14 липня у Верховній Раді був зареєстрований урядовий законопроект №2352а «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування суб`єктів господарювання, що здійснюють видобування газу природного)». Його розробник – Мінфін.
У документі пропонується скоротити рентні ставки з 55% для родовищ, глибина яких менша 5000 м, та 28% для родовищ, глибина яких більша 5000 м., до 29% та 14% відповідно, та запровадити ці ставки вже з 1 жовтня 2015. Окрім того, для нових родовищ з 1 січня 2016 р пропонується запровадити рентні ставки на рівні 20% та 10% відповідно, зі збереженням існуючої ставки податку на прибуток, та додаткової надбавки до податку на прибуток в розмірі 30%. Як запевняли в Мінфіні, такий фіскальний стимул для галузі може забезпечити зростання видобутку природного газу у 2016-2020 рр. у 2-2,5 рази.
Редакція Finbalance отримала коментар щодо урядової ініціативи в співголови Фонду енергетичних стратегій Дмитра Марунича. Від фахівцям ми почули, що, як виявляється, нинішні високі рентні платежі не є такими вже «вбивчими» для видобутку газу в Україні (хоча, звичайно, не можна сказати, що вони стимулюють приватний капітал робити інвестиції в цю сферу). При цьому перспективу зниження ренти Д. Марунич називає результатом «потужної лобістської кампанії із залученням західних джерел впливу на уряд», яку провели приватні компанії.
Finbalance: За Вашими оцінками, чи справді нинішнє податкове навантаження на газовидобувні компанії є зависоким і таким, що фактично унеможливлює ведення повноцінної господарської діяльності (спонукає до скорочення видобутку, дестимулює розвиток нових родовищ тощо)? Які компанії можуть його «потягнути», а які – ні? Чому?
Д. Марунич: Поточні ставки рентної плати, база для їх обчислення (6600 грн/тис куб м - ціна, що дорівнює граничному рівню ціни на природний газ, що реалізується промисловим споживачам, який встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики) та стан внутрішнього газового ринку не сприяють діяльності приватних газовидобувних компаній.
Відсутність можливості експортувати газ (Мінфін та Міненерго блокують видачу відповідних ліцензій) та падіння рівня промислового виробництва створили ситуацію, за якої приватні компанії змушені продавати газ з дисконтом від граничної ціни до 1500 грн/тис. куб. Відповідно, після сплати податків, на всі капітальні та операційні видатки у них залишається менше 1000 грн на тисячу кубометрів.
Разом з тим, у першому півріччі 2015 р. приватні компанії збільшили видобуток газу на 9%, тобто говорити про те що поточні рентні платежі «вбивають» видобуток є певною мірою перебільшенням. Результатом є зменшення капітальних інвестицій, що призведе до зменшення обсягів буріння та позначиться на додатковому уповільненні темпів зростання видобутку.
При цьому рента на рівні 70% для спільної діяльності робить видобуток газу економічно безглуздим. Зрозуміло, що її було запроваджено для «боротьби з олігархами», які нібито контролюють таку спільну діяльність з «Укргазвидобуванням» та меншою мірою з «Укрнафтою».
Аналогічний показник ренти для газу, що видобуває «Укргазвидобування» також не стимулює видобуток, але компанія має значну кількість інших проблем, наприклад, поточні борги «Нафтогазу», вирішення яких дозволить інтенсифікувати видобуток. Крім того, не треба забувати, що надходження ренти від держкомпаній планується витратити на фінансування субсидій малозабезпеченим громадянам.
Наскільки обґрунтованою, на Вашу думку, є пропозиція уряду щодо зниження ренти? Чи не занадто вона радикальна? Чим така «радикальність» зумовлена? Чи пов’язуєте відповідні пропозиції Кабміну, зокрема, із згортанням діяльності в Україні компанії Chevron?
Chevron працювала в Україні у рамках УРП [угода про розподіл продукції, - ред.], яка визначала особливі умови оподаткування. Таким чином, я не вбачаю жодного зв’язку.
Приватні компанії провели потужну лобістську кампанію із залученням західних джерел впливу на уряд, до якої увійшли навіть представники МВФ.
Врешті-решт, реформа лише частково стала поверненням до ставок ренти, що діяли до серпня 2014 року, як того, переважно, вимагали приватники. Для нових проектів, починаючи з 1 січня 2016 року запроваджується [у разі прийняття урядового законопроекту, - ред.] надбавка до податку на прибуток – 30% із розширенням бази оподаткування та встановити ставки рентної плати за користування надрами у розмірі 20% та 10% в залежності від глибини видобутку. Нова методика оподаткування є прив’язаною до фінрезультатів роботи суб’єктів ринку, яку можна вважати більш справедливою.
Чи допоможуть відповідні законодавчі ініціативи підвищити видобуток газу в Україні? За рахунок, передусім, приватних чи державних структур? Як швидко це може статися? Про які обсяги йдеться?
До державних структур цей законопроект не має жодного стосунку.
Важко прогнозувати, наскільки можуть зрости темпи видобутку газу після повернення до старих ставок ренти. Як вже зазначав, для нормальної роботи їм також потрібний прозорий ринок газу у країні та недискримінаційні умови його реалізації як всередині Україні, так і за експортними контрактами.
Певною мірою від збільшення капітальних інвестицій має «покращити» і окремим підприємствам реального сектору країни: наприклад виробникам труб, хімічної продукції.
Які вбачаєте фіскальні ризики для держбюджету в короткостроковій перспективі? Скільки коштів може недоотримати держказна до кінця 2015 року? В 2016 році?
У 2016 році держбюджет недотримає від зменшення ренти біля 4 млрд. грн. У поточному році втрати сягнуть більше 0,5 млрд грн.
Ймовірно, що за умови дефіциту бюджету та зростання видатків на оборону уряд буде змушений шукати варіанти компенсації. Не виключено, що за рахунок посилення податкового навантаження на бізнес або збільшення акцизів на алкоголь та тютюн. Я як громадянин проти.
За Вашими оцінками, чи можуть у зв’язку з цим виникнути непорозуміння з МВФ? Чи не ставить законопроект №2352а під загрозу фінансування субсидій для населення для компенсації підвищення тарифів на газ?
Ні, наскільки мені відомо, представники МВФ брали участь у консультаціях з Мінфіном під час розробки законопроекту. Загрози немає, оскільки документ не стосується держкомпаній.