НБУ підготував постанову про порядок реструктуризації виданих раніше кредитів рефінансування, який може докорінно змінити підходи до видачі регулятором нових позик банкам. Про це пише zn.ua.
Розроблений Нацбанком документ передбачає, що проведення реструктуризації здійснюється шляхом підписання нового кредитного договору, оцінка активів за яким може здійснюватися тільки шістьма компаніями. У перелік обраних аудиторів за пропозицією НБУ увійшли E&Y, PwC, KPMG, Deloitte, Colliers і DTZ. При цьому пропонується встановити наступні коефіцієнти покриття застави після її оцінки: нерухомість - 0,7; цінні папери першого рівня лістингу - 0,7; іпотечні кредити з високою якістю обслуговування боргу - 0,5. Державні ЦБ, валюта і гарантії урядів і банків-нерезидентів з рейтингом не нижче "А-" - 0,9.
Після переоформлення застави у банків буде трохи більше трьох років для повернення всієї заборгованості. Протягом 2014 потрібно буде повернути регулятору не менше 5% всього боргу, у 2015 і 2016 рр. - по 30%, протягом 2017-го - 35%. При цьому погашення потрібно здійснювати помісячно.
Позитивним моментом для банків буде хіба що процентна ставка, яку в НБУ пропонують визначити на рівні облікової +1% і не коригувати. Водночас оцінювача майна банку Нацбанк може визначати самостійно.
Після підписання договору про реструктуризацію комбанк повинен взяти на себе зобов`язання з обмеження низки операцій. Зокрема, не розподіляти дивіденди. Припинити виплату премій і бонусів, крім безпосередньої оплати/винагороди за продаж банківських послуг. Не купувати основні засоби, які не призначені для ведення банківської діяльності (їх можна приймати на баланс внаслідок реалізації прав заставодержателя). Не здійснювати купівлю ЦП, крім державних і гарантованих державою (при цьому можлива реалізація прав заставодержателя).
Також банкам, що пішли на реструктуризацію кредитів рефінансування, буде заборонено достроково погашати свої облігації (викуповувати їх можна за ціною не вище 90% від номіналу), видавати бланкові кредити (крім кредитування фізосіб з граничною сумою 100 тис. грн за раніше виданими позиками і 50 тис. грн - за новими кредитами, міжбанківських кредитів овернайт та операцій з банківськими картами).
«Враховуючи обсяги раніше виданих кредитів, Нацбанк ставить банкірів у досить складне становище. Наприклад, Ощадбанку і "ПриватБанку" потрібно буде повернути регулятору за поточний і наступний роки по 7 млрд грн., "Дельта Банку" - близько 4 млрд. грн. Платити доведеться навіть рекордсмену з неповернення рефінансування - банку "Надра" Дмитра Фірташа - близько 2,6 млрд грн. І "другові Кубіва" Олегу Бахматюку - його "ВіЕйБі" і "Фінансової ініціативи" доведеться повернути близько 4 млрд грн.», - пише zn.ua.
Як зазначає видання, суми, враховуючи серйозний відтік коштів з банківської системи, чималі. І рефінансувати їх комбанкам доведеться в умовах закритих зовнішніх ринків, тільки залучаючи нові вклади фізосіб. "Це призведе до зростання ставок на ресурсному ринку, - вважає один з відомих на фінансовому ринку казначеїв. - Крім того, багато власників банків виявляться перед вибором - або повертати НБУ борги, або банкрутувати свої фінустанови, тому що подібні кредити - особливо видані за пільговими ставками - часто використовувалися для фінансування бізнесу власників банків».
При цьому не до кінця зрозуміла банкірам і схема з поверненням рефінансування, яке не буде реструктуризовано. Наприклад, за інформацією НБУ, з 2008 року було видано стабкредитів на суму 115 млрд грн. З них 91,5 млрд грн. – з 2008 по 2013 роки, а 23,6 млрд грн - в нинішньому році. При цьому банки віддавали регулятору в заставу в основному іпотеку, причому за завищеними цінами. Переоцінка таких кредитів призведе до того, що значна частина рефінансування виявиться не забезпеченою заставами. "Якщо НБУ вимагатиме повернути такі кредити, то це призведе або до смерті частини банків, або до сплеску корупції", - упевнений один з авторитетних фінансистів.
Хоча в цілому ідею повернення раніше виданих кредитів банкіри вважають здоровою. «Потрібно добитися, щоб банки заміщали у своїх пасивах гроші НБУ коштами клієнтів, - упевнений член ради асоціації Український кредитно-банківський союз Ярослав Колесник. - Проте в даному випадку НБУ пропонує надто низьку ставку для використання таких кредитів - вона повинна бути не менше 1, 5 облікових ставок, щоб банкіри були зацікавлені в заміщенні ресурсів НБУ і не було випадків використання стабілізаційних кредитів для розвитку бізнесу».