Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект №4475, який вводить загальний механізм реструктуризації усіх споживчих валютних кредитів фізичних осіб шляхом конвертації їх у гривню і визначає порядок та умови проведення такої реструктуризації.
Як повідомляє прес-служба Верховної Ради, при подальшому доопрацюванні законопроекту планується передбачити, що обов`язковій реструктуризації мають підлягати лише споживчі кредити в іноземній валюті, які відповідають Закону України "Про споживче кредитування" і по яких станом на 01 січня 2014 року відсутня прострочена заборгованість.
Також планується передбачити, що обов’язкова реструктуризація зобов’язань здійснюється протягом 60 днів з дня надходження до нього письмової заяви позичальника про проведення реструктуризації за курсом, який розраховується як середнє значення між курсом відповідної іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день укладення договору та її курсом, встановленим на день проведення реструктуризації.
Окремо пропонується врегулювати питання реструктуризації за кредитами, зобов`язання за якими забезпечені єдиним житлом, що знаходиться на тимчасово окупованій території.
Верховна Рада доручила Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики доопрацювати зазначений законопроект в частині внесення змін до Цивільного процесуального кодексу щодо можливості проведення реструктуризації за кредитними договорами, за якими судом прийнято рішення щодо звернення стягнення на єдине житло позичальника, але таке рішення не виконано внаслідок дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Також комітет має вирішити питання про продовження дії Закону "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" на час проведення реструктуризації.
За даними НБУ, портфель валютних кредитів, виданих банками для населення, в лютому скоротився на 4% (-44,2 млн дол), а за два місяці - на 4,3% (-47,6 млн дол) - до 1,05 млрд дол.
Як випливає з пояснювальної записки до законопроекту №4475 від 09.12.2020, спершу цим документом пропонувалося (цитата)
"- поширити норми законопроекту на усі споживчі кредити, надані у іноземній валюті, за якими грошові зобов’язання, виражені в іноземній валюті, повністю не погашено;
- провести обов’язкову реструктуризацію на підставі закону (а не на підставі договору про реструктуризацію), умови реструктуризації визначити законом (а не договором);
- за наслідками реструктуризації перерахувати усі грошові зобов’язання у гривні (без прив’язки до іноземної валюти) за офіційним курсом, встановленим Національним банком України на день реструктуризації;
- списати неустойку (штрафи, пеню), а сплачену до проведення реструктуризації неустойку зарахувати на погашення «тіла» кредиту та процентів за користування кредитом;
- процентну ставку за користування кредитом, що застосовувалась до реструктуризації, переглянути на таку: половина розміру Українського індексу ставок за 12-місячними депозитами фізичних осіб у відповідній іноземній валюті, а для періодів, коли такого індексу ще не існувало (у 2011 році вперше було розраховано значення українського індексу ставок за депозитами фізичних осіб) – половина облікової ставки Національного банку України; суми процентів, що були сплачені до моменту реструктуризації понад такі розміри, в ході реструктуризації зарахувати на погашення «тіла» кредиту та не сплачених процентів за користування кредитом; так відсоткова ставка за кредитом, зрозуміло, має корелюватись із відсотковою ставкою за депозитами;
- після реструктуризації встановити ставку за користування кредитом у розмірі українського індексу ставок за 12-місячними депозитами фізичних осіб у гривні (застосовується останнє значення індексу, встановлене на момент початку календарного дня, у який проводиться реструктуризація), збільшеного на один процент; надалі здійснювати щорічний перегляд ставки в залежності від зміни цього індексу;
- після реструктуризації кредит було повернуто протягом 10 років зі сплатою «тіла» кредиту рівними частками щомісячно (а якщо договором, відповідно до якого надано кредит, встановлено пізніший строк повного погашення кредиту – протягом такого строку);
- передбачити право позичальника погасити кредит (повністю або частково) достроково;
- за прострочення платежів, допущені починаючи із дев’яностого дня після проведення реструктуризації, встановити пеню у розмірі половини облікової ставки Національного банку України;
- якщо договором було передбачено обов’язок позичальника оплачувати здійснення страхування, то після реструктуризації залишити такий обов’язок;
- якщо кредит було продано (здійснено відступлення право вимоги) до реструктуризації за суму меншу, ніж загальний борг за кредитом, то борг за кредитом зменшити на відповідну суму;
- кредитодавець після проведення реструктуризації не зміг вимагати дострокового повернення кредиту (навіть у випадку прострочення платежів позичальником після реструктуризації);
- після реструктуризації протягом трьох років встановити такі заборони: заборону примусово звертати стягнення (відчуження без згоди власника) на житлове нерухоме майно боржника для забезпечення виконання простроченого зобов’язання; заборону кредитодавцю оформлювати іпотечне житло у свою власністю, продавати іпотечне житло третім особам на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі".
У рішенні фінкомітету ВР від 03.03.2021, яким парламенту рекомендувалося прийняти документ у першому читанні, зауважено, що Мінфін та НБУ не підтримали цей законопроект.
Як констатується, при подальшому доопрацювання законопроекту пропонується передбачити, що:
"1. Обов`язковій реструктуризації мають підлягати лише споживчі кредити в іноземній валюті, які відповідають таким умовам:
1) забезпеченням за таким кредитом є майно, що віднесене до об’єктів житлового фонду, яке є єдиним житлом позичальника/майнового поручителя, або об’єкт незавершеного житлового будівництва, майнові права на нього, що є предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо такий об`єкт став або мав стати єдиним житлом позичальника, або земельна ділянка з цільовим призначенням для будівництва житлового будинку, який став або мав стати єдиним житлом позичальника;
2) таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об’єктом незавершеного житлового будівництва, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна, або таке нерухоме житлове майно придбавалося повністю або частково за кредитні кошти, і при цьому умовами кредитного договору передбачена заборона реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою знаходження нерухомого житлового майна, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна;
3) загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для житлового будинку;
4) станом на день набрання чинності цим пунктом наявне не погашене грошове зобов’язання (зокрема грошове зобов’язання, строк сплати якого не настав) перед кредитодавцем (в тому числі перед новим кредитором, до якого перейшли права кредитодавця, крім випадку переходу усіх прав кредитодавця до поручителя/заставодавця у зв’язку з виконанням ним зобов`язань позичальника);
5) станом на 01 січня 2014 року відсутня прострочена заборгованість, крім простроченої заборгованості зі сплати неустойки та інших платежів, що були нараховані у зв’язку з виникненням прострочених платежів, або така прострочена заборгованість, яка виникла до 01 січня 2014 року, була погашена до дня реструктуризації;
2. Обов’язкова реструктуризація зобов’язань здійснюється протягом 60 днів з дня надходження до нього письмової заяви позичальника про проведення реструктуризації, що подається протягом 6 місяців з дня набрання законом чинності з можливістю подовження цього строку у випадку смерті позичальника, розгляду спорів у судах і тощо;
3. Реструктуризація здійснюється за курсом, який розраховується як середнє значення між курсом відповідної іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день укладення договору та її курсом, встановленим Національним банком України на день проведення реструктуризації;
4. Якщо до дня проведення реструктуризації застосовувався розмір процентів за користування кредитом, що перевищував половину розміру українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у іноземній валюті, у якій відповідно до договору було виражено грошові зобов’язання, то при проведенні реструктуризації сума грошових зобов’язань позичальника зменшується на суму такого перевищення.
Для обчислення суми перевищення застосовується останнє значення індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у відповідній іноземній валюті, встановлене у році, що передує року застосування розміру процентів за користування кредитом. Якщо у році, що передує року застосування розміру процентів за користування кредитом, індекс ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у відповідній іноземній валюті не встановлювався, то для обчислення суми перевищення застосовується перше значення українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у відповідній іноземній валюті, встановлене у 2011 році.
Перерахунок процентів проводиться з урахуванням того, що у випадку, якщо кредитором була направлена позичальнику вимога про дострокове повернення всієї суми кредиту або строк кредитування відповідно до договору закінчився, починаючи з дати пред’явлення кредитором позичальнику вимоги або дати закінчення строку кредитування, згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України нарахування процентів припиняється;
5. Якщо зобов’язання боржника за договором про споживчий кредит підлягають реструктуризації відповідно до цього законопроекту, то це є підставою для визнання судом відповідно до статті 432 Цивільного процесуального кодексу України таким, що не підлягає виконанню, виконавчого документу, виданого для звернення до виконання рішення суду (ухваленого до набуття чинності цим законопроектом як законом), яким на підставі такого договору про споживчий кредит передбачено стягнення грошових коштів та/або звернення стягнення на нерухоме майно. У разі визнання судом з цих підстав зазначеного виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, та в разі подання після цього нової позовної заяви стороною справи, в якій було ухвалено таке рішення суду, таке рішення суду не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пункту 2 частини першої статті 186 Цивільного процесуального кодексу України;
6. При проведенні реструктуризації за кредитами, зобов`язання за якими забезпечені єдиним житлом, що знаходиться на тимчасово окупованій території, передбачаються особливості з урахуванням неможливості проживання у такому житлі позичальника, який має статус переселенця, а також реалізації звернення стягнення на таке житло;
7. Подальше виконання позичальником зобов`язань після реструктуризації відбувається відповідно до норм Закону України "Про споживче кредитування".
P.S.
Також Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект №4398, яким пропонується доповнити ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» новим положенням, відповідно до якого «Фонд зобов’язаний не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до публікації оголошення про відкриті торги запропонувати позичальнику погасити заборгованість за сумою не меншою від оціночної вартості активу шляхом направлення повідомлення на адресу позичальника зазначену у кредитному договорі або шляхом оприлюднення інформації про майно (активи), що продаються, у друкованих засобах масової інформації, визначених виконавчою дирекцією Фонду, на веб-сайті банку та офіційному веб-сайті Фонду.
Вимоги до змісту та строків оприлюднення інформації про продаж майна банків регламентуються нормативно-правовими актами Фонду.
Позичальник має право укласти попередню угоду з Фондом (уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку) про виконання зобов’язань, визначених в письмовому повідомленні Фонду до моменту публічного оголошення про відкриті торги шляхом надсилання письмового повідомлення погасити заборгованість за сумою не меншою від оціночної вартості активу».
Крім того, документом пропонується частину третю статті 132 Кодексу України з процедур банкрутства після слів «…не може перевищувати 30 розмірів мінімальної заробітної плати» доповнити словами «за винятком виключення зі складу ліквідаційної маси майна боржника, що складається з житла, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім’ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів).».
Проектом також передбачається доповнити пункт 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства такими положеннями:
- у разі якщо єдиним кредитором в процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор, а боржник не має інших активів окрім квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника, що перебувають в іпотеці забезпеченого кредитора, такий боржник має право подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в порядку ст.116 цього Кодексу, без визначення особи арбітражного керуючого, зазначивши, що проект плану реструктуризації має бути погоджений єдиним забезпеченим кредитором в порядку передбаченим цим пунктом Прикінцевих та перехідних положень цього кодексу і в такому випадку Господарський суд затверджує план реструктуризації без застосування ст.126 цього Кодексу, за умови відповідності плану реструктуризації вимогам цього пункту.
- абзац четвертий пункту п’ятого Прикінцевих і перехідних положень після слів «…частково погасив кредит» доповнити словами «(суму основного боргу та нарахованих процентів);
- у разі недостатності доходів боржника для виконання умов реструктуризації та проживання боржника в квартирі, площа якої не перевищує 60 квадратних метрів або житлова площа такої квартири не перевищує 13,65 квадратних метрів на кожного члена сім’ї боржника, або проживання боржника в житловому будинку, площа якого не перевищує 120 квадратних метрів, за рішенням господарського суду може бути встановлена мінімальна сума щомісячного виконання плану реструктуризації. Зобов’язання з доведення недостатності доходів покладається на боржника. Ринкова вартість майна, що знаходиться у власності або у спільній сумісній власності боржника, яке не є забезпеченням за кредитом, що підлягає реструктуризації, та на яке може бути звернення стягнення, вважається для цілей цієї статті доходом боржника;
- у разі якщо боржник не має фінансових можливостей погашати вимоги забезпеченого кредитора на умовах, передбачених цим пунктом, господарський суд за клопотанням боржника встановлює мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації до моменту повного погашення реструктуризованого зобов’язання або переходить до наступної процедури".
Ще ВР прийняла за основу законопроект №4399, яким пропонується удосконалити деякі питання оподаткування податками на прибуток підприємств, доходи фізичних осіб операцій, пов’язаних із прощенням боргу (кредиту) фізичним особам, реалізації майна за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий фізичній особі в іноземній валюті.