17 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» № 63-VIII, який Верховна Рада ухвалила 25 грудня 2014 року.
Як зауважують фахівці компанії E&Y, закон визначає податковий компроміс як режим звільнення від юридичної відповідальності за заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість та, зокрема, встановлює наступний порядок застосування податкового компромісу:
► податковий компроміс застосовується з урахуванням строків давності (1095 днів) до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року;
► податковий компроміс реалізується шляхом подання уточнюючих розрахунків, в яких визначається сума завищення витрат з податку на прибуток підприємств та/або сума завищення податкового кредиту з ПДВ. Разом з уточнюючим розрахунком подається перелік (опис) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації. Таке уточнення не впливає на розмір податкових зобов`язань контрагентів платника податків;
► сума заниженого податкового зобов`язання сплачується в розмірі 5%, тоді як 95% вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується;
► подання уточнюючого розрахунку можливе як за періоди, щодо яких була проведена документальна перевірка, так і за періоди, щодо яких перевірка не проводилася;
► подання уточнюючого розрахунку за перевірені періоди, скоріше за все, не повинно бути підставою для проведення позапланової документальної перевірки. Подання уточнюючого розрахунку за неперевірені періоди може бути підставою для проведення документальної позапланової перевірки виключно з питань,що стосуються процедури досягнення податкового компромісу;
► рішення про проведення такої перевірки приймається протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку. За її результатами контролюючий орган:
- приймає податкове повідомлення-рішення у разі виявлення порушень податкового законодавства (сплата грошового зобов`язання в такому випадку здійснюється у розмірі 5% виявленого заниження), або
- складає довідку у разі відсутності таких порушень, що підтверджує правомірність визначення сум податкових зобов`язань в уточнюючому розрахунку.
День отримання відповідної довідки або податкового повідомлення-рішення вважається днем узгодження податкового зобов`язання.
► у разі адміністративного та/або судового оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами перевірки в рамках процедури досягнення податкового компромісу, податковий компроміс не застосовується.
► процедура податкового компромісу поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов`язань, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження. В даному випадку досягнення податкового компромісу здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу.
► податковий компроміс можливий у випадках, коли розпочата документальна перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки.
► у рамках податкового компромісу до посадових (службових) осіб платників податків не застосовується адміністративна та кримінальна відповідальність за заниження податкових зобов`язань.
► платники податків мають право ініціювати застосування податкового компромісу протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом (тобто до 16 квітня 2015 року включно).
Процедура його досягнення триває не більше 70 календарних днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку.
Податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов’язань.
► Після досягнення податкового компромісу відповідні податкові зобов`язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.
► До затвердження форми уточнюючого розрахунку для застосування податкового компромісу платник податків має право подати уточнюючий розрахунок за діючою формою з поясненням мотивів його подання.