Ще восени минулого року виконавчий директор UniCredit Федеріко Гіццоні зізнавався, що італійська група вивчає можливість продажу «Укрсоцбанку» (який, нагадаємо, разом з банком «Унікредит» об’єднався в UniCredit Bank). У січні ж поточного року глава UniCredit у країнах Центральної і Східної Європи Джанні Франко Папа запевняв, що переговори про продаж не ведуться. Проте в березні у звітності UniCredit Bank Austria за 2013 рік «Укрсоцбанк» таки класифікувався групою як актив, утримуваний для продажу.
Вихід однієї з провідних фінансових груп Європи з вітчизняного ринку був би, звичайно, небажаним сценарієм для України. І добре, що, принаймні, на поточний момент це не відбулося. Хоча, не виключено, італійці просто не знайшли покупця, який був би готовий запропонувати більш-менш пристойні гроші.
Наразі на мотивацію UniCredit лишатися/не лишатися на українському ринку впливають різноспрямовані фактори. З одного боку, перемога Євромайдану, зближення України з ЄС, проведення президентських та парламентських виборів дають надії на поліпшення інвестиційного клімату, відновлення зростання економіки, поліпшення захисту прав кредиторів, судову реформу і т. д. З іншого боку, війна, глибока девальвація гривні та економічний спад навряд чи можуть підвищувати зацікавленість у тому, щоб і далі працювати в Україні.
По факту перед фінансовою групою постала дилема – зціпити зуби заради гіпотетичних стратегічних вигод (у горизонті за кілька років) чи вже не ризикувати, пакувати валізи і зі значними збитками (як у випадку, наприклад, німецького Commerzbank) виходити з ринку. До якого з варіантів можуть схилятися акціонери UniCredit Bank?
Фінансова звітність як дзеркало намірів
Збиток банку лише за ІІІ квартал становив 1,56 млрд грн. (за 1-е півріччя був прибуток 13,1 млн грн.). Одна з основних причин цього – значні відрахування в резерви під знецінення кредитів (1,485 млрд грн; за 9 місяців – 1,976 млрд грн), а також негативний результат від переоцінки валюти (-198,7 млн грн; за 9 місяців – 970,95 млн грн). Досить незначна ложка меду в бочці дьогтю – позитивний результат від операцій з валютою: у ІІІ кварталі – 39,4 млн грн, за 9 місяців – 148,1 млн грн.
Крім нарощування резервів, індикатором зростання проблемної заборгованості в портфелі UniCredit Bank є також більш ніж активне скорочення процентних доходів (передумов для чого, звичайно, вистачає – від погіршення загалом фінансового стану позичальників у країні до таких конкретних регіональних «історій» як російська окупація Криму, бойові дії на Донбасі тощо).
У липні-вересні поточного року процентні доходи банку становили 573,3 млн грн., що в 1,8 рази менше, ніж за аналогічний період минулого року. За 9 місяців-2014 вони склали 2,65 млрд грн., що на 13,9% менше, ніж за цей же період 2013 року. При цьому процентні витрати UniCredit Bank у ІІІ кварталі склали 590,5 млн грн, що на понад чверть більше, ніж торік у цей період (за 9 місяців – 1,66 млрд грн та 1,57 млрд грн відповідно). Таким чином чисті процентні витрати (перевищення процентних витрат над процентними доходами) в ІІІ кварталі склали 17,5 млн грн. (торік – 553,4 млн грн). Водночас за 9 місяців чистий процентний дохід (перевищення процентних доходів над процентними витратами) становив 988,2 млн грн. (торік – 1,5 млрд грн).
Додаткове випробування для UniCredit Bank – значний відтік депозитів населення, якому не зміг запобігти і статус банку із західним капіталом (що традиційно є додатковим фактором посилення довіри з боку клієнтів). Хоча, слід відзначити, динаміка зниження валютного портфелю коштів фізосіб в цілому відповідала «середній температурі» по банківській системі, а гривневого – була навіть дещо кращою.
З урахування зміни офіційного курсу гривні, валютні вклади фізосіб у доларовому еквіваленті могли скоротитися в банку за три квартали на суму близько 206,4 млн дол. (-31,5%), у ІІІ кварталі – на 33,4 млн дол. (-6,9%). Щодо гривневих вкладів, то за 9 місяців вони зменшилися на 727,9 млн грн. (-10,9%), за липень-вересень – на 41,2 млн грн. (-0,7%). Нагадаємо, згідно зі статистикою НБУ, в ІІІ кварталі обсяг гривневих депозитів населення у банківському секторі скоротився 6,5%, за 9 місяців – на 18%. Щодо валютних вкладів, то в липні-вересні «мінус» загалом по ринку склав 10,3%, а за січень-вересень – 33,6%.
Більш суттєвим, ніж загалом по банківській системі, у UniCredit Bank був відтік валютних вкладів юросіб. Знову ж таки, судячи з динаміки офіційного курсу гривні, він міг зменшився на 193,1 млн дол. за 9 місяців (-56,7%), щоправда, в ІІІ кварталі зрісши на 1,56 млн дол. (+1,1%). За підсумками 9 місяців обсяг гривневих вкладів юросіб в UniCredit Bank скоротився на 450,9 млн грн. (-6,5%), при тому, що в липні-вересні він збільшився на 671,8 млн грн. (+11,6%).
До певної міри позитивним сигналом, що характеризує фінансовий стан UniCredit Bank з точки зору його стійкості, можна було б вважати те, що для виконання своїх зобов’язань перед вкладниками йому, очевидно, не знадобилася підтримка материнської структури. Принаймні, обсяг валютних коштів інших банків у ньому в ІІІ кварталі міг скоротитися на суму близько 197,2 млн дол (-14,8%), за 9 місяців – на 242,2 млн дол (-17,6%) – до 1,133 млрд дол. Водночас такий статус-кво одночасно може трактуватися і так, що група UniCredit «сушить весла» з України…
У будь-якому разі об’єктивно повертати раніше отримані зовнішні позики кредиторам UniCredit Bank може стимулювати погашення кредитної заборгованості вже його клієнтів перед ним на фоні нестачі нових якісних позичальників. Так, з урахуванням зміни офіційного курсу гривні, портфель валютних позик юросіб у доларовому еквіваленті в ІІІ кварталі міг зменшитися на суму близько 202,8 млн дол. (-20,7%), за 9 місяців 2014 року – на 268,8 млн дол. (-25,7%).
Щоправда, в цьому контексті стриманий оптимізм може вселяти те, що в ІІІ кварталі обсяг гривневих кредитів юросіб в UniCredit Bank збільшився на 822,1 млн грн., або на 13,5% (за три квартали він все одно скоротився на 682,3 млн грн., або на 9,0%). А це може означати, що зв’язки з Україною італійці таки ще не розривають. Принаймні, це було б досить дивно на такому тлі (хіба це робиться з метою підвищення цінності активу).
У ІІІ кварталі обсяг гривневих кредитів фізосіб у UniCredit Bank скоротився на 188,3 млн грн. (-4,5%), за 9 місяців – на 398,8 млн грн. (-9,1%). З урахуванням динаміки офіційного курсу гривні, портфель валютних позик населенню у фінустанові в липні-вересні міг зменшитися на суму біля 54,9 млн дол. (-6,7%), за січень-липень – на 118,3 млн дол (-13,5%).
Серед позитивних сигналів у фінстані UniCredit Bank слід відзначити, зокрема, поліпшення рівня нормативу Н3 – співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів. При мінімально необхідних 9%, визначених НБУ, на 01 жовтня він становив 11,32% (при тому, що на 01 липня банк фактично порушував зазначений норматив, маючи лише 8,64%). Крім того, поліпшилося значення нормативу Н2 (достатність регулятивного капіталу): при необхідному мінімумі 10% у банка на 01 жовтня він становив 14,33%, тоді як на 01 липня – 11,09%.
Крім того, варто наголосити, що хоча UniCredit Bank в ІІІ кварталі й зафіксував значний збиток, однак доформування резервів суттєво підвищило рівень покриття резервами кредитного портфелю. По юрособам цей показник сягнув 18,2%, по фізособам – 52,4%. Що відчутно краще, ніж у багатьох банків (які в т.ч. недоформовуючи резерви, малюють собі штучні прибутки).
Така лінія поведінки може трактуватися не просто як слідування західних стандартів ведення бізнесу, але й намір таки спробувати дочекатися «кращих часів» на українському ринку. Так це чи ні, пересвідчитися в цьому можна буде, мабуть, не в такому уже далекому майбутньому. Спонукати ж до того чи іншого сценарію будуть конкретні кроки нового парламенту та нового уряду України.
Про фінансовий стан «Ощадбанку» читайте тут.
Про фінансовий стан «Сбербанку Росії» читайте тут.
Про фінансовий стан банку «Фінанси та кредит» читайте тут.
Про фінансовий стан «Приватбанку» читайте тут.