рішучі дії служби банківського нагляду щодо поліпшення стану надходжень та запобігання втраті капіталу, у тому числі обмеження, зупинення або припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику, та висунути керівництву банку вимоги щодо зменшення темпів зростання активів (крім зростання обсягу активів, що пов`язане зі збільшенням статутного капіталу).

Рейтингова оцінка ліквідності "3" свідчить про те, що банк має суттєві недоліки, пов`язані з одним або кількома факторами. Підхід керівництва банку з рейтинговою оцінкою ліквідності "3" до управління ліквідністю спрощений і це призводить до того, що в банку часто виникають проблеми з ліквідністю, а також простежується регулярна залежність від міжбанківських кредитів, крім того, в банку обмежені можливості щодо активних операцій - швидкого їх продажу, а щодо пасивних операцій - швидкого залучення нових джерел фінансування. Керівництво банку повинно негайно звернути належну увагу на негативні тенденції та вжити заходів щодо виправлення недоліків для того, щоб банк не втратив здатності виконувати свої поточні зобов`язання. Для цього потрібні відповідні дії служби банківського нагляду.

Банк з рейтинговою оцінкою чутливості до ринкового ризику "3" має неприйнятний рівень ринкового ризику, керівництво демонструє відсутність досвіду або знань і розуміння щодо визначення, вимірювання, здійснення моніторингу і контролю ринкових ризиків. Рейтингова оцінка чутливості до ринкового ризику "3" означає, що примітивний підхід керівництва до управління ринковим ризиком призводить до частого перевищення лімітів (обмежень) та до отримання збитків за окремими операціями. Унаслідок відсутності досконалих (ефективних) процесів управління ринковим ризиком виникають негативні тенденції в операціях, що пов`язані з ринковим ризиком, а також сумніви щодо здатності керівництва негайно вирішити ці проблеми з метою запобігання впливу надмірного ринкового ризику на надходження або на економічну вартість капіталу. Тому потрібний посилений контроль з боку служби банківського нагляду з метою забезпечення належного вирішення керівництвом проблем банку.

Загалом за системою оцінки CAMELS комплексна рейтингова оцінка "4" або "5" свідчить про те, що банки, мають серйозні проблеми, потребують ретельного нагляду і спеціальних оздоровчих заходів. Такі комплексні рейтингові оцінки свідчать про те, що загальна платоспроможність банку під загрозою, потрібні негайні конкретні дії служби банківського нагляду».

За даними Фонду гарантування, станом на 01 травня він витратив 2,72 млрд грн на виплати вкладникам банку "Хрещатик" у межах гарантійної суми (це 97,2% запланованих виплат). 

P.S. За даними НБУ,  упродовж 2014-2017 років він виграв 56 процесів по 22 банках, у яких позивачі вимагали визнати протиправною бездіяльність регулятора щодо банків, визнаних неплатоспроможними чи ліквідованих. При цьому регулятор програв 7 процесів по 5 банкам ("Хрещатик", "Форум", Брокбізнесбанк, Укргазпромбанк, Енергобанк). Ще 55 подібних справ наразі на розгляді у судах різних інстанцій.