ЗМІ: Україна в 2020 році не отримає $3,6 млрд від МВФ, Світового банку, Євросоюзу

Все про економіку та фінанси

Україна не отримає в поточному році в цілому $3,6 млрд від МВФ, Світового банку та ЄС, навіть якщо виконає всі умови кредитування за програмою stand-by. І причина не в уряді й не в можливих вже найближчим часом змінах у правлінні НБУ. Причина в рішеннях Конституційного Суду і Верховної Ради. Через дії цих органів результати антикорупційних реформ та очищення банківського сектора, які проводилися в рамках колишніх програм з МВФ, можуть бути фактично нівельовані, пишуть "Українські новини" з посиланням на власні джерела.

Як зазначається, єдиний позитивний сценарій, на який може розраховувати офіційний Київ - домовитися про роботу місії МВФ для позитивної оцінки виконання програми без виділення чергового траншу. На схожий крок МВФ вже погоджувався на початку поточного року.

Ймовірність отримання Україною не те, що двох, навіть одного траншу кредиту МВФ до кінця 2020 року, на сьогодні можна вважати нульовою, зазначили агентству підтвердили кілька високопоставлених українських чиновників. А отже, не варто чекати і кредитних коштів Світового банку та Євросоюзу, які прив`язані до програми МВФ. В цілому Україна не отримає для бюджету близько $3,6 млрд: $1,4 млрд від МВФ, $1 млрд від Світового банку та 1,2 млрд євро від ЄС.

За інформацією "Українських новин", МВФ детально поінформований про ситуацію довкола НБУ і ніяких "різких рухів" з боку кредитора очікувати немає підстав. Як зазначається, для МВФ важливі не персоналії, а важливо, щоб політика регулятора не змінювалася. Цей принцип, до речі, не раз озвучувався чиновниками, як перед зміною міністра фінансів, так і всього уряду.

Серед основних причин, за якими перегляд програми з МВФ поки не проводиться, - незрозуміла ситуація з роботою антикорупційних органів.

У кінці серпня Конституційний Cуд визнав неконституційним указ президента про призначення Артема Ситника головою Національного антикорупційного бюро (НАБУ). У підсумку, звільнити його не можна, а хто і як керуватиме органом точно не ясно.

Без голови залишилася і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). Теж в кінці серпня за власним бажанням з цієї посади пішов Назар Холодницький. Комісія, яку Рада відібрала для призначення нового керівника САП, викликала у міжнародних партнерів багато питань.

Крім того, на завершальній стадії розгляду в КСУ питання про конституційність закону про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Якщо буде визнано порушення Конституції, то не ясно, як бути з прийнятими за 8 років рішеннями ФГВФО, в тому числі і по Приватбанку.