Апеляційний суд: ФГВФО має показати Суркісам документи про списання їх коштів у Приваті

Все про економіку та фінанси

27 лютого Київський апеляційний адмінсуд відмовився задовольнити скаргу НБУ та лишив без змін ухвалу Окружного адмінсуду м. Києва від 23.01.2017, якою – в рамках позову родини Суркісів до НБУ, Фонду гарантування й тимчасового адміністратора Приватбанку про визнання протиправним та часткове скасування рішення №105 від 13.12.2016 й наказу №22 від 20.12.2016 – було витребувано низку документів у Фонд гарантування і Приватбанку, у т.ч. належним чином засвідчені копії

- наказу тимчасової адміністрації Приватбанку від 21.12.2016 року №44;
- договору/договорів про придбання акцій з додатками між Приватбанком та фізособою, від імені якої діяв тимчасовий адміністратор;
- договору про продаж 100% акцій Приватбанку між Фондом гарантування і Міністерством фінансів від 21.12.2016 року;
- рішення виконавчої дирекції ФГВФО від 21.12.2016 №2897 «Про припинення тимчасової адміністрації у Приватбанку тощо.

Як писав Finbalance, рішенням №105 від 13.12.2016 комісія НБУ з питань визначення пов`язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами визнала пов’язаними з Приватбанком особами в т.ч. «А-Банк» (підконтрольний братам Суркісам) і ТОВ ФК "Динамо" Київ" (серед бенефіціарів якого – Ігор Суркіс). Наказ тимчасового адміністратора Приватбанку №22 від 20.12.2016 стосувався зупинення/блокування/припинення видаткових (витратних) готівкових та/або безготівкових операцій за поточними, депозитними, кореспондентськими чи іншими рахунками в Приваті.

Апеляційну скаргу НБУ обґрунтовував тим, що документи, витребувані ухвалою про забезпечення доказів, не мають жодного відношення до предмету спору. Водночас фізособа-позивач зазначала, що витребування належним чином засвідченої копії наказу тимчасової адміністрації Приватбанку №44 від 21.12.2016 необхідно для підтвердження або спростування факту списання грошових коштів позивача, що розміщені в Приватбанку; договір/договори про придбання акцій з додатками – для підтвердження або спростування факту обміну грошових коштів позивача на акції додаткової емісії Приватбанку тощо.

Довідково

19-21 грудня Фонд гарантування збільшив статутний капітал Приватбанку на 29,4 млрд грн (до 50,7 млрд грн) – за рахунок примусової конвертації в акції банку вкладів пов’язаних осіб та необтяжених зобов’язань Приватбанку перед юр- та фізособами, що не пов’язані з банком (крім коштів за поточними та депозитними рахунками таких осіб). Це було зроблено відповідно до статті 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Після завершення вказаної операції (т.зв. bail-in) Мінфін викупив Приватбанк у Фонду гарантування за 1 грн та «залив» у статутний капітал банку 107 млрд грн (додатковий випуск акцій на вказану суму був оплачений держоблігаціями).

Як писав Finbalance, зі статистики НБУ випливає, що в жовтні-грудні минулого року обсяг валютних вкладів населення в Приватбанку зменшився на 174,2 млн дол (-5,3%), а юросіб – на 203,6 млн дол (-27,4%). Обсяг гривневих коштів фізосіб у вказаний період зменшився на 3,64 млрд грн (-5,2%), а юросіб – на 6,2 млрд грн (-29%).

За оцінками аналітика групи ICU Михайла Демківа, під bail-in могли потрапити депозити в Приватбанку на суму близько 10 млрд грн. "[Євро]бонди ($555 млн + проценти) = близько 15 млрд. Субборг (без бондів) - ще майже 4 млрд. Всього докапіталізація на 1-му етапі = 29.4 млрд. Лишається 10 млрд. Це дуже груба прикидка", - констатував експерт.

Як писала газета «Дзеркало тижня. Україна», НБУ класифікував кошти, зокрема, структур Суркісів у Приватбанку як вклади пов’язаних осіб. «Сума їхніх [братів Суркісів] "кіпрських" втрат у результаті цієї операції перевищила 200 млн дол. і загалом (з урахуванням внутрішньоукраїнських вкладень) може досягати майже 300 млн (або близько 8 млрд грн в еквіваленті). Навряд чи ці панове мають намір змиритися із втратою левової частки свого багатства, отже, непрості розбірки в міжнародних судах українська держава напевно матиме й по цій лінії», - констатувало ДТ.

Геннадій Боголюбов, який був одним з основних акціонерів Приватбанку до націоналізації (разом з Ігорем Коломойським) у коментарі для VoxUkraine зазначав, що «під каток націоналізації» потрапили кілька сотень мільйонів доларів сім`ї Ігоря Суркіса. "Причому гроші його брата Григорія Суркіса чомусь не чіпали", - говорить Боголюбов.

За його словами, також в капітал Приватбанку пішли накопичення колишньої дружини Боголюбова. "З якою ми розлучилися 11 років тому", - уточнював колишній акціонер банку. «Від націоналізації постраждали ще кілька директорів великих промислових підприємств (Боголюбов перераховує назви - всі вони так чи інакше пов`язані з ним і Коломойським)», - додавало VoxUkraine.

27 грудня Окружний адмінсуд м. Києва відкрив провадження в адміністративній справі за позовом 6 фізосіб до НБУ, Фонду гарантування й тимчасового адміністратора Приватбанку про визнання протиправним та часткове скасування рішення №105 від 13.12.2016 й наказу №22 від 20.12.2016. Водночас 26-27 грудня 6 фізосіб відкликали два аналогічні позови.

За даними агентства «Українські новини», вказані 6 фізосіб - це Ігор Суркіс, Григорій Суркіс, Рахміль Суркіс (батько Ігоря і Григорія), Марина Суркіс (дочка Ігоря), Світлана Суркіс (дочка Григорія) і Поліна Ковалик (дружина Григорія).

Про судові позови "А-Банку" та ФК "Динамо" (підконтрольні Суркісам) до НБУ та Фонду гарантування читайте тут.

За неофіційними даними джерел газети «Дзеркало тижня» в НБУ, акціонери та менеджмент Приватбанку за останній тиждень до націоналізації як фізособи зняли з рахунків у Приватбанку близько 400 млн грн. Зокрема, з картки Ігоря Коломойського нібито було списано в т.ч. 28 млн грн, а відповідні кошти отримані в касі банку.

«За період з 16 по 19 грудня ц.р. валютна ліквідність банку скоротилася на 261 млн дол, а гривнева — на 729 млн. Причому істотний вплив на останню цифру мав не так відплив коштів вкладників, як перерахування пов`язаними особами НЗФ і ЗФЗ на суму 1,5 млрд грн. При цьому із загального зменшення клієнтських коштів на 6,4 млрд грн на частку юросіб припало 5,69 млрд, з яких 4,35 млрд у НБУ відносять на операції пов`язаних осіб. Відплив по коштах фізосіб, таким чином, становив 723 млн грн, з яких 28 млн було отримано в касі банку після списання з картки І.Коломойського. Дрібниця, а приємно?», - констатувало видання. 

Глава НБУ Валерія Гонтарева наголошувала, що операція bail-in відповідає чинному законодавству, яке було узгоджено з МВФ і Світовим банком. "Якщо б ми не зробили bail-in, то сьогодні за рахунок наших всіх платників податків ми б з вами виплачували 1 млрд доларів пов`язаним компаніям пана Коломойського і тим, хто тримає євробонди. Це професійні інвестори, а професійні інвестори повинні були цікавитися життям цієї інвестиції, вони повинні були запитати у пана Коломойського, куди він подів ці гроші", - додавала В. Гонтарева.

У цьому ж контексті заступник глави НБУ Катерина Рожкова додавала, що "зараз питання bail-in як інструменту широко розглядається в Європі". "Там банки теж мають певні проблеми з капіталом. І це питання номер один – як рятувати банки, хто має брати в цьому участь. Наша позиція така, що професійні інвестори мають оцінювати ризики і бути готовими їх понести в разі, якщо з банком, щось трапилося", - зауважувала К. Рожкова.

Як писав Finbalance, 09 лютого Печерський райсуд м. Києва відкрив провадження в справі за позовом компаній Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP до Приватбанку, його глави правління та Міністерства фінансів про зобов`язання вчинити дії – виконувати депозитні договори, укладені цими компаніями з Приватбанком та його кіпрською філією (у частині користування, володіння та розпорядження грошовими коштами).

Суд задовольнив клопотання позивачів та в рамках забезпечення позову зобов’язав Приватбанк і його кіпрську філію належно виконувати депозитні договори, укладені з позивачами - в тому числі, але не виключно в частині виконання зобов`язань щодо нарахування та виплати відсотків за депозитними рахунками цих осіб, а також користування/розпорядження/повернення/виплати грошових коштів, розміщеними на кореспондентських, депозитних, поточних, карткових чи будь-яких інших рахунках цих осіб у Приватбанку та його кіпрській філії до вирішення по суті спору.

Крім того, суд заборонив Приватбанку та його кіпрській філії вчиняти будь-які дії щодо

- зупинення/блокування/припинення готівкових та/або безготівкових операцій та/або не виконання платіжних доручень/розпоряджень (документів) чи щодо будь-якого іншого обмеження користування/володіння/розпорядження грошовими коштами, розміщеними на кореспондентських, депозитних, поточних, карткових рахунках згаданих структур;

- списання/перерахування грошових коштів чи вчиняти будь-які інші операції з грошовими коштами, розміщеними на кореспондентських, депозитних, поточних, карткових чи будь-яких інших рахунках;

- утримання від виконання депозитних договорів.

«Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи», - йшлося в ухвалі Печерського райсуду м. Києва від 09.02.2017.