Арахамія: підписання договору і референдум - лише після того, як РФ виведе війська

Все про економіку та фінанси

Глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, який очолює українську делегацію на переговорах з РФ, в інтерв`ю "РБК-Україна" серед іншого зазначив, що поки російські війська будуть залишатися на територіях, які вони захопили після 23 лютого, жодних договорів і референдумів не буде.

"Наші пропозиції поки на ранній стадії. Ми з самого першого дня сказали: дивіться, ви виводите ваші війська, сідаємо і розмовляємо. Але у цьому випадку у росіян втрачається міцна переговорна позиція, тому вони на це агресивно реагують.

І ми прийняли рішення – ми спеціально на першій зустрічі, на першому питанні запитали: ви у рамках Віденської конвенції рухатися будете? Вони це підтвердили. А Віденська конвенція нам дуже допомагає, оскільки там чітко написано, що якщо договір підписаний під тиском, то він вважається нікчемним. Оскільки вони вже офіційно заявили, що дотримуються норм Віденської конвенції, а міжнародні гаранти взагалі не сядуть за стіл без цього, значить, це наш запобіжник.

Коли ми вийдемо на умовне підписання договору або момент, коли його вже можна серйозно обговорювати, вони повинні будуть повністю піти. І тоді вже сядемо його підписувати, візувати або парафувати.

Це міжнародний запобіжник, не просто наші вимоги або прохання, а необхідні умови, щоб забезпечити робоче підписання цього документа.

<...> Ми говоримо про гарантії не колективної безпеки, а гарантії безпеки саме для України. Напад на Україну у будь-якій формі – збройна агресія, поліцейська операція, все що маячне там можуть придумати, у будь-якому форматі – вважається нападом. І тоді країни-гаранти зобов`язані після проведення консультацій, стеля яких – 72 години, надати необхідну допомогу. Там прямо прописується – у вигляді озброєнь, втручання збройних сил і так далі.

Враховуючи, що у нас є "родова травма" у вигляді Будапештського меморандуму, коли ми думали, що у нас є гарантії, а гарантії виявилися пшиком, ми намагаємося двічі перестраховуватися. Перше – юридично, через ратифікації. Друге – є такий термін "примат", тобто перевага міжнародного права над локальним законодавством. При ратифікації ми вимагаємо затвердити, що цей договір має перевагу над локальним законодавством.

Якщо говорити концептуально, то навіть самі росіяни кажуть, що все стало жорсткішим. Тобто ми згадували статтю 5 НАТО, а самі написали жорсткіше навіть.

Є така концепція "укріпленого нейтралітету", тобто потрібно розраховувати на власну армію, або додатково ще мати гарантії. Тобто, як у Швейцарії, в Ізраїлю, резервна армія, яка може мобілізуватися у великій кількості і дати необхідну відсіч у разі агресії.

Дуже важливо зробити акцент, що ми не йдемо за такою моделлю, що у нас є нейтралітет, і тому ми розслабилися, армія нам не потрібна, нехай наші гаранти про нас піклуються. Ні, як то кажуть, на "бога сподівайся, а сам не плошай". Тому концепція "укріпленого нейтралітету" нам дуже близька".

Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк під час брифінгу теж зазначив, що всеукраїнський референдум, який дасть змогу затвердити положення Договору про безпеку України, буде проведено лише після виведення всіх російських військ із території України, пише "Інтерфакс-Україна".

"Договір про безпеку, для того щоб він був справді зафіксований правильно в міжнародному праві, там процедура буде наступна: референдум в Україні, після цього ратифікація парламентами країн-гарантів та Верховною Радою. Безумовно, референдум не відбуватиметься сьогодні, бо сьогодні у нас воєнний стан. Триває війна. Процедура проведення референдумів в Україні є чіткою і збалансованою, і ми вийдемо на процедуру запуску референдуму лише після того, як російські війська залишать територію України", - сказав Подоляк під час брифінгу в українському медіацентрі в середу.

Водночас він уточнив, що ЗС РФ мають відійти щонайменше на позиції, які вони займали на момент 23 лютого поточного року.

Подоляк також додав, що Договір про безпеку України буде відкритим і всі охочі країни зможуть до нього приєднатися.