Апеляційний суд виніс рішення в "кримському" спорі між Приватбанком і "Фінілоном"

Все про економіку та фінанси

01.06.2021 Центральний апеляційний госпсуд задовольнив апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Фінілон" та скасував рішення Госпсуду Дніпропетровської області від 12.11.2020 (у справі №904/1721/20), яким було задоволено позов Приватбанку до фінкомпанії “Фінілон” та внесено зміни до договору про переведення боргу від 17.11.2014, укладеного між позивачем і відповідачем.

Як зазначається в судових матеріалах, згідно з договором про переведення боргу від 17.11.2014, Приватбанк перевів, а “Фінілон” прийняв на себе виконання зобов’язань щодо сплати кредиторам (вкладникам) грошових коштів, розміщених ними на підставі депозитних договорів та договорів банківського обслуговування, які були укладені структурними підрозділами Приватбанку на території Криму (до його окупації Росією у 2014 році).

“На виконання умов укладеного договору, позивачем було переведено відповідачу грошові зобов`язання на суму 8 237 824 415,02 грн. та відповідно перераховано грошові кошти у розмірі 8 237 824 415,02 грн”, - йдеться в судових матеріалах. Як уточнюється, це “підтверджується відповідними платіжними дорученнями” (цитата).

У ході судового процесу Приватбанк зазначав, що відповідно до п. 4.5 договору, з моменту його підписання ТОВ "ФК "Фінілон" набув статус боржника за договорами вказаними у додатку №1 до договору про переведення боргу. Разом з тим, за твердженням Приватбанку, після переведення боргу, “Фінілон” не виконував свої зобов`язання з виплати коштів вкладникам по депозитним договорам та власникам банківських поточних рахунків, внаслідок чого частиною вкладників, починаючи з 2014 року, були ініційовані судові провадження щодо стягнення з Приватбанку коштів за відповідними договорами, зобов`язання за якими вже були переведені на “Фінілон”.

Госпсуд Дніпропетровської області своїм рішенням від 12.11.2020 визнав укладеною додаткову угоду (від 10.01.2020) до договору про переведення боргу від 17.11.2014, в якій визначено, що “Фінілон” має повернути Приватбанку 39,5 млн грн, які Приватбанк на підставі судових рішень виплатив 110 кримським вкладникам.

Натомість Центральний апеляційний госпсуд у своїй постанові від 01.06.2021, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову Приватбанку, зауважив таке:

“Як вірно зазначив суд першої інстанції такий спосіб захисту прав та інтересів як внесення змін до договору передбачений чинним законодавством, але суд апеляційної інстанції вважає, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки задоволення вимоги про внесення змін до Договору переведення боргу від 17.11.2014 р. не може призвести до захисту або відновлення порушеного майнового права позивача (у разі його наявності), зокрема повернення на його користь коштів по тих депозитних договорах та договорах банківського обслуговування, по яких судами України постановлені судові рішення про стягнення коштів з АТ “КБ “ПриватБанк”.

У справі, що переглядається, задоволення позовних вимог щодо внесення змін в Договір про переведення боргу від 17.11.2014 р. шляхом визнання укладеною додаткової угоди від 10.01.2020 р., умови якої не містить зобов`язання для ТОВ “ФК “Фінілон” щодо повернення означеної суми грошових коштів банку, не призведе до поновлення прав позивача, відновлення його фінансового стану, а отже, такі вимоги не є ефективним способом захисту права позивача, яке потребуватиме додаткових засобів захисту.

Виходячи з обставин цієї справи належним способом захисту позивача буде звернення до суду з вимогами про стягнення з ТОВ ФК Фінілон коштів по тих депозитних договорах та договорах банківського обслуговування, по яких судами України постановлені судові рішення про стягнення коштів з АТ “КБ “ПриватБанк”, якщо позивачу чиняться перешкоди в реалізації вказаного права.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові, тому апеляційний суд не вбачає необхідності надавати оцінку іншим аргументам апеляційної скарги (подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 р. у справі №925/642/19 провадження №12-52гс20)”.

Контекст

Як писав Finbalance, за даними Приватбанку, після 2014 року (тобто в період після окупації Росією Криму) на підставі судових рішень він виплатив кримським вкладникам 750 млн грн (включаючи відсотки і штрафи), “попри те, що зобов`язання з виплати сум за такими депозитами було передано третій особі” (цитата).

“Сума, яку третя особа відшкодувала банку за відповідними депозитами, сплаченими банком, становить 32 млн грн. Компенсацію банк отримував у період до націоналізації протягом 2014-2016 років”, - уточнював Приватбанк у звітності.

За його інформацією, на кінець 2020 року до банку було заявлено ряд позовних вимог вкладниками стосовно повернення депозитів (включаючи відсотки, штрафи та штрафні санкції), що наразі перебувають у провадженні судів України на загальну суму 1,193 млрд грн.

“Під час вирішення цих спорів, у звітному періоді [в 2020 році] деякими судами було вказано на обставини недійсності (нікчемності) однієї із угод переведення боргу між Банком та третьою особою на суму 8,215 млрд грн. Банк оскаржив або найближчим часом у встановлені процесуальні строки оскаржить рішення у цих справах до Верховного Суду або судів апеляційної інстанції”, - констатував Приватбанк.

Він додавав, що на кінець 2020 року мав “умовне зобов`язання в розмірі 5,72 млрд грн (2019 рік: 6,03 млрд грн), пов`язане з припиненням своєї діяльності в Криму, що є непогашеною сумою рахунків клієнтів у Криму при припиненні операцій (тобто станом на листопад 2014 року) за вирахування суми виплаченої та зарезервованої. Імовірність відтоку ресурсів для погашення цих зобов`язань не може бути належним чином оцінена, а обсяг таких зобов`язань не може бути достовірно виміряний банком" (цитата).

На кінець 2013 року на території наразі окупованого Росією Криму працювало 337 відділень, 483 банкомати та 773 терміналів самообслуговування Приватбанку.

15.04.2014 року Верховна Рада України прийняла закон про окуповані території. Крім того, розпорядження НБУ, прийняте 06.05.2014, фактично забороняло українським банкам здійснювати свої операції в Криму.

Як інформував Приватбанку у звітності, в 2014-2016 років він уклав угоди з третіми особами про переведення заборгованості перед клієнтами (депозити та поточні рахунки) та продаж активів, зокрема:

- дві угоди про переведення боргу, за якими банк перерахував суму заборгованості перед клієнтами в Криму у розмірі 8,215 млрд грн у 2014 році (згідно з окремою фінансовою звітністю Банку за 2014 рік) та 7 млн грн у 2016 році. “Для отримання згоди вкладників на переведення боргу, банк розмістив на своєму інтернет-порталі (сайті) повідомлення про переведення, в якому було вказано порядок дій у разі незгоди вкладника з таким переведенням. Заперечень вкладників у передбачений у повідомленні строк банк не отримав”, - зазначав Приватбанк;

- п`ять договорів відступлення права вимоги, за якими банк передав свої вимоги за кредитами, виданими банком фізичним та юридичним особам у Криму, в розмірі 13,622 млрд грн (включаючи штрафи та штрафні санкції). Балансова сума таких позик на дату відступлення склала 6,274 млрд грн (згідно з окремою фінзвітністю банку за 2014 рік: валова вартість 7,508 млрд грн за вирахуванням резерву в розмірі 1,234 млрд грн);

- договори купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна банку, розташованих у Криму;

- договір на обслуговування переданих позик, який тягне за собою зобов’язання банку стягувати виручку за переданими кредитними контрактами та передавати їх третій особі.

Відповідно, банк припинив визнання як активів, так і зобов`язань, переданих третій стороні. Банк визнав чистий збиток після припинення діяльності банку в Криму у 2014 році 155 млн грн.

У 2017 році вже екс-глава правління націоналізованого Приватбанку Олександр Шлапак зазначав, що активи банку в розмірі близько 14 млрд грн в Криму були конфісковані російською окупаційною адміністрацією, “а вкладники приблизно на 10 млрд грн залишилися” (цитата).

При цьому в 2017 році в НБУ заявляли, що після захоплення Росією Криму Приватбанк перевів свої кримські активи та пасиви “на дочірню структуру – компанію «Фінілон»” (цитата). За тодішніми даними регулятора, йшлося “про близько 8 млрд грн кредитів і депозитів". Окремо наголошувалося, що "на момент націоналізації [Приватбанку в грудні 2016 року] на балансі банку не було жодних кримських активів і жодних кримських зобов’язань” (цитата).

Про кримську нерухомість, яку НБУ відсудив у "приватівських" структур (у т.ч. у "Фінілона") та яку захопили російські окупанти, - тут.