ЗМІ: КСУ скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування

Все про економіку та фінанси

Конституційний Суд України на закритому засіданні 27 жовтня визнав невідповідними Конституції два пункти з подання депутатів від ОПЗЖ про неконституційність антикорупційного законодавства, пише zn.ua.

Так, за даними джерел видання зі складу Конституційного Суду, КСУ визнав не відповідною Основному закону статтю 366-1 Кримінального кодексу (недостовірне декларування). Але при цьому КСУ скасував тільки кримінальну відповідальність за недостовірне декларування чиновників і депутатів, залишивши в силі адміністративну та дисциплінарну.

«Що важливо - судді КСУ не визнавали неконституційною незаконне збагачення і не скасовували електронне декларування. Тобто, кримінальна відповідальність залишається. Також як і раніше зберігається електронне декларування чиновників», - підкреслило джерело.

Також КСУ проголосував за визнання неконституційними повноваження Національного агентства по запобіганню корупції (НАЗК). Таке рішення винесено через призму того, що нібито повноваження НАЗК порушують незалежність судової гілки влади в Україні.

«Усі питання, які внесені за поданням депутатів, будуть винесені в окреме провадження, яке, буде відкладено «в довгий ящик» або ж взагалі закрите», - уточнило джерело.

У зв`язку з прийняттям КСУ такого рішення, безліч відкритих кримінальних справ, зокрема, в НАБУ будуть закриті. Наприклад, це безпосередньо торкнеться проваджень по колишньому міністру Ігорю Насалику, меру Одеси Геннадію Труханову та іншим.

P.S.

Нацагентство з питань запобігання корупції (НАЗК) заявило, що виявило ознаки декларування недостовірної інформації у двох суддів Конституційного Суду — Ірини Завгородньої та Сергія Головатого.

Нижче - заява НАЗК:

"Це порушення статті 366–1 Кримінального кодексу України. Сьогодні судді голосували за визнання цієї статті неконституційною.

Це свідчить про наявність у Ірини Завгородньої та Сергія Головатого конфлікту інтересів під час участі в прийнятті рішення.

Закон забороняє суддям брати участь у справі за таких умов.

Так, у декларації Сергія Головатого за 2019 рік виявлено 3,6 млн грн. недостовірних відомостей.

У декларації Ірини Завгородньої за 2018 рік виявлено недостовірних відомостей на 615 тис. грн, у декларації за 2019 рік — 754 тис. грн.

«Розгляд цими суддями справи ставить під питання об’єктивність рішення Конституційного Суду. І це в той час, коли мова йде про справу, від якої залежить майбутнє України, її сприйняття на міжнародному рівні, доступ українців до правди про життя посадовців», — зазначив Голова НАЗК Олександр Новіков.

Зазначимо, що ще раніше під час перевірки щорічних декларацій судді Конституційного Суду Володимира Мойсика НАЗК встановило ознаки злочину передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України — використання завідомо підробленого документа.

Раніше НАЗК також склало адміністративні протоколи щодо неподання повідомлень про суттєві зміни в майновому стані суддями КСУ Володимиром Мойсиком та Ігорем Сліденком.

Після оприлюднення рішення ми продовжимо інформувати суспільство про подальші результати роботи в напрямку розбудови вказаних практик".

Представник президента в КСУ Федір Веніславський заявив, що рішення КСУ проти антикорупційної інфраструктури можуть нести негативні наслідки для європейської інтеграції України, пише РБК-Україна.

"Якщо дії КСУ будуть продовжуватися в тому ж річище, то не можна виключати негативних наслідків", - відповів він на питання про можливу загрозу від рішень суду для євроінтеграції України і для безвізового режиму зокрема.

Веніславський підкреслив, що за наявною у нього інформацією сьогодні КСУ скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, але не за незаконне збагачення. Також скасовано право НАЗК вести моніторинг витрат і доходів суддів.

Питання внесення необхідних змін в антикорупційне законодавство, за словами представника президента, буде розглянуто після вивчення мотивувальної частини рішення КСУ.

Офіс президента зробив таку заяву:

"Сьогодні Конституційний Суд ухвалив рішення, яке має безпосередній стосунок до створення в країні системи максимальної прозорості державного управління та місцевого самоврядування. Повний текст рішення Конституційного Суду поки не оприлюднений, але суспільство вже почуло чимало спекулятивних політичних заяв, які суттєво спотворюють позицію держави та Президента.

Тому ще раз підкреслимо таке. Українська держава створила систему електронного декларування та контролю статків посадовців і депутатів. Елементами цієї системи є не лише обов’язок визначених законом осіб декларувати майно та доходи, а й відповідальність за недостовірне декларування, а також контрольні повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції. До сьогодні ця система працювала ефективно, нарешті показавши українському народу, чим насправді володіють політики, та дозволивши притягнути до відповідальності порушників антикорупційного законодавства. Це суттєво вплинуло на формування в країні нових принципів політики та практики державного управління. Вважаємо це фундаментальним надбанням держави.

Підкреслюємо, що немає жодного шансу зупинити рух держави до максимальної прозорості та доброчесності в політиці. На жаль, в Україні все ще є «бізнесмени від політики», які не можуть стерпіти, що спосіб їхнього життя, майно та доходи мають бути під контролем, а отже – чесними. Але, незважаючи на протидію, відповідні інструменти в законодавстві України будуть збережені або, в крайньому разі, поновлені. Жодного відступу в антикорупційній роботі не допускаємо навіть гіпотетично.

Очікуємо публікації повного тексту рішення Конституційного Суду в цій справі. Усвідомлюємо, що рішення Конституційного Суду остаточні та не підлягають оскарженню. Але остаточним і таким, що не підлягає оскарженню, є також і прагнення України до повноцінного приєднання до європейських та євроатлантичних структур. Невід’ємною частиною цього прагнення є обов’язок подолати корупцію в Україні, зробивши національну політику чистою. Президент обов’язково використає своє право на законодавчу ініціативу, щоб відновити сталу та максимально ефективну роботу системи електронного декларування та невідворотність відповідальності за умисне порушення цих правил. Українські посадовці та депутати продовжать декларувати своє майно та доходи, а антикорупційні органи матимуть необхідні повноваження для їхньої перевірки та притягнення порушників до відповідальності. Закон в Україні – один для всіх. Навіть для тих політичних сил і діячів, яким кортить підірвати систему електронного декларування".