Нардепи готують оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній (КІК)

Все про економіку та фінанси

У Верховній Раді зареєстровано законопроект № 1210 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Як йдеться у пояснювальній записці, документ розроблений з метою запровадження міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементація норм, передбачених Планом дій BEPS, реформування інституту фінансової відповідальності та удосконалення процедури адміністрування податків та зборів, пише "Вісник" ДФС.

Зокрема, законопроектом пропонується внесення таких змін до ПКУ:

- запровадження концепції оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній (КІК) на рівні контролюючої особи — фізичної або юридичної особи, що є контролюючою особою такої компанії.

При цьому під КІК вважається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи — резидента України відповідно до правил, визначених ПКУ.

Прибуток КІК не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу контролюючої особи у разі додержання таких умов:

а) між Україною та іноземною юрисдикцію місцезнаходження (реєстрації) КІК є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією, та

б) зазначена іноземна юрисдикція не входить до переліку держав (територій), затвердженого Кабміном відповідно до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, та

в) виконується будь-яка з таких умов:

КІК фактично сплачує податок на прибуток підприємств за ефективною ставкою, що є не меншою за ставку податку на прибуток підприємств в Україні або є меншою за таку ставку не більше ніж на п’ять відсоткових пунктів, або

частка пасивних доходів КІК становить не більше 50 % загальної суми доходів КІК із всіх джерел.

Контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про КІК до контролюючого органу одночасно із поданням річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) за відповідний календарний рік;

- уточнення порядку врахування процентів, що сплачуються за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, а саме пропонується поширити обмеження із врахування таких процентів щодо кредитів, позик та інших боргових зобов’язань, отриманих як від пов’язаних, так і непов’язаних осіб. Також пропонується залишити один критерій застосування зазначеного порядку — за умови того, що загальна сума нарахованих процентів за згаданими зобов’язаннями перевищує 30 % суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів;

- уточнення визначення постійного представництва, зокрема через унеможливлення уникнення вимоги щодо реєстрації постійного представництва шляхом дроблення діяльності в Україні;

- запровадження можливості реєстрації платниками податків нерезидентів, що здійснюють свою діяльність через розташоване в Україні постійне представництво без його реєстрації платником податків;

- запровадження трирівневої структури документації для міжнародних груп компаній, яка включає в себе документацію з трансфертного ціноутворення (локальний файл), глобальну документацію (майстер-файл) та звіт у розрізі країн (country-by-country reporting);

- імплементація положень 8—10 кроків Плану дій BEPS щодо контролю за розподілом функцій, ризиків та нематеріальних активів всередині групи компаній, вдосконалення правил для операцій з сировинними товарами шляхом виключення обмеження на застосовування виключно біржових котирувань певних бірж та надання можливості використовувати котирувальні ціни на такі товари;

- уточнення критеріїв визнання осіб пов’язаними та запровадження штрафних санкцій, пропорційних порушенню норм законодавства;

- визначення порядку проведення процедури взаємного узгодження, що передбачає механізм подачі заяви на розгляд справи за процедурою взаємного узгодження, вимоги до такої заяви, порядок дій контролюючого органу тощо;

- запровадження концепції оподаткування прирівняних до дивідендів платежів, що передбачає коригування за методологією, передбаченою для контролю за трансфертним ціноутворенням, при здійсненні операцій з нерезидентами;

- запровадження в межах ПКУ принципу винної відповідальності платника податку за податкові правопорушення;

- визначення вимог щодо вмотивованості рішення контролюючих органів про накладення штрафів, а саме передбачаються як обов’язкові описової та мотивувальної частин податкового повідомлення-рішення;

- закріплення переліку податкових правопорушень контролюючих органів, які серед іншого, включатимуть недотримання ними процедури реєстрації платників податку чи порушення у сфері відшкодування податку на додану вартість;

- визначення в ПКУ невиключного переліку збитків, яких можуть зазнавати платники податку;

- закріплення матеріальної відповідальності органу за неправомірні діяння його посадових осіб та безвинну відповідальність контролюючих органів;

- реформування пені: пеню пропонується розглядати не як штрафну санкцію, що при її одночасному застосуванні із штрафом призводить до подвійної фінансової відповідальності за одне правопорушення, а як засіб дисконтування грошей в часі, тобто приведення їх до реальної вартості в часі;

- запровадження колегіального розгляду матеріалів податкової перевірки комісією з питань розгляду заперечень та встановлення чіткого переліку обставин, які підлягають встановленню під час розгляду матеріалів;

- створення при центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, постійно діючого колегіального органу Апеляційної ради з питань розгляду скарг платників податків на рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.