Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект №4546, метою якого, як зазначається, є "ефективне проведення заходів щодо виведення банку з ринку шляхом удосконалення механізмів збереження активів банку, запобігання втрати майна банку, задоволення якомога більшої кількості кредиторів банків, що виводяться з ринку" (цитата).
Законопроект визначає правові підстави для відшкодування шкоди (збитків) особою, якою заподіяно шкоду банку та кредиторам банку, а також особою, яка внаслідок таких дій отримала майнову вигоду.
Законопроект вводить такі поняття, зокрема: «договір про добровільне відшкодування шкоди (збитків)» - договір, який укладається між Фондом та пов’язаною з банком особою та/або будь-якою іншою особою, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов`язаною з банком особою та/або будь-якою іншою особою, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду, щодо добровільного відшкодування шкоди (збитків), право на заявлення якої виникло на підставі частини п’ятої статті 52 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у розмірі, визнаному такою пов’язаною з банком особою та/або іншою особою та документально підтвердженому, в результаті вжиття Фондом заходів, спрямованих на виявлення та документування діянь пов’язаних з таким банком осіб та інших осіб стосовно банку;
«мирова угода» - угода, яка підлягає затвердженню судом у встановленому законодавством порядку, між Фондом та пов’язаною з банком особою та/або будь-якою іншою особою, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов`язаною з банком особою та/або будь-якою іншою особою, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду, щодо відшкодування такої шкоди (збитків), право на заявлення якої виникло на підставі частини п’ятої статті 52 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у розмірі, визнаному такою пов’язаною з банком особою та/або іншою особою та документально підтвердженому, в результаті вжиття Фондом заходів, спрямованих на виявлення та документування діянь пов’язаних з таким банком осіб та інших осіб стосовно банку. Також, законопроектом встановлюється порядок та умови їх укладення.
Проектом також передбачається врегулювати такі питання:
- удосконалення процедур та переліку підстав для виявлення нікчемних правочинів;
- уточнення деяких питань нормативно-правового регулювання порядку проведення ліквідаційної процедури;
- удосконалення механізму правового захисту працівників Фонду та членів його адміністративної ради;
- врегулювання питання роботи Фонду із забезпеченими кредиторами, банків, які виводяться з ринку;
- уточнення питань щодо сплати судового збору та плати за проведення державної реєстрації.
Законопроектом передбачено врегулювання окремих питань процесуального характеру. Серед яких, зокрема, питання подання цивільного позову в інтересах кредиторів неплатоспроможного банку, положення щодо набуття Фондом статусу позивача у справі в інтересах кредиторів неплатоспроможного банку у господарському процесі, уточнено деякі процедурні питання виконавчого провадження, здійснено інші уточнення до відповідних нормативно-правових актів, що є дотичними, регулюють процедури та процеси, що змінюються цим законопроектом.
Законопроектом пропонується запровадити положення, що дозволить Фонду ініціювати цивільні, адміністративні, кримінальні чи арбітражні провадження про стягнення шкоди (збитків), заподіяної банку внаслідок націоналізації, експропріації майна, реквізиції, руйнування, шкоди або знецінення майна банку внаслідок воєнних дій, збройних конфліктів, громадських заворушень.
Контекст
Раніше ФГВФО заявляв, що пропонує Верховній Раді передбачити в законодавстві можливість позасудового досягнення домовленостей з пов’язаними особами щодо відшкодування ними збитків. Зокрема, передбачити механізм відступлення прав вимоги, укладення мирової угоди, у т.ч. зменшення обсягу позовних вимог, із затвердженням такої мирової угоди судом, відмови від звернення до суду у визначених Фондом випадках.
Директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів Світлана Рекрут зазначала, що підтримує внесення змін у законодавство, які уможливили б укладання мирових угод Фондом з власниками банків-банкрутів, причому ці мирові угоди мали б включати у т.ч. можливість списання та/або реструктуризації частини боргу.
Пряма мова С. Рекрут: "Завжди в разі мирових [угодах] мова буде йти про списання та/або реструктуризації частини боргу. І завжди знайдуться кредитори або інші учасники процесу, які оскаржать в суді сам факт по суті або за формою. Якщо реструктуризацію підписати в рамках чинного законодавства, цей документ провалиться на першій же інстанції".
У торішньому Меморандумі з МВФ влада України задекларувала прагнення “досягти відчутного прогресу у зменшенні витрат держави на збанкрутілі банки”. У т.ч. було взято зобов`язання прийняти законодавчі поправки до закону про ФГВФО та інших законів для вдосконалення механізмів ліквідації банків та повернення активів.
Цитата з Меморандуму: "Ці поправки посилять можливість ФГВФО вимагати відшкодування збитків від пов’язаних сторін, не виявляючи дефіцит у ліквідаційному майні, та без спливу терміну позивної давності.
ФГВФО буде уповноважений укладати судове врегулювання із пов’язаними сторонами, за умови чітких гарантій (наприклад, після підтвердження незалежним аудитом того, що перспективи відновлення у розумні строки обмежені без врегулювання з огляду на фінансовий стан пов`язаних осіб, захищаючи права ФГВФО на дострокове врегулювання у разі порушення, в тому числі через заставу та через прозоре інформування громадськості про такі угоди).
Ці поправки сприятимуть запровадженню тимчасових заходів щодо пов’язаних осіб під час цивільних позовів та визнають статус ФГВФО як постраждалого у кримінальному судочинстві".
Влітку 2020 року перший заступник глави НБУ Катерина Рожкова таким чином описала бачення регулятора щодо мирових угод з власниками банків-банкрутів, можливість чого прописана в меморандумі з МВФ:
“Ми дуже давно говорили, що такий інструмент потрібен, тому що ніхто не застрахований від кризи і втрати в майбутньому. Якщо позичальник, який потрапив у важку ситуацію, може з банком про щось домовитися, то в такій ситуації потрібно мати такий же інструмент і у випадку з державою. Але цей інструмент повинен бути прозорим, принципи врегулювання повинні бути однаковими для всіх.
Об`єктивно кажучи, крім внутрішніх банківських причин, криза 2014-2015 років мала і дуже сильні зовнішні причини: кримські, донецькі, позичальники, які, очевидно, перестали обслуговувати кредити, а застави, що знаходяться на тій території недоступні. Була божевільна девальвація. Тому говорити, що ви всі негідники, я б не стала. Те, що погано працював нагляд, - це недобре. Але воно так працювало, це в минулому.
Що зробити? Перегорнути сторінку і повернути державі гроші - це перше. Друге, припинити всякі судові переслідування, так як це забирає час. Що нам говорять наші банкіри? Коли вони починають судитися з позичальником, щоб повернути якийсь кредит, то net present value - 20-30% в кращому випадку. Гроші ж мають ціну в часі плюс додаткові витрати. Йти шляхом війни завжди погано, і наше завдання ніколи таким не було.
- Тобто ви готові сісти за стіл переговорів і з Жеваго, і з Бахматюком?
- Ми запропонували варіант зовсім інший. Наша нацбанківському команда зараз розробила пропозиції до законопроекту про єдиний підхід до реструктуризації.
Я питала у наших міжнародних партнерів, чи існують у них такі інструменти. Так, оскільки кризи всюди відбуваються, і бувають точкові проблеми окремих галузей, які можуть впливати на банківський сектор. Тому я підтримую такий підхід. Але, щоб не дискредитувати жодну зі сторін, все має бути прозоро і публічно: і визначення суми боргу, і визнання боргу з боку екс-власників і багато іншого. Це повинно бути репутаційно чисто для НБУ, ФГВФО і держави в цілому.
- План відновлення платоспроможності ФГВФО, який згаданий в меморандумі МВФ. Про що мова?
- У Фонду сьогодні на рахунку зовсім небагато грошей. При цьому є борг перед Міністерством фінансів близько 45 млрд грн. Тобто ФГВФО має негативний капітал, а ми хочемо підвищити планку відшкодування за вкладами - хочемо зробити вище нинішніх 200 тис грн. Потім у нас на порядку денному питання включення до Фонду кредитних спілок, компаній страхування життя.
Зараз виходить, що погашати цей борг ФГВФО буде за рахунок того, що всі банки, а в перспективі лайфові страхові компанії та кредитні спілки будуть платити підвищені внески. Але таким чином знову не буде формуватися грошова маса, як гарантійний депозит в разі потреби комусь щось повернути.
Тому перш ніж робити якісь наступні кроки, нам потрібно вирішити питання платоспроможності Фонду. Коли Мінфін давав йому гроші в борг і Нацбанк кредитував (хоча нам Фонд все вже виплатив), то передбачалося, що ФГВФО буде реалізовувати майно банків-банкрутів та погашати ці борги. Зараз бачимо, яка ціна цих активів, ясно, що грошей не вистачить. Тому є пропозиція зробити ці зобов`язання умовними, очистити Фонд. Далі до нього приєднається Ощадбанк, почне платити, і Фонд почне накопичувати необхідну грошову масу для того, щоб ми могли говорити про підвищення гарантованої суми.
Питання: що робити з умовними зобов`язаннями? Для цього ми і говоримо про механізм врегулювання з колишніми власниками банків. Потрібен законний і прозорий механізм, щоб повернути якусь частину грошей в казну, щоб закрити ці умовні зобов`язання, вирішивши таким чином проблему.
Є кілька опцій. З Фондом працює і Lazard, і KPMG, залучалися і наші консультанти, фахівці з ЄБРР - всі, хто досвід має, хто в різних країнах проходив цей шлях”.