6 членів монетарного комітету НБУ були за підвищення облікової ставки до 8%

Все про економіку та фінанси

Національний банк опублікував підсумки дискусії членів комітету з монетарної політики (КМП), яка відбулася 21 липня - напередодні ухвалення правлінням Нацбанку рішення щодо підвищення облікової ставки з 7,5% до 8,0%.

У відповідному засіданні КМП взяли участь 8 з 9 членів комітету, у т.ч. глава НБУ Кирило Шевченко, перший заступник глави Катерина Рожкова, заступники глави НБУ Юрій Гелетій, Ярослав Матузка, Олексій Шабан, директор Департаменту фінансової стабільності Віталій Ваврищук, директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Володимир Лепушинський, директор Департаменту статистики та звітності Юрій Половньов.

Як зазначається, під час засідання члени КМП приділили особливу увагу подальшому зростанню інфляційного тиску, зокрема й фундаментального, динаміці інфляційних очікувань, а також необхідності посилення монетарної політики для повернення інфляції до цілі 5% у 2022 році.

Учасники дискусії відзначили, що інфляція в червні 2021 року збереглася на рівні 9,5%, проте залишалася вищою за попередній прогноз Національного банку (Інфляційний звіт, квітень 2021 року).

Як констатуєтья, з одного боку, така цінова динаміка значною мірою зумовлювалася тимчасовими чинниками, у тому числі ефектом низької бази порівняння та високими світовими цінами на енергоносії й продовольство. Вагомою причиною глобального зростання цін залишається негативний вплив пандемії на ланцюжки постачання.

З іншого боку, помітно посилився й фундаментальний інфляційний тиск. Так, базова інфляція пришвидшилася до 7,3% р/р і також суттєво перевищила прогноз (6,8%), зокрема через подальше зростання видатків бізнесу на сировину та оплату праці, а також збереження стійкого споживчого попиту.

Оновлений макроекономічний прогноз (Інфляційний звіт, липень 2021 року) передбачає суттєвіше прискорення зростання цін. Вже найближчим часом інфляція перевищить 10% і почне уповільнюватися лише наприкінці року. Наближення інфляції до цілі у 5% відбудеться дещо пізніше, ніж прогнозувалося у квітні, ̶ у другій половині 2022 року.

Члени КМП погодилися, що на горизонті монетарної політики переважають проінфляційні ризики. Зокрема, на тлі стрімкого відновлення світової економіки ціни на товарних ринках будуть вищими, ніж передбачалося. Крім того, суттєвіше прискорення цін у більшості країн світу посилює ризики вищої імпортованої інфляції.

Вагомий проінфляційний вплив також матиме жвавий внутрішній попит, що зберігатиметься на горизонті політики. Підприємства поліпшують свої фінансові результати, а реальні доходи громадян збільшуються. Як наслідок, ділові та споживчі настрої продовжать покращуватися, що теж тиснутиме на ціни. До того ж бізнес та населення адаптувалися до діяльності в умовах карантину, тому потенційне посилення обмежень ймовірно не матиме відчутного дезінфляційного ефекту.

Динаміка інфляційних очікувань виглядає доволі суперечливою. Так, у більшості груп респондентів останнім часом очікування покращилися. Проте таке поліпшення ймовірно зумовлене сезонним здешевленням окремих продуктів харчування та зміцненням гривні. Вихід інфляції за межі 10% створює ризики їх погіршення, насамперед у домогосподарств. Підприємства всіх секторів і надалі очікують подорожчання власної продукції/послуг на тлі зростання вартості сировини та комплектуючих.

Шестеро членів КМП висловилися за підвищення облікової ставки до 8%.

Вони погодилися, що отримані з попереднього засідання КМП чіткі сигнали про подальше посилення інфляційного тиску, зокрема фундаментального, свідчать про необхідність підвищення ставки. Оновлений макропрогноз передбачає, що інфляція перебуватиме вище верхньої межі цільового діапазону значну частину 2022 року.

Кілька членів КМП підкреслили, що, попри певне покращення інфляційних очікувань в останні місяці, центробанк зобов`язаний реагувати на посилення фундаментального інфляційного тиску. Інфляційні очікування адаптивні, тож ризик того, що вони вийдуть з-під контролю, залишається суттєвим.

Водночас, на думку ще кількох учасників дискусії, поступове підвищення облікової ставки за поточних умов є виваженішим рішенням, натомість одномоментне – може бути невірно сприйняте як emergency hike. Підвищення ключової ставки на 0,5 в. п. у липні більшою мірою відповідає очікуванням учасників ринку і не створить зайвих шоків. Оголошення ж прогнозів про подальше підняття ставки дасть змогу ринку підготуватися до вересневого рішення.

Липневе ж підвищення на 0,5 в. п. підтримають інші заходи з посилення монетарної політики. Серед них: зміна операційного дизайну, зменшення планового обсягу інтервенцій з купівлі валюти та подальше згортання антикризових монетарних заходів.

Один із учасників дискусії зауважив, що швидкого відгуку з боку банківських депозитних ставок навіть у разі рішучішого підвищення облікової ставки чекати не варто. На його думку, це пов`язано як з високим рівнем ліквідності банківської системи, так і зі значною часткою державних банків на ринку депозитних послуг. Маючи змогу нарощувати депозитну базу навіть на тлі відносно невисоких процентних ставок, державні банки не поспішатимуть їх підвищувати. Через концентрацію ринкової сили на таку політику зважатимуть і інші банки. Отже, в таких умовах дієвішими заходами будуть поступове підвищення ставки та чітка комунікація про пріоритетність досягнення інфляційної цілі 5% у 2022 році.

Ще один учасник дискусії підкреслив, що надалі Національний банк також має бути готовим до сценарію з суттєвішим зовнішнім інфляційним тиском. Відновлення світової економіки буде стрімким і це підтримуватиме високий рівень цін на товарних ринках. Наприклад, ціни на нафту продовжують утримуватися близько 70 дол. США/барель, попри заяви ОПЕК про збільшення видобутку. Такі шоки пропозиції створюватимуть негативний фон і для інфляційних очікувань.

Двоє членів КМП висловилися за підвищення облікової ставки до 8,5%.

Один із учасників дискусії зауважив, що проінфляційні ризики як в Україні, так і в світі з кожним переглядом макропрогнозу НБУ лише зростають. Крім того, центральні банки почали поволі згортати стимулюючі заходи. Все це призведе до поступового зростання вартості грошей у світі та відповідного тиску на країни з ринками, що розвиваються. Крім того, очікуваний вихід інфляції в Україні за певну психологічну межу 10% негативно позначиться на очікуваннях. У таких умовах жорсткіша превентивна реакція Національного банку є цілком логічним кроком.

На думку іншого члена КМП, одномоментне підвищення облікової ставки на 1 в. п. дасть чіткіший сигнал ринку про серйозність намірів Національного банку посилювати монетарну політику для стримання інфляційного тиску, особливо після збереження ставки незмінною минулого разу. Такий сигнал пришвидшить перегляд банками власних процентних політик і зрештою сприятиме посиленню механізму монетарної трансмісії.

Під час обговорення прогнозної траєкторії облікової ставки члени КМП погодилися, що стримування інфляційного тиску вимагатиме подальшого посилення монетарної політики.

Переважна більшість членів КМП очікують, що до кінця року Національному банку доведеться ще раз підвищити облікову ставку на 0,5 в. п. та зберігати її на цьому рівні орієнтовно до другого кварталу 2022 року. Разом із іншими вищезазначеними заходами з посилення монетарної політики це дасть змогу утримати під контролем інфляційні очікування, послабити інфляційний тиск та привести інфляцію до цілі 5% у 2022 році.

Натомість один з учасників дискусії зазначив, що для повернення інфляції до цілі Національному банку може знадобитися рішучіше підвищення ставки – до 9%.