Банк Англії за клопотанням НБУ визнав bail-in євробондів Приватбанку на $595 млн

Все про економіку та фінанси

Банк Англії ухвалив позитивне рішення за запитом Національного банку України (НБУ) про законність проведеної наприкінці 2016 року під час націоналізації Приватбанку операції bail-in чотирьох випусків його єврооблігацій, випущених через британську спеціально створену компанію (SPV) Credit Finance plc на $595 млн, пише "Інтерфакс-Україна".

"Відповідно до розділу 89H Банк Англії вирішив визнати bail-in ПриватБанку, і Казначейство Її Величності схвалило це рішення", - йдеться в повідомленні Банку Англії в п`ятницю.

У ньому зазначено, що таке визнання дає право розглядати проведену операцію як bail-in і згідно з англійським законодавством, але водночас не впливає на депозити у британських банках.

Банк Англії уточнив, що, згідно з розділом 89H закону про банківську діяльність 2009 року, він провів аналіз, щоб визначити, чи порівнянний проведений третьою країною bail-in за своїми цілями й очікуваними результатами з режимом банкрутства у Великій Британії. Банк Англії може ухвалити рішення про визнання лише зі схвалення Казначейства Її Величності.

"Визнання не означає схвалення зроблених дій і не має на меті вплинути на якесь правове оскарження цих дій, подане в юрисдикцію країни походження відповідно до законодавства України", - йдеться в документі.

Bail-in - інструмент врегулювання неспроможності, який дає змогу списати або конвертувати акції, борги та інші зобов`язання банку для покриття збитків і рекапіталізації банку. Це також дає змогу покладати збитки на акціонерів і незабезпечених кредиторів шляхом анулювання або зменшення суми їхніх вимог. Цей інструмент знижує ймовірність того, що для порятунку банку знадобляться державні кошти. 

Коментар глави НБУ Кирила Шевченка:

"Вітаю рішення Банку Англії щодо визнання процедури bail-in, проведеної під час націоналізації Приватбанку Національним банком України.

Націоналізація Приватбанку здійснювалася в рамках надійної юридичної процедури, яка повністю відповідає законодавству України та міжнародним стандартам.

У найближчі місяці ми з моєю командою будемо продовжувати працювати над підвищенням підзвітності та прозорості в секторі фінансових послуг України".

З приводу практичного значення рішення Банку Англії директор департаменту ліцензування НБУ Олександр Бевз констатував:

"Компанії - держателі бондів - зареєстровані за англійським правом. Згідно з Банківським Актом ЮК, Банк Англії має право визнавати чи не визнавати дії іноземних регуляторів, які можуть впливати на розгляд спорів в ЮК. Стаття 89Н Recognition of third-country resolution actions. Так як є арбітраж в ЛКАС, то от, власне, НБУ і звернувся до Банку Англії. Тепер це правовий факт, обов`язковий для арбітражу при прийнятті рішення.

Авжеж не можна гарантувати рішення арбітражу, але це рішення Банку Англії є критично важливим для сторони державного банку. Але треба розуміти, що предмет дослідження арбітражу включає велику кількість аспектів".

Контекст

Операція bail-in, яка була проведена під час націоналізації Приватбанку в грудні 2016 року, передбачала фактично списання боргів банку перед низкою кредиторів (у т.ч. пов`язаними особами і держателями євробондів) загалом на 29,4 млрд грн. Тоді після завершення bail-in Мінфін викупив Приватбанк у ФГВФО за 1 грн та "залив" у “статутник” 155 млрд грн (додатковий випуск акцій на цю суму був оплачений держоблігаціями).

09.02.2021 Госпсуд м. Києва задовольнив заяву панамської компанії THEO Worldwide Corp. (держатель євробондів Приватбанку) та залишив без розгляду її позов до Приватбанку (в справі №910/8012/17) про визнання недійсним правочину щодо bail-in.

Раніше Приватбанк повідомляв про рішення лондонського суду щодо виплат для обмеженого кола держателів його євробондів (непов’язаним з екс-акціонерами).

За даними Приватбанку, в ІІ кварталі-2020 він сформував резерви на 6,4 млрд грн у зв`язку з "ймовірністю вибуття ресурсів за результатами розгляду позовів проти банку, пов`язаних із проведеним обміном необтяжених грошових зобов`язань банку перед пов`язаними особами на акції додаткової емісії банку в грудні 2016 року" (цитата).

Заступник глави наглядової ради Приватбанку Артем Шевальов заявляв, що Приватбанк не створював додаткових резервів у судовому спорі з компаніями Суркісів щодо $350 млн (примусове стягнення яких Верховний Суд зупинив у вересні).

Радниця керівника Офісу президента України з банківських питань Вікторія Страхова уточнювала, що резерви, сформовані Приватбанком у другому кварталі 2020 року, розраховані на виплати за єврооблігаціями, що потрапили під bail-in. "Це не під bail-in щодо Суркісів, це під bail-in щодо неколомойської частини євробондів”, - констатувала В. Страхова.

Як писав Finbalance, 14.04.2021 Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги НБУ і Приватбанку та скасував постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.04.2018 (у справі №201/473/17), якою було залишено без змін рішення Жовтневого райсуду м.Дніпропетровська від 05.09.2017 про задоволення позову Олени Боголюбової (екс-дружина колишнього співвласника Приватбанку Геннадія Боголюбова) та стягнення з Приватбанку 15,7 млн дол, 1,84 млн євро і 30,4 млн грн, які були списані з рахунків О. Боголюбової під час націоналізації банку в грудні-2016 в рамках операції bail-in (йдеться про примусову конвертацію вкладів в акції фінустанови).

Суд касаційної інстанції вирішив передати цю справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд вказав, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що О. Боголюбова не є пов’язаною з Приватбанком особою, не розглянувши при цьому рішення комісії НБУ від 13.12.2016 про визнання О. Боголюбової пов’язаною з Приватбанком особою (у ході судового процесу відповідний документ не був наданий банком і регулятором).

“Апеляційний суд не встановив та не дослідив у сукупності всіх доказів, чи є позивачка пов`язаною особою із ПАТ КБ «Приватбанк». При новому розгляді справи слід перевірити вищенаведені обставини”, - йдеться в постанові Верховного Суду від 14.04.2021.

Про судові спори між Суркісами і державою щодо bail-in - туттуттут.

Як писав Finbalance, 20.01.2021 Госпсуд м. Києва задовольнив позов ТОВ "Опт Нафта Плюс" до Приватбанку (в справі №910/9673/17) та зобов’язав відповідача повернути на рахунки позивача 43 млн грн, які в грудні 2016 року під час націоналізації банку були примусово конвертовані в акції Приватбанку (процедура bail-in).

Згідно з судовими матеріалами, ТОВ "Опт Нафта Плюс" раніше називалося ТОВ "Оптімус Плюс". Цю компанію НБУ в грудні 2016 року визнав пов’язаною з Приватбанком особою, що й стало підставою для проведення bail-in.

Натомість Госпсуд м. Києва констатував, що “є підстави вважати, що рішення Комісії Національного банку України від 13 грудня 2016 року №105, яким ТОВ "Оптімус Плюс" визнано пов`язаною з банком особою, було прийнято в цій частині з порушення норм чинного законодавства України”, а тому “відсутність у позивача ознак пов`язаної з банком особи станом на 20 грудня 2016 року свідчить про те, що правочин від 20.12.2016 був вчинений представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з перевищенням повноважень” (цитати).

25.01.2021 Північний апеляційний госпсуд задовольнив апеляційну скаргу колишнього першого заступника глави правління Приватбанку Олега Гороховського та скасував ухвалу Госпсуду м. Києва від 14.07.2020, якою було закрито провадження в справі №910/18211/19 (за позовом О. Гороховського до Приватбанку, Мінфіну, ФГВФО про визнання недійсними договорів про придбання акцій Приватбанку, які були укладені в грудні 2016 року під час націоналізації фінустанови).

Як писав Finbalance, 27.10.2020 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційні скарги Приватбанку і Кабміну та залишив без змін постанову Північного апеляційного госпсуду від 28.07.2020 (у справі №910/17630/19), якою на вимогу ТОВ “Реватіс” було скасовано ухвалу Госпсуду м. Києва від 12.06.2020 про закриття (за клопотанням Приватбанку на підставі т.зв. “антиколомойського” закону) провадження в цій справі (в її рамках ТОВ “Реватіс” подало позов до Приватбанку та Мінфіну про визнання недійсною примусової конвертації вкладів фірми в акції банку в ході націоналізації банку в грудні-2016).

07.10.2020 Верховний Суд також відмовився задовольнити касаційні скарги Приватбанку і Кабміну й залишив без змін постанову Північного апеляційного госпсуду від 21.07.2020 (у справі №910/17541/19), якою на вимогу ТОВ “КС Групп” було скасовано ухвалу Госпсуду м. Києва від 12.06.2020 про закриття (за клопотанням Приватбанку на підставі “антиколомойського” закону) провадження в цій справі (в її рамках ТОВ “КС Групп” теж оскаржує процедуру bail-in, проведену під час націоналізації Приватбанку).

В обох випадках Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції, що суд першої інстанції на стадії підготовчого провадження дійшов передчасного висновку про невірно обраний позивачами спосіб захисту, оскільки вирішення цього питання можливе лише на стадії розгляду спору по суті.

22.07.2020 Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити клопотання Приватбанку щодо закриття на підставі “антиколомойського” закону провадження в справі №910/18074/19, у рамках якої ТОВ “Керуючий адміністратор пенсійних фондів “Паритет” оскаржує примусову конвертацію своїх вкладів у Приватбанку в акції цього банку (операція bail-in), яка була проведена в грудні 2016 року в ході націоналізації Приватбанку.