Які штрафи загрожують ФОПам за витрачання коштів з поточних рахунків на власні потреби

Все про економіку та фінанси

НБУ підготував проект внесення змін у порядок порядок відкриття та закриття рахунків клієнтів банків, в якому в т.ч. передбачено такий пункт: «Забороняється використовувати поточні рахунки фізосіб-підприємців/фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність для здійснення операцій, пов’язаних із власними потребами», пише “Дебет-Кредит”.

Ця норма стосується всіх фізосіб-підприємців незалежно від обраної системи оподаткування та фізосіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Таким чином, у разі прийняття проекта НБУ під забороною для всіх ФОПів та самозайнятих осіб буде як зняття коштів з каси банку та банкоматів, так і проведення безготівкових розрахунків для власних потреб.

Що вважати за власні потреби, поки що чітко не визначено. Але вже зараз зрозуміло, що йдеться про витрати, які не пов`язані з веденням підприємницької діяльності. Тобто самозайнятим особам заборонено буде оплачувати з таких рахунків товари та послуги для власного, не підприємницького споживання. Це обмеження буде стосуватися і проведення розрахунків через платіжний термінал за допомогою картки від підприємницького рахунку.

У разі ж зняття через касу банку коштів з підприємницького рахунку банк буде вимагати від ФОПів підтвердні документи, на підставі яких здійснюються готівкові розрахунки. Про це ми писали тут (але на той момент та зараз ще можна знімати з підприємницького рахунку готівку для особистого користування).

Такими документами можуть бути

- закупівельний акт;
- закупівельна відомість;
- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, кредитний договір;
- договір поставки;
- договір транспортування;
- договір зберігання, інші звітні документи.

Прямих штрафів за проведення заборонених операцій не встановлено.

Відповідно ж до ст. 44 Господарського кодексу, ФОПи мають право вільно розпоряджатися прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Але просто отримати ці кошти в касі банку без надання підтвердних документів, на що вони знімаються, буде неможливо.

Щодо оплати за допомогою картки, то податківці під час перевірок будуть ретельно перевіряти видаткові операції підприємців та визнавати такі власні витрати витратами в межах підприємницької діяльності, а також вимагатимуть документи щодо таких витрат.

Тобто єдиний вихід в цій ситуації - перевести кошти з підприємницького на особистий рахунок фізособи, і вже далі використовувати їх на власні потреби.

Головне, щоб податківці не почали роз`яснювати, що такий переказ є виплатою доходу самозайнятої особи звичайній фізособі (а таке вже було). Адже, як відомо, фізособа-підприємець стає податковим агентом щодо ПДФО та військового збору. Тож податківці можуть спробувати донарахувати ці податки під час перевірок.

Крім того, виникне питання: чи треба такий переказ показувати в формі №1ДФ?

Нагадаємо, що неподання ф. №1ДФ, як і незазначення в ній певного оподаткованого доходу, призводить до штрафу у розмірі 510 гривень. Дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1 020 гривень.

У разі першого виявлення несплати ПДФО та військового збору протягом 1095 днів застосовується штраф на рівні 25% несплаченої (несвоєчасно сплаченої) суми ПДФО; за друге порушення – штраф на рівні 50%; а за третє та наступні – штраф на рівні 75%.

Поки що позиція податківців з цього приводу невідома.

Є ще один момент – крім власних (особистих) витрат у самозайнятої особи можуть бути витрати, пов’язані з господарською діяльністю.

Але ФОП-«єдинники» І, ІІ та ІІІ (неплатник ПДВ) за нормами ПКУ не мають вести облік витрат. Тому зрозуміло, що первинні документи про те, куди пішли отримані кошти, на що саме вони витрачені, до цього моменту такі підприємці не зберігали. Відповідно під час перевірок можна грунтуватися на цьому.

А ось фізособи-«єдинники» ІІІ групи (платники ПДВ) та фізособи-«загальники» повинні вести облік витрат. Тож у них мають бути у наявності відповідні документи щодо витрат.

Податківці наполягають, що за незбереження первинних документів (не всіх, а лише тих, які треба зберігати відповідно до ст. 44 ПКУ) до платників податків можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ПКУ. Розмір штрафу становить 510 гривень. За ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, передбачено штраф в розмірі 1020 гривень.

Крім того, до фізосіб, які не ведуть або ведуть з порушенням облік доходів та витрат, застосовується відповідальність у формі адміністративного штрафу. За ст. 163-1 КпАПУ незбереження первинних документів тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн). Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 10 до 15 нмдг (від 170 до 255 грн).

Але, знову повторюємо: застосувати ці штрафи податківці мають право лише в тому випадку, коли ПКУ встановлено обов’язок складання та зберігання таких документів. І те, що банки вимагатимуть такі документи для зняття готівки, не є підставою для застосування штрафів, встановлених ПКУ.

P.S.

НБУ заявив, що не планує вводити обмеження на використання коштів з банківських рахунків фізичними особами-підприємцями.

"Розповсюджена у ЗМІ інформація щодо ніби таких планів Національного банку є некоректною інтерпретацію норм, які містяться у проекті змін до Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, що був запропонований для громадського обговорення", - констатує Нацбанк.

Нижче - його заява:

"Діючі вимоги Інструкції вже і так передбачають, що фізична особа, яка здійснює підприємницьку/незалежну професійну діяльність має відкрити у банку окремі рахунки – для здійснення підприємницької/незалежної професійної діяльності та для власних потреб.

Тож і сьогодні фізична особа-підприємець може витрачати кошти з підприємницького рахунку лише для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно, норма проекту, на яку посилаються ЗМІ, носить технічний уточнюючий характер і не містить змін по суті для фізосіб-підприємців.

Для чого необхідне таке уточнення?

Податковий кодекс України зобов`язує банки надсилати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків - фізичної особи-підприємця або особи, що здійснює незалежну професійну діяльність, до органу державної податкової служби, в якому обліковується платник податків.

Зазначена норма, передбачає необхідність надання інформації про всі рахунки платників податків, як ті, що відкриті для здійснення підприємницької діяльності так і відкриті для власних потреб.

Позиція ДФС ґрунтується на тому, що відповідно до норм Господарського кодексу України, громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення для забезпечення виконання податкових зобов`язань такого платника.

Враховуючи викладене, в зазначеному проекті на громадське обговорення винесена уточнююча норма, яка чітко розмежовує власні кошти від тих, що були отримані від підприємницької діяльності.

Водночас така норма не забороняє фізичній особі-підприємцю після сплати всіх податків та зборів перерахувати кошти з поточного рахунку, відкритого для здійснення підприємницької/незалежної професійної діяльності, на поточний рахунок, відкритий цій особі для власних потреб.

Національний банк також наголошує, що будь-яких обмежень щодо використання коштів за поточними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів, відкритих для власних потреб, не передбачається.

Вони можуть здійснювати всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України, але які не пов’язані із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.

Зазначимо, що остаточна версія змін до Інструкції буде ухвалена за підсумками громадського обговорення з урахуванням пропозицій і зауважень".