Редакція Finbalance продовжує публікувати серію коментарів представників бізнес-середовища щодо результатів роботи системи електронного адміністрування ПДВ. Свою думку на Інтернет-«шпальтах» нашого видання, нагадаємо, вже висловили представники Ради підприємців при Кабміні, Федерації роботодавців, холдингу «Метінвест», аудиторських компаній "Делойт" та PSP Audit.
На черзі – слово фахівцям аудиторської фірми «Аксьонова та партнери» GGI. В якій, до слова, до призначення заступником міністра фінансів працювала Олена Макеєва. Можливо, хтось у нижче наведених відповідях побачить у т.ч. можливий хід думок чиновників, які сьогодні впливають на прийняття рішень у фіскальній сфері.
Finbalance: Оцініть перші результати роботи на постійній основі системи електронного адміністрування ПДВ? Чого в ній зрештою виявилося більше – недоліків чи переваг (як з точки зору інтересів бізнесу, так і держави)? Яких саме? Чи життєздатна система в її нинішньому вигляді (тобто чи зможе вона функціонувати надалі без принципових змін)?
Зубрицький Андрій, головний бухгалтер: Введення системи електронного адміністрування ПДВ мало на меті звести до мінімуму зловживання при відшкодуванні ПДВ платникам податків та збільшити надходження до бюджету, знизити кількість перевірок.
Щодо оцінки результатів діяльності системи електронного адміністрування, то наразі говорити ще рано, хоча перші наслідки вже є.
Позитивною зміною є перенесення адміністрування ПДВ з паперового на електронний документообіг, що надає змогу:
• удосконалення процедури підготовки, подачі/доставки, обліку та зберігання документів, їх аутентифікація, цілісність, конфіденційність і неспростовність;
• економія ресурсів за рахунок використання оперативного електронного архіву;
• можливість швидкого пошуку і перегляду електронних документів, а також визначення їх юридичної сили по ЕЦП;
• швидкий і надійний обмін електронними документами з партнерами, контрагентами незалежно від віддаленості адресата. Крім того, перехід до електронного документообігу з ПДВ в свою чергу, має «екологічний ефект» (зменшення вирубки лісу).
Щодо недоліків чи проблем, з якими стикнулися підприємці, варто зазначити:
• необхідність вдосконалення системи в частині обробки значного об’єму інформації сервером ДФС у надзвичайно короткий термін (мова йде про 5 днів для подачі декларації з ПДВ) та періодичні збої, що виникали раніше у роботі системи.
• унеможливлення роботи в умовах товарного кредиту, адже іноді не вистачає овердрафту
• необхідність щоденного відстеження стану ПДВ - рахунку з метою перевірки можливості компанії щодо виписки та реєстрації податкових накладних, що в свою чергу призводить до певних затрат часу бухгалтера;
• неврахування системи продаж у розстрочку в попередніх звітних періодах.
Система електронного адміністрування ПДВ пропрацювала піврічний період в «тестовому» режимі, за цей період було вдосконалено суттєву кількість недоліків, однак все ще є над чим працювати.
Чи виконали всю «домашню роботу» держоргани та платники податків при функціонуванні системи в тестовому режимі, яку в принципі могли виконати? Що саме було зроблено, а що не зроблено кожною зі сторін «взаємодії» (у випадку бізнесу – підвищення власної ліквідності за рахунок, можливо, залучення в т.ч. кредитних коштів; «чистки» складу контрагентів тощо; у випадку податкових органів – відпрацювання технічної складової системи; коректності формул для розрахунків тощо)?
Виноградний Ростислав, аудитор: Платники податку доклали максимальних зусиль для виконання «домашньої роботи», особливо щодо роботи із своїми контрагентами.
Не можна не зазначити про третю сторону електронного адміністрування - це компанії-постачальники програмного забезпеченняз електронного документообігу. Під час «старту» СЕА їх обладнання не було технічно готове до швидко наростаючого потоку інформації, що призвело до численних збоїв у роботі їх програмного забезпечення. Проте за півроку постачальники ПЗ змогли вирішити більшість технічних проблем, внаслідок чого кількість помилок в роботі їх програмного забезпечення значно зменшилась.
«Домашня робота» податківців теж виконувалась, хоча ще й досі залишились деякі проблемні моменти. Зокрема, платники податку скаржаться на порядок визначення реєстраційної суми податку на додану вартість, на відсутність «єдиного віртуального кабінету» платника податку.
На Вашу думку, якими є основні реальні шляхи удосконалення й спрощення роботи системи електронного адміністрування ПДВ? Як при цьому, з одного боку, забезпечити баланс інтересів держави (з точки зору наповнення держказни, боротьби з податковими ямами тощо), а з іншого – інтереси бізнесу (з точки зору необхідності спрощення адміністрування ПДВ, мінімізації корупційного тиску на бізнес тощо)?
Зубрицький Андрій: Реальними шляхами удосконалення роботи СЕА можуть бути:
зі сторони ДФС:
• значно збільшити пропускні потужності серверу ДФС;
• мінімізувати людський фактор щодо впливу на систему електронного адміністрування;
• встановити на законодавчому рівні відповідальність для відповідальних посадових осіб за діяльність системи;
• забезпечення платників податків пільговими кредитами у разі необхідності поповнення спецрахунку;
• спростити форму податкової накладної (наприклад, виключититаку інформацію, як: адреса, телефон, одиниці виміру, код УКТ ЗЕД тощо) з метою усунення додаткових підстав
• для застосування штрафних санкцій з бокуконтролюючих органів;
зі сторони суб’єктів господарювання:
• з розумінням ставитися до новацій в податковій системі;
• зменшити продажі у розстрочку;
• проявляти толерантність та підтримку щодо своїх контрагентів,партнерів по бізнесу.
За Вашими оцінками, наскільки сприятиме врегулюванню проблемних питань в адмініструванні ПДВ прийнятий парламентом урядовий законопроект №2173а, у разі його підписання президентом? Що в документі так, а що не так? Що в цьому контексті могли б сказати про законопроект №2960?
Смирнов Ігор, аудитор: Законопроект №2173а про зміни в системі електронного адміністрування ПДВ, прийнятий Верховною Радою 16 липня 2015 року, проте ще не підписаний Президентом, в цілому спрямовано на сприяння вирішенню проблемних питань, що виникли в період запровадження «тестового» режиму адміністрування ПДВ.
Серед позитивних змін, врахованих в цьому законопроекті, можна назвати наступні кроки удосконалення функціонування системи електронного адміністрування ПДВ:
1. З причини недосконалого алгоритму розрахунку реєстраційної суми у період дії «тестового» режиму, запропоновано можливість «обнулення» показника суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН станом на 01.07.2015 року;
2. Можливість реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних, складених до 01 лютого 2015 року;
3. Надання можливості складати податкові накладні по окремих операціях за щоденним підсумком операцій та один раз на місяць;
4. Збільшення строку, протягом якого платник податку має права на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість: з 180 до 365-ти днів;
5. Надання «овердрафту» поповнення рахунку на суму середньомісячного розміру сум ПДВ, які за останні 12 звітних місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені.
У разі підписання Президентом України, законопроект №2173а, набуде чинності (тобто запрацює) «заднім числом» - з 01 липня 2015 року.
Враховуючи нинішні нюанси в роботі системи електронного адміністрування ПДВ та ймовірні зміни, які можуть в неї внести нардепи, що Ви порадили б зараз робити для підприємців? Працювати в системі, якою вона є зараз, чи, наприклад, сподіватися на пом’якшення вимог держави, незастосування штрафів тощо?
Смирнов Ігор: Звичайно, є достатня кількість експертів, які сьогодні хотіли б взагалі відміни системи електронного адміністрування ПДВ. Проте, потрібно розуміти, що це буде крок назад для розвитку бізнесу.
Система електронного адміністрування ПДВ працює більше півмісяця з початку запуску у звичайний режим. Згідно статистики ДФС станом на 17 липня 2015 року в ЄРПН зареєстровано 11,7 млн. податкових накладних та розрахунків коригування.
Бізнес очікував від законотворців на позитивні нововведення в СЕА у разі прийняття певної низки законопроектів. Так, до позитивних на сьогодні змін вже можна віднести прийняті Верховною Радою України норми законопроекту №2173а. Наприклад, звільнення платників податку до 1 жовтня 2015 року від застосування до них штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.
Підприємства з іноземними інвестиціями сподіваються на подальше доопрацювання, вдосконалення діючої системи електронного адміністрування та підвищення сервісу обслуговування.
Підприємцям можна порадити на сьогодні працювати в правовому полі та дотримуватись всіх вимог чинного податкового законодавства, враховуючи зміни та доповнення до нього.
Як Ви у цілому оцінили б зміни в системі відшкодування ПДВ в 2014-2015 рр.? Чи стала вона прозорішою, а масштаб зловживань – меншим? Обгрунтуйте.
Виноградний Ростислав: Прийняті зміни в системі відшкодування ПДВ в принципі є позитивними, оскільки унеможливлюють існування старих «схем» отримання суб`єктами господарювання бюджетних коштів. Більшість з підприємств, що мають право на бюджетне відшкодування, а це станом на 01.01.2015 року - 320 підприємств, є великими виробниками, що підтверджує правильність проведених змін.
На сьогодні значним позитивним показником роботи системи відшкодування ПДВ є те, що в автоматичному режимі повертається платникам податків близько 60-70% ПДВ. Так, за даними ДФС Управління відшкодування ПДВ 91 суб`єкту господарської діяльності автоматично відшкодовано ПДВ у розмірі 10 428,4 млн. грн., або 71% від загальної суми відшкодування у 2015 році, що на 2 893,5 млн. грн. більше аналогічного періоду минулого року.
Стосовно «прозорості» системи говорить той факт, що інформація про підприємства, які отримують відшкодування ПДВ, є доступною на сайті Державної фіскальної служби. Щоправда, остання інформація щодо цього є станом лише на 01 лютого 2015 року.
Стосовно зловживань треба зазначити, що основним джерелом зловживання є людина. Навіть ідеальне законодавство не буде працювати в жодній країні, якщо люди, відповідальні за його дотримання, будуть вчиняти дії, спрямовані на його порушення.