07 квітня Верховна Рада прийняла в цілому законопроект №2515, в якому передбачено внесення змін до закону «Про Рахункову палату» (РП) та закріплення за цим держорганом повноважень щодо контролю за надходженням коштів до держбюджету.
Необхідність прийняття документу його автори – С. Кубів (Блок Петра Порошенка) та І. Крулько ("Батьківщина") – обґрунтовували потребою приведення закону про РП у відповідність зі статтею 98 Конституції, в якій зафіксовано, що ця держструктура здійснює контроль від імені Верховної Ради за надходженням коштів до держказни та їх використанням. Крім того, як вказується в пояснювальній записці до законопроекту, його ухвалення дозволить Україні отримати кредит від Світового банку у сумі 500 млн дол. та уряду Японії – на 300 млн дол.
Принагідно нагадаємо, що саме міжнародні партнери України спонукали офіційний Київ у 2013 році до закріплення в статті 98 Конституції норми про контроль Рахункової палати не тільки над витратами держбюджету, але й над його доходами. Це, власне, була умова Євросоюзу для підписання Угоди про асоціацію з Україною.
При цьому звернемо увагу на висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради щодо законопроекту №2515, в якому вказується, що одночасно з його прийняттям доцільно було б чітко визначити, які саме повноваження щодо контролю за надходженням коштів до державного бюджету покладатимуться на Рахункову палату. Адже, наприклад, відповідно до вимог Податкового кодексу повноваження щодо контролю за сплатою податків, зборів та платежів покладаються на Державну фіскальну службу.
Сумнівів у підписанні Президентом законопроекту №2515 майже немає, з огляду на його «кредитний» підтекст і, зокрема, на той факт, що один з авторів документу – С. Кубів – представник П. Порошенка у Верховній Раді. А тому наразі лишається досить значний простір для фантазії, як саме співробітники Рахункової палати освоюватимуть нові повноваженням, які чітко в законодавстві не прописані. Зважаючи на вітчизняні реалії, доводиться не виключати, що на практиці повноважень може виявитися під зав`язку, адже є можливість посилатися на дуже розмиті формулювання про «контроль над надходженнями до бюджету». Що в свою чергу може призвести до посилення адміністративно-фіскального тиску на бізнес.
Разом з тим, в парламентському комітеті з питань бюджету звертають увагу, що наразі триває робота щодо підготовки до другого читання законопроекту про нову редакцію закону про Рахункову палату №2072. Цей документ уже був прийнятий у 1-му читанні 5 березня поточного року. І він включатиме врегулювання питання, порушеного у законопроекті №2515.
Відзначимо, що шанси на прийняття законопроекту №2072 і в другому читанні з наступним його підписанням главою держави теж досить високі, з огляду знову ж таки на те, що це вимога західних кредиторів, плюс цей документ до парламенту особисто вніс Президент.
У цьому документі передбачено, що Рахункова палата здійснює серед іншого повноваження в частині «проведення аналізу ефективності використання суб`єктами господарювання пільг зі сплати до державного бюджету України податків і зборів та впливу пільгових режимів оподаткування на загальний стан надходжень до державного бюджету».
З одного боку, це означає, що додаткового наглядача отримує лише бізнес, який користується податковими пільгами. З іншого боку, Рахункова палата здійснюватиме і контроль (аудит) над роботою фіскальних органів «щодо законності, повноти нарахування, своєчасності сплати і зарахування на єдиний казначейський рахунок податків, зборів (обов`язкових платежів), інших доходів державного бюджету». А це все-таки лишає простір, як мінімум, для опосередкованого ускладнення життя для сумлінних платників податків. Адже, умовно, Рахункова палата може вимагати якісь додаткові довідки, інформацію від податківців і митних органів, а ті в свою чергу додатково звертатимуться до підприємців.
Безумовно, передчасні висновки (тим паче, апокаліптичні) було б передчасно робити, враховуючи хоча б те, що об’єктивно держава через глибоку економічну кризу пішла на певні послаблення для бізнесу з точки зору, наприклад, обмеження перевірок (що хоча й зі значними нюансами, але відповідний мораторій працює). Проте збереження корупції в держорганах спонукає з пересторогою ставитися до перспектив початку робити нового податкового держконтролера, на якому б саме «бюджетно-дохідному» поприщі він не зосередився.