На кінець 2015 року в Україні стеля касового дефіциту сектору загальнодержавного управління не має перевищити 139 млрд грн. Про це йдеться в Меморандумі про економічну та фінансову політику між Україною та МВФ, який опублікував Фонд.
Як зазначається в документі, вказана сума включає викуп Нацбанком держоблігацій, випущених для рекапіталізації банків та фінансування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зауважимо, що за експертними оцінками, сукупний дефіцит держбюджету в поточному році може сягнути 160-190 млрд грн.
Згідно з Меморандумом, дефіцит «Нафтогазу» в 2015 році має зменшиться до 3,1% ВВП з 5,7% в 2014 році. При цьому в 2017 році дефіцит НАКу має бути повністю ліквідований.
Об’єднаний дефіцит сектору загального державного управління та «Нафтогазу» в 2015 році повинний зменшитися до 7,4% з 10,3% у 2014 році.
До 2018 року дефіцит сектору загального державного управління має знизитися до 2,6% ВВП, при тому, що в 2014 році він становив 4,6% ВВП.
Через девальвацію гривні та здійснення нових запозичень обсяг держборгу України до кінця 2015 року збільшиться до 94% ВВП, а зовнішній борг країни – до 158% ВВП. Водночас до 2020 року очікується зниження рівня держборгу до 71% ВВП.
Нагадаємо, за оцінками НБУ, за підсумками 2014 року сукупний дефіцит держфінансів становив 13,5% ВВП, або 200,7 млрд грн. На цю ж суму уряд здійснив чисті запозичення. Вона включає не лише «офіційний» дефіцит держбюджету (72.0 млрд. грн., або 4.7% ВВП), але й капіталізацію “Нафтогазу”, підтримку банків та ФГВФО за рахунок випуску ОВДП тощо.
Фактично весь цей величезний дефіцит було профінансового за рахунок емісії НБУ: торік загалом Нацбанк монетизував ОВДП на 170 млрд грн, плюс були "квазіфіскальні" платежі по "прибутку" центробанку на 22,8 млрд грн. Це як напряму тисло на курс гривні (через появу в обігу нової гривневої ліквідності), так і опосередковано (зокрема, через скорочення валютних резервів, які хоч і зв`язували частково емісію гривні, проте зменшувалися можливості для підтримки курсу через інтервенції центробанку тощо).
2 березня правління НБУ схвалило низку рішень для стабілізації макрофінансової ситуації. У тому числі було задекларовано намір жорстко обмежити зростання свого портфеля ОВДП, мінімізувавши в такий спосіб фінансову підтримку "Нафтогазу" та держбюджету. Також передбачається "рівномірний квартальний розподіл перерахувань прибутку Нацбанку до державного бюджету з метою недопущення дестабілізації грошового та валютного ринків".
Така декларація, знову ж таки, цілком вписується в положення проекту меморандуму з МВФ щодо підвищення рівня незалежності НБУ. Таким же "реверансом" у бік кредитора останньої надії є скорочення на 4,9 млрд грн — до 60,5 млрд — плану квазіфіскальних відрахувань Нацбанку до держбюджету, яке передбачене в затверджених Радою змінах до держкошторису-2015.
Подібні слова і навіть дії можна лише вітати. Це має сприяти стабілізації ситуації і в економіці загалом, і в банківському секторі, зокрема. Однак бюджетні реалії поточного року можуть внести значні корективи. Особливо, якщо економічна ситуація погіршення в разі нової фази військової агресії Путіна проти України.