Україні до 2018 року може знадобитися фінансування на суму близько 70 млрд дол (включаючи підтримку банківського сектору). Таку думку висловили фахівці Центру макроекономічних досліджень російського Сбербанку.
При цьому вони не виключають певних перебоїв з надходження траншів МВФ через затримки з проведенням реформ в Україні – зважаючи на їх складність та непопулярність серед населення. «У будь-якому разі, схвалених коштів буде недостатньо для задоволення всіх потреб української економіки», - вважають російські економісти.
Нагадаємо, за оцінками МВФ, для покриття фінансового розриву в 2015-2018 рр. Україні потрібні 40 млрд дол, з яких у 2015 році – 21,4 млрд дол. Частково цю «діру» в поточному році закриють кредити від самого МВФ (близько 10 млрд дол) та фінансова підтримка Україні в рамках дво- і багатосторонньої співпраці з іншими міжнародними партнерами (6,3 млрд дол). В останньому випадку йдеться, зокрема, про отримання в 2015 році від ЄС 1,8 млрд дол, від США – 2 млрд дол і т.д.
Таким чином, Україні ще не вистачає у поточному році 5,2 млрд дол.
Як сподіваються в МВФ, це фінансування вдасться отримати в рамках «боргової операції» - реструктуризації існуючих суверенних зобов’язань України (зокрема, по євро бондам, - ред.). Відповідні переговори з кредиторами Мінфін розпочав в п’ятницю, 13 березня.
У Фонді очікують, що реструктуризація держборгу України дозволить в 2016 році забезпечити фінансування на рівні 3,4 млрд дол, в 2017 році – 4,4 млрд дол, в 2018 році – 2,3 млрд дол. Таким чином, в 2015-2018 рр. йдеться про суму 15,3 млрд дол.
За очікуваннями МВФ, відповідна «боргова операція» буде завершена до проведення першого перегляду нової, уже затвердженої, програми Фонду (тобто до середини червня).
Разом з тим у Фонду не виключають, що переговори щодо реструктуризації держборгів України можуть затягнутися, адже деякі кредитори мають великі позиції в конкретних випусках євробондів. З огляду на це, участь кредиторів у борговій операції «може виявитися нижчою від очікувань», констатують в МВФ.
Довідково:
Глава Сбербанку Росії Герман Греф – один з небагатьох представників бізнес-середовища в РФ (тим паче, з держсектору), який хоч і досить стримано, але публічно критикував політику Путіна.
У жовтні на форумі "Росія кличе!" він, зокрема, зазначив, що людей не можна, як в Радянському Союзі, мотивувати ГУЛАГом. "Це мотивація недовга і вона ламається. Люди не можуть створювати творчі продукти, коли у них є нерозуміння поточної економічної політики та бізнес-клімату", - зазначив банкір.
Він також відзначив, згадавши книгу Єгора Гайдара "Загибель імперії", що причиною розпаду СРСР стала "приголомшлива некомпетентність радянського керівництва і в першу чергу - в галузі економіки". "Вони не поважали законів розвитку економіки. Навіть більше - вони їх не знали, зрештою це їх наздогнало. Нам дуже важливо робити уроки з власної історії. Нам не можна допустити повторення тієї ж самої ситуації", - заявив Греф.
Також додамо, що на початку вересня 2013 року російський Сбербанк оприлюднив свої оцінки ймовірності настання валютної кризи в Україні, Білорусі та Казахстані. Згідно з баченням Центру макроекономічних досліджень Сбербанку Росії, станом на кінець другого кварталу 2013 року можливість подібного результату в Україні складала 82%. За їх тодішніми очікуваннями, до кінця 2014 року відповідна ймовірність збільшувалася до 96% і більше. Експерти фінустанови під визначенням "валютна криза" мали на увазі сильне ослаблення нацвалюти до долара США або тиск на валютний курс, який призводить до втрати золотовалютних резервів центробанку і підвищенню реальних процентних ставок. У жовтні 2008 року ймовірність валютної кризи в Україні дослідний центр Сбербанку оцінив у 70%.
Разом з тим слід зауважити, що під час валютної кризи в Росії наприкінці 2014 року директор Центру макроекономічних досліджень Сбербанку Юлія Цепляева «прославилася» через неточні курсові прогнози.
У січні-2014 вона називала божевільними тих, хто побіг в обмінники купувати долари за 35 рублів. «Я серйозно так вважаю! Особисто я свої гроші не побігла нікуди перекладати по 35 рублів - це безумство! І мені дуже шкода людей, які купують долар за 35 рублів, тому що ймовірність, що вони втратять свої гроші, - велика... Імовірність того, що рубль подорожчає, з моєї точки зору, набагато вища, ніж, що він продовжить дешевшати», - говорила Цепляева на початку минулого року.
Цю цитату Цепляевої користувачі соцмереж згадали в жовтні, коли курс долара досяг 50 рублів. Але і тоді вона сказала, що її «не цікавлять долари за такою ціною». «Я долари за таким курсом купувати не буду», - підкреслювала глава ЦМД Сбербанку.
Нагадаємо, що під час валютної кризи в Росії рубль падав до позначки 80 рублів за долар. Наразі він коливається біля позначки 62 рублі за долар.