Зеленський подав законопроект про відповідальність за недостовірне декларування

Все про економіку та фінанси

Президент  Володимир Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», повідомляє "Радіо Свобода".

«Ухвалення зазначеного законопроєкту дозволить усунути законодавчі прогалини у зв’язку із прийняттям рішення Конституційного суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020, запровадити кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також створити належні умови для законодавчого забезпечення дотримання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері запобігання корупції», – йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.

Документ, зокрема передбачає, серед іншого, що умисне внесення суб’єктом декларування недостовірних даних до декларації (якщо вони відрізняються від достовірних на суму від 1 млн 59 тис. до 4 млн 236 тис. грн) – штраф у 42,5-59,5 тис. грн, або громадські роботи, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Якщо дані в декларації відрізняються від достовірних на суму понад 4 млн грн – штраф у 59,5 – 85 тис. грн), то пропонується позбавлення волі до двох років, довші за тривалістю громадські роботи, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Також пропонується окремо визначити в ст. 366-3 ККУ кримінальну відповідальність за неподання декларації.

27 жовтня Конституційний Суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний Суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

30 жовтня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону, яким пропонується припинити повноваження суддів КСУ.